Рішення № 14350318, 31.01.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.11 Справа № 32/391-4/86/10

Суддя

за позовом Приватного підприємства “Вальдес”, (39623, м. Кременчук, вул. 60-річчя Жовтня, 138)

до відповідача Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)

про стягнення 65106, 45 грн. заборгованості, в тому числі грн. 48 468,20 грн. основного боргу, 5723,42 грн. пені, 2573,46 грн. три відсотки річних та 8341,37 грн. витрат від інфляції грошових коштів

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача – Либедин І.Р., довіренність б/н від 03.11.2010р.;

Від відповідача –Євстратенко С.Ю., довіреність №13/15-10 від 15.10.2010р.

11.11.2010р. до господарського суду Запорізької області надійшли матеріали справи № 32/391 за підсудністю відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 22.09.2010 р. у справі № 32/391. Ухвалою від 15.11.2010р. прийнято справу № 32/391, провадження у якій порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2010 р., до розгляду, справі присвоєно №32/39-4/86/10, судове засідання призначено на 09.12.2010р.

Ухвалою від 09.12.2010р. на підставі ст., ст. 69, 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 21.01.2011р. В судовому засіданні 21.01.2011р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 31.01.2011р.

В судовому засіданні 31.01.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

          В судовому засіданні 31.01.2011 р. до початку судового розгляду спору позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, якою зменшив позовні вимоги, та просить суд стягнути з відповідача 48 468,20 грн. основного боргу, 5723,42 грн. пені, 2573,46 грн. три відсотки річних та 8341,37 грн. витрат від інфляції грошових коштів. Заяву про уточнення позовних вимог позивач обґрунтовує тим, що 10.09.2010 р. відповідач перерахував ПП "Вальдес" згідно платіжного доручення №164 кошти у сумі 1 000 грн. в рахунок погашення основного боргу на виконання зобов’язань за договором №21/08Т від 12.06.2008 р.

У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог, дослідивши матеріали справи та заслухавши думку представника відповідача з цього приводу, суд вважає, що заява про уточнення позовних вимог відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам та охоронюваним інтересам сторін, судом приймається до розгляду.

Таким чином, в судовому засіданні 31.01.2011 р. судом розглянуті позовні вимоги про стягнення 48 468,20 грн. основного боргу, 5723,42 грн. пені, 2573,46 грн. три відсотки річних та 8341,37 грн. витрат від інфляції грошових коштів.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. 193, 197, 216, 229-231 ГК України, ст. 11, 15, 16, 525, 625 ЦК України і полягають в тому, що 12.06.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №21/08Т. Відповідно додоговору, на підставі результатів тендеру, в порядку та на умовах, визначених договором позивач зобов'язався поставити у власність ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (Замовника) Бітум БНД марки 90/130 в кількості 10 000 тонн (товар). Відповідно до п.3.2. договору, постачальник здійснює поставку товару протягом трьох календарних днів з моменту підписання договору узгодженими партіями згідно письмової заявки Покупця. Відповідно до п. 3.3 договору, датою поставки товару вважається дата підписання акту приймання передачі уповноваженими представниками постачальника та покупця. 12.06.2008 року сторони уклали Додаток №1 до договору, відповідно до якого сторони домовились, що на виконання договору, постачальник продає у власність покупця партію товару (Бітум БНД 90/130) в кількості 1 020 (одна тисяча двадцять) тон, ціною за одиницю - 3810 (три тисячі вісімсот десять) грн. 00 коп. з ПДВ та загальною вартістю 3886 200 грн. 00 коп. Поставка товару була здійснена постачальником в червні-липні 2008р., що підтверджується видатковими накладними та квитанціями про приймання вантажу за період з 17.06.2008р. по 13.08.2008р. Відповідачем було отримано товару на загальну суму : 4 389 468,30 грн. Відповідно до п.2. Додатку №1 від 12.06.2008 р. до Договору №21/08Т від 12.06.2008р., покупець повинен оплатити товар на підставі рахунку-фактури протягом 201 календарного дня з дня отримання товару від постачальника. Відповідачем було проплачено за здійснену поставку грошові кошти в розмірі 4 340 000,10 грн., що підтверджується банківськими виписками від 31.07.2008р. на суму 500000,00 гри. від 01.08.2008р. на суму 226522,50 грн. від 01.08.2008р. на суму 367282,90 грн. від 01.08.2008р. на суму 406194,60 грн. від 03.10.2008р. на суму 2000000,00 грн. від 26.12.2008р. на суму 490000,10 грн. від 05.01.2009р. на суму 350000,00грн. Також 10.09.2010 р. відповідач перерахував ПП "Вальдес" згідно платіжного доручення №164 кошти у сумі 1 000 грн. в рахунок погашення основного боргу. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” 48 468,20 грн. основного боргу, 5723,42 грн. пені, 2573,46 грн. три відсотки річних та 8341,37 грн. витрат від інфляції грошових коштів.

