Рішення № 14350576, 03.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.11 Справа № 18/136/08

Суддя

за позовом концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський,137, фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Житлобуд-Сервіс” (юридична адреса: 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 119; фактична адреса: м. Запоріжжя, вул. Чуйкова, 17)

про стягнення заборгованості в сумі 217039,91 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Ведмідь А.Є., довіреність № 03/027 від 04.01.2011 р.;

від відповідача: Михайленко О.А., довіреність № 4/11 від 03.02.2011 р., паспорт серія СА 774431 від 19.06.1998 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 04.07.2008 р. звернувся позивач –концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району з позовом до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю “Житлобуд-Сервіс” про стягнення 96526,11 грн., на підставі Договору № 100352 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2006 р. та ст. ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 ЦК України і ст.ст. 193, 276 ГК України. Ухвалою суду від 10.07.2008 року порушено провадження у справі № 18/136/08, судове засідання призначено на 08.08.2008 року. Розгляд справи відкладався та продовжувався. Ухвалою суду від 18.11.2008 р. провадження у справі № 18/136/08 зупинено до розгляду справи № 18/51/08. Ухвалою суду від 17.01.2011 р. провадження у справі № 18/136/08 було поновлено, судове засідання призначено на 03.02.2011 р.

На адресу суду від позивача 27.01.2011 р. надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району просив суд стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю “Житлобуд-Сервіс” 217039,91 грн. основного боргу за період часу з грудня 2006 р. по серпень 2009 р. Надана заява про збільшення позовних вимог відповідала приписам ст. 22 ГПК України, не суперечила чинному законодавству України, не порушувала будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів, була прийнята судом до розгляду та задоволена. Судом розглядаються уточнені (збільшені) позовні вимоги.

У судовому засіданні 03.02.2011 р. представник позивача підтримав збільшені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача клопотав про відкладення розгляду справи, для надання можливості сторонам звірити взаєморозрахунки та підписати акт звірки. Представник відповідача заявлені позовні вимоги не оспорив і не спростував, відзив на позов суду не надав. Суд відхилив клопотання представника відповідача, як необґрунтоване, оскільки, згідно із ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи, до того ж, у сторін було достатньо часу для звірення взаєморозрахунків та підписання відповідного акту звірки.

Розгляд справи був закінчений 03.02.2011 р., судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (теплопостачальна організація і позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю “Житлобуд-Сервіс” (споживач і відповідач у справі) 01.09.2006 р. уклали договір № 100352 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі –договір).

Відповідно до п. 1.2. договору, позивач взяв на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Житлобуд-Сервіс”, зобов’язалося виконувати умови даного договору (п. 3.2.2. договору).

Згідно з пунктами 6.2., 6.3., 6.5., 6.6., 6.6.1., 6.6.2. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюється споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі споживач повинен зазначити район міста, номер та дату даного договору. За наявності заборгованості за даним договором теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення за теплову енергію, відпущену у минулі періоди. Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну; акт звіряння розрахунків. Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п’яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним –дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом –дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобов’язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1. договору строк. У разі неотримання акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у встановлений договором термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписання його споживачем та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Судом встановлено, що позивач свої зобов’язання за договором виконував належним чином, зокрема, у грудні 2006 р. –серпні 2009 р. відпустив відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої воді в потрібних йому обсягах, про що свідчать відповідні акти приймання-передачі теплової енергії (в яких зафіксовано: кількість, тарифи та вартість щомісячно спожитої відповідачем теплової енергії), а також виставлені відповідачу, згідно цих актів, на оплату спожитої теплової енергії рахунки, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно додатку № 1а до договору, договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2006 р. укладався на окремо розташований будинок гуртожитку по вулиці Чуйкова, 17. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 343 від 26.08.2009р., вирішено до комунальної власності міста Запоріжжя, прийнятий, зокрема житловий будинок по вулиці Маршала Чуйкова, 17. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 442 від 22.10.2009 р., вирішено: визначити з 01.09.2009 р. до моменту визначення балансоутримувача тимчасового виконавця послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для населення, що мешкає у житлових будинках, в тому числі, № 17 по вул. Маршала Чуйкова –концерн “Міські теплові мережі”; виконавцю послуг підготувати та укласти договори на надання відповідних послуг.

Отже, позивач відпускав теплову енергію в гарячій воді відповідачу, на об’єкт, який зазначений у договорі № 100352 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2006 р. до вересня 2009 р, після чого повинен був укласти відповідні договори з кожним безпосереднім споживачем комунальної послуги в будинку.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов’язання за Договором належним чином не виконував, оплату за спожиту у грудні 2006 р. –серпні 2009 р. теплову енергію, згідно актів приймання-передачі та виставлених рахунків, у повному обсязі не здійснював, у зв’язку із чим, заборгованість ТОВ “Житлобуд-Сервіс” перед концерном “МТМ”, станом на 01.12.2010 р. склала 217 039,91 грн., із яких: заборгованість за грудень 2006 року склала 1001,37 грн.; заборгованість за січень, лютий, березень і грудень 2007 року –48751,18грн.; заборгованість за січень, лютий, березень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2008 року –80549,44 грн. та за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень і серпень 2009 року – 86,737,92 грн.).

Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов’язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов’язанням термін отриманої від позивача теплової енергії в гарячій воді, на суму 217039,91 грн., господарський суд вважає доведеним та підтвердженим відповідними доказами.

Таким чином, вимога позивача, про стягнення з відповідача 217039,91 грн. основного боргу, заявлена позивачем цілком правомірно, є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Житлобуд-Сервіс” (юридична адреса: 69050, м.Запоріжжя, вул. Космічна, 119, фактична адреса: м. Запоріжжя, вул. Чуйкова, 17; 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 37; код ЄДРПОУ 32474505; р/р 26007017416001 у АБ ТАС-Бізнесбанк, МФО 313537) на користь концерну “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А; код ЄДРПОУ 32121458; р/р № 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) 217039,91 (двісті сімнадцять тисяч тридцять дев’ять) грн. 91 коп. основного боргу за: грудень 2006 року; січень, лютий, березень і грудень 2007 року; січень, лютий, березень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2008 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень і серпень 2009 року; 2170,40 (дві тисячі сто сімдесят) грн. 40 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 08.02.2011 р.