Ухвала суду № 14350907, 15.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

15.02.11 № 3/5009/691/11 Суддя Соловйов В.М. , розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “АГРОПРОМЕНЕРГО”/ЛТД/, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Знаменівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “БУРЧАК”, Запорізька область, с. Бурчак

про повернення безпідставно одержаних грошових коштів в сумі 340 000,000 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Фірма “АГРОПРОМЕНЕРГО”/ЛТД/ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ “Агрофірма “БУРЧАК” про повернення безпідставно одержаних грошових коштів в сумі 340 000,000 грн..

14.02.2011р. зазначена позовна заява передана судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв’язку з наступним.

Відповідно до ч. 1, п.2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином –суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити:

“... 2) найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб’єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків);...”

Згідно із п. 3, 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

“...3) сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі;

3-1) сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

Відповідно до п. 2, 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

“...2) у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;...”

“...4) не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;...”

“...10) не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

У позовній заяві поштова адреса відповідача зазначена не вірно (не повно), а саме:

72010, Запорізька область, с. Бурчак, вул. Євдокії Носаль, 32, тоді як згідно Свідоцтву про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 528338, поштова адреса відповідача: 72010, Запорізька область, Михайлівський район, с. Бурчак, вул. Євдокії Носаль, 32.

Згідно п. 42 Правил надання послуг поштового зв'язку”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270” на поштовому відправленні, поштовому переказі зазначається: найменування адресата для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові (у називному відмінку), для юридичних осіб –повне найменування підприємства, установи, організації, а також посада, ім'я та прізвище адресата. На простих та рекомендованих поштових картках, листах і бандеролях (крім тих, що адресуються до запитання) може бути зазначено лише прізвище та ініціали або ім'я та прізвище адресата. На поштових відправленнях, адресованих до населених пунктів, які не мають вулиць і нумерації будинків, прізвище, ім'я та по батькові адресата зазначаються повністю;

поштова адреса зазначається в такій послідовності: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, району, області, поштовий індекс, країна призначення.

Відповідно до пункту 45 вказаних Правил, поштова адреса повинна бути точною та повною, без скорочених найменувань чи будь-яких знаків, що її не стосуються.

Згідно листу Головного управління Державного казначейства України № 04-17/108 від 11.01.2007 року “Про надання реквізитів” державне мито зараховується на рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства за місцем знаходження господарських судів, а саме:

- отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району;

- банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області;

- МФО 813015;

- ЄДРПОУ 34677145;

- Рахунок № 31119095700007;

- Код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку –095;

В якості додатків до позовної заяви позивачем надане платіжне доручення № 285 від 04.02.2011р. про сплату державного мита у розмірі 3 400,00 грн.

Судом не може бути прийнято до уваги в якості доказів сплати державного мита платіжне доручення № 285 від 04.02.2011р., оскільки в ньому невірно зазначено:

отримувача –замість належного: Державного бюджету Орджонікідзевського району зазначено Управління Держказначейства у Жовтневому районі;

банк отримувача –замість належного Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області зазначено Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області;

МФО –замість належного 813015 зазначено 805012;

ЄДРПОУ –замість належного 34677145 зазначено 24246786;

рахунок - замість належного рахунку № 31119095700007 зазначено рахунок № 31118095700005;

код бюджетної класифікації 22090200 та символ звітності банку –095 взагалі не вказано.

Отже, позивачем не надані належні докази сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до листа Головного управління Державного казначейства України “Оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах” з 21.06.2010р. проводиться по наступним реквізитам:

- отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району;

- банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області;

- МФО 813015;

- ЄДРПОУ 34677145;

- Рахунок № 31218264700007;

- Код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку - 264.

Надане позивачем платіжне доручення № 286 від 04.02.2011р. про сплату 236,00 грн. судом також не може бути прийнято до уваги в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки в ньому невірно зазначено:

отримувача –замість належного отримувача Державного бюджету Орджонікідзевського району зазначено Управління Держказначейства у Жовтневому районі;

банк отримувача –замість належного Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області зазначено Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області;

МФО –замість належного 813015 зазначено 805012;

ЄДРПОУ –замість належного 34677145 зазначено 24246786;

рахунок - замість належного рахунку № 31218264700007 зазначено рахунок № 31217264700005;

код бюджетної класифікації 22050003 та символ звітності банку –264 взагалі не вказано.

Отже, позивачем не надані належні докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п.2.32 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за N 377/8976, якщо немає змоги встановити належного отримувача, або не надійшли уточнені дані від банку платника, то банк не пізніше четвертого робочого дня зобов'язаний повернути кошти банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини повернення.

Належними доказами в даному випадку будуть вважатися або нові платіжні документи з належними реквізитами, або довідка органу державного казначейства про зарахування державного мита до бюджету згідно платіжного доручення № 285. від 04.02.2011р. про сплату 3 400,00 грн. та № 286 від 04.02.2011р. про сплату 236,00 грн.

В п. 3.3 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” значиться, що недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

На підставі викладеного позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.

За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов’язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов’язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з’ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб’єктивні висновки та обставини.

На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. 50-51, ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 54, п. 3, 3-1 ч.1 ст. 57, п. 2, 4, 10 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї матеріали на 36 аркушах без розгляду (в тому числі оригінал платіжного доручення № 285. від 04.02.2011р. на суму 3 400,00 грн., оригінал платіжного доручення № 286 від 04.02.2011р. на суму 236, 00 грн.). Видати довідки.

Суддя Соловйов В.М.