Відповідач, в судовому засіданні 31.01.2011р., надав відзив, в якому зазначив, що 12.06.2008р. між ПП „Вальдес" та ДП „Запорізький облавтодор" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України" було укладено Договір поставки №21/08Т. В бухгалтерському обліку ДП «Запорізький облавтодор»обліковується заборгованість за поставлену продукцію за зазначеним договором в сумі 48 468, 20 грн. з урахуванням сплаченої 10.08.2010 року відповідачем на користь позивача суми в розмірі 1000, 00 грн. Щодо нарахування суми штрафних санкцій, а саме суми індексу інфляції, 3 % річних та пені, відповідач повідомив наступне. Пеня, яка нараховується позивачем починаючи з 02.03.2009 року по вересень 2009 року, діючим законодавством, а саме в п. 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачена. Однак дана норма застосовується з урахуванням п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, яка містить тривалість спеціальної позовної давності, а саме «позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)». З урахуванням зазначеного позовна давність для застосування пені за даним договором збігла 02.03.20010 року. Позивач же, звернувся з позовною заявою до суду 14.07.2010 року, тобто після закінчення строку давності, встановленого для пред'явлення вимог про стягнення пені. Згідно п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позивач втратив право на пред'явлення вимоги про стягнення пені за договором № 21/08Т. Щодо нарахування суми 3% річних в сумі та суми індексу інфляції, зазначив, що позивачем при здійсненні розрахунку не було враховано сплачену Відповідачем 10.08.2010 року суму в розмірі 1000, 00 грн., а отже сума нарахованих 3% річних складає 2 620, 68 грн. (02.03.2009 року по 09.08.2010 року дорівнює 2 138, 65 грн, з 10.08.2010 року (день сплати 1000, 00 грн.) по 08.12.2010 року дорівнює 482, 03 грн.), а сума інфляційних витрат складає 5973 грн 65 ( з 02.03.2009 року по 09.08.2010 року дорівнює 5 392, 03 грн, з 10.08.2010 року (день сплати 1000, 00 грн.) по 08.12.2010 року дорівнює 581, 62 грн.). Також відповідач зазначив, що, в ДП «Запорізький облавтодор»обліковується заборгованість Позивача перед Відповідачем в сумі 74811,60грн., яка виникла за тим самим договором поставки від 12.06.2008р. №21/08Т, а саме договір поставки укладений ДП «Запорізький облавтодор»з ПП «Вальдес», як з переможцем тендеру на підставі рішення Тендерного комітету ДП по результатам проведеного тендеру. Поставка бітуму здійснювалась на протязі 2008 року. При оформленні тендерної пропозиції ПП «Вальдес»було допущене порушення, а саме комерційною частиною тендерної пропозиції переможця тендеру - ПП «Вальдес»при визначені вартості товару не обумовлена вартість транспортних витрат, що суперечить вимогам Тендерної документації ДП «Запорізький облавтодор». Ціна запропонована ПП «Вальдес»включала в себе вартість транспортування. Фактично підприємством при поставці бітуму БНД 90/130 до сплати пред'явлена компенсація по доставці залізничним транспортом. На підставі викладеного, актом КРУ № 060/0017 від 26.12.2008р. встановлено, що внаслідок невідповідності пропозиції учасника (переможця) торгів ПП «Вальдес»по закупівлі продуктів нафтоперероблення тендерній документації та відповідного укладеного договору на поставку, ДП «Запорізький облавтодор»в порушення п.56 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2008 року. №274 у червні-серпні 2008р. безпідставно сплачено компенсації витрат транспортування поставленого товару на загальну суму 74 811,60 грн. Внаслідок відшкодування ДП “Запорізький облавтодор” на користь держави безпідставно сплачених витрат по компенсації залізничних послуг згідно висновків акту КРУ №274, збитки ДП “Запорізький облавтодор” склали 74 811,60 грн. Враховуючи викладене, просить в задоволенні позову відмовити повністю.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

12.06.2008 р. між Приватним підприємством "Вальдес" (позивачем у справі) та Дочірнім підприємством "Запорізький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" позивачем у справі був укладений Договір №21/08Т (далі за текстом –Договір).

За умовами Договору позивач (постачальник) зобов’язався, на підставі результатів тендеру, в порядку та на умовах, визначених договором поставити у власність відповідача (замовника) Бітум БНД марки 90/130 в кількості 10 000 тонн (далі за текстом –товар). а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пункту 10.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2008р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п.3.2. Договору, передбачено, що поставку товару позивач здійснює протягом трьох календарних днів з моменту підписання договору узгодженими партіями згідно письмової заявки Покупця.

Відповідно до п. 3.3 договору, датою поставки товару вважається дата підписання акту приймання передачі уповноваженими представниками позивача та відповідача.

12.06.2008 року сторони уклали Додаток №1 до договору, відповідно до якого сторони домовились, що на виконання умов договору, позивач продає у власність покупця партію товару (Бітум БНД 90/130) в кількості 1 020 тон, ціною за одиницю - 3810 грн. 00 коп. з ПДВ та загальною вартістю 3886 200 грн. 00 коп.

Відповідно до п.2. Додатку №1 від 12.06.2008 р. до Договору, відповідач повинен оплатити товар на підставі рахунку-фактури протягом 201 календарного дня з дня отримання товару від позивача.

На виконання умов Договору позивач у період з 17.06.2008р. по 13.08.2008р. поставив відповідачу товар на загальну суму 4 389 468,30 грн, що підтверджується видатковими накладними та квитанціями про приймання вантажу за період з 17.06.2008р. по 13.08.2008р. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії –залучені до матеріалів справи).

За поставлений товар відповідач, розрахувався частково в сумі 4341000,10 грн., що підтверджується банківськими виписками від 31.07.2008р. на суму 500000,00 грн. від 01.08.2008р. на суму 226522,50 грн. від 01.08.2008р. на суму 367282,90 грн. від 01.08.2008р. на суму 406194,60 грн. від 03.10.2008р. на суму 2000000,00 грн. від 26.12.2008р. на суму 490000,10грн. від 05.01.2009р. на суму 350000,00грн. та платіжним дорученням №164 від 10.09.2010 р. на суму 1 000 грн.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем товару підтверджується видатковими накладними та квитанціями про приймання вантажу за період з 17.06.2008р. по 13.08.2008р.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов’язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Станом на час винесення судового рішення заборгованість відповідача за Договором №21/08Т від 12.06.2008 р. складає 48 468,20 грн.

          На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” на користь Приватного підприємства “Вальдес” 48 468,20 грн. основного боргу за отриманий товар документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення пені в розмірі 5 723 грн. 42 коп., за період з 02.03.2009р. по 14.06.2009р., з посиланням на п.2. Додатку №1 від 12.06.2008 р. до Договору №21/08Т від 12.06.2008р. та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Статтею 258 ЦК України встановлена позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Отже, строк позовної давності за вимогами про стягнення пені у даних спірних відносинах скінчився 02.03.2010р., оскільки згідно з умовами договору №21/08Т від 12.06.2008р., а саме п. п.2. Додатку №1 від 12.06.2008 р., строк виконання зобов'язання настав 02.03.2009р. Позивач звернувся з позовною заявою до суду 14.07.2010р., тобто після закінчення строку позовної давності щодо стягнення пені.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в задоволенні вимог про стягнення пені. Тому, до вимог про стягнення пені суд застосовує позовну давність, про яку заявлено відповідачем, та відмовляє у задоволенні вимог в цій частині.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться інфляційні витрати та 3% річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання, згідно розрахунку позивача, становить 2573,46 грн., яка розрахована за період з 02.03.2009 року по 08.12.2010 року.

Перевіривши в судовому засіданні наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний невірно, оскільки позивачем не вірно визначено кількість днів прострочки грошового зобов'язання (646 днів, замість правильного - 670 днів). Таким чином, за період з 02.03.2009р. по 31.12.2010р. стягненню з відповідача підлягає 2669, 07 грн. 3% річних. Однак, оскільки відповідно до ст. 83 ГПК України судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем за невиконання відповідачем грошових зобов’язань за Договором № 21/08Т від 12.06.2008 р. заявлено до стягнення 2573,46 грн. втрат від інфляції грошових коштів, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з березня 2009р. по жовтень 2010р., згідно розрахунку позивача, становить 8341,37 грн.

Перевіривши в судовому засіданні наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції грошових коштів, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний невірно, оскільки позивачем не дотриманні рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України № 62-97Р від 03.04.1997 р., а саме позивачем невірно визначений індекс інфляції за спірний період (117,21 % замість правильного 116,03 %). Таким чином, за період з з березня 2009р. по грудень 2010р. року стягненню з відповідача підлягає 8 193,67 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 22, 44, 47, 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623, р/р № 2600301752295 в ФВАТ “Укрексімбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313979) на користь Приватного підприємства “Вальдес” (39623, м. Кременчук, вул. 60-річчя Жовтня, 138, код ЄДРПОУ 34987468, п/р № 26006054507150 в Полтавському ГРУ “Приватбанк”, МФО 331401) 48 468 (сорок вісім тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 20 коп. основного боргу, 2 573 (дві тисячі п'ятсот сімдесят три) грн. 46 коп. 3% річних, 8193 ( вісім тисяч сто дев'яносто три) грн. 67 коп. інфляційних витрат, 603 (шістсот три) грн. 51 коп. державного мита, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          Суддя                               Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “04” лютого 2011 р.