Рішення № 14350153, 31.01.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.11 Справа № 15/5009/227/11

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегатрансінвест”, юридична адреса: 03148, м. Київ, вул.. Сім’ї Сосніних, буд.. 3; поштова адреса: 01034, м. Київ, вул.. Гончара, 35

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Товари народного вжитку”, 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, 27

про стягнення 275 456,81 грн.

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача: Філенко Т.П., дов. № 1 від 10.01.2011р.

від відповідача : Івлєва О.Ф., дов. № 33/20 від 15.01.2011

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегатрансінвест” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Товари народного вжитку” про стягнення 275 456,81 грн.

18.01.2011 ухвалою господарського суду порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 31.01.2011.

В судовому засіданні 31.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: 05 березня 2010 року ТОВ «Мегатрансінвест»та ТОВ «Товари народного вжитку»укладено договір поставки товару № 05/03/10-1. Відповідно до умов договору відповідач зобов’язався передати у власність позивача у встановлений договором строк товар, а позивач зобов’язався прийняти товар у власність і сплатити за нього грошову суму на умовах договору. Позивач зазначає, що взяті на себе зобов’язання за договором виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору зобов’язання стосовно поставки товару не здійснив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 259000,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 4129,81 грн. річних відсотків, нарахованих за період з 10.06.2010р. по 20.12.2010р. та 12327,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за вказаний період часу.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, у відзиві на позов зазначив, що зазначена заборгованість виникла в зв’язку зі скрутним матеріальним становищем підприємства відповідача та в зв’язку з відсутністю замовлень, що призвело до відсутності обігових коштів на розрахункових рахунках підприємства.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 05 березня 2010 року ТОВ «Мегатрансінвест»та ТОВ «Товари народного вжитку»укладено договір поставки товару № 05/03/10-1. Відповідно до умов договору відповідач зобов’язався передати у власність позивача у встановлений договором строк товар, а позивач зобов’язався прийняти товар у власність і сплатити за нього грошову суму на умовах договору.

Відповідно до п. 1.2 договору поставка товару здійснюється партіями. Найменування, кількість, ціна та строк поставки кожної партії товару визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід’ємними частинами договору.

Відповідно до п. 3.1 договору товар поставляється покупцю по узгодженим сторонами цінах, які вказуються в специфікаціях.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата за товар здійснюється покупцем у розмірі 100% попередньої оплати за відповідну партію товару протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідної специфікації, якщо інше не передбачено специфікацією.

Відповідно до п. 4.1 договору строк поставки кожної партії товару визначається сторонами у відповідних специфікаціях. Поставка товару здійснюється у відповідності до правил Інкотермс.

Відповідно до п. 4.2 договору не пізніше, ніж за 2 дні до дати фактичної передачі товару покупцю, продавець повідомляє покупця по факсу або телефоном про конкретну дату поставки товару.

Відповідно до п. 4.4 договору моментом передачі –приймання товару покупцю та переходу права власності на товар до покупця є підписання сторонами документів про передачу –приймання товару.

Позивачем на рахунок відповідача перераховано грошові кошти в сумі 259000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 16.03.2010р. № БВ –0000118 та від 23.03.2010р. № БВ –0000127.

02.06.2010 року позивач звернувся до відповідача з вимоговою про повернення грошових коштів за договором поставки № 05/03/10-1 від 05.03.2010р..

10.06.2010р. сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків, у відповідності до якого відповідачем визнано факт наявності заборгованості у розмірі 259000,00 грн..

На день вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 259000,00 грн..

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до с. 512 Цивільного кодексу України - кредитор у зобов’язання може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст.. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 295000,00 грн. попередньої оплати обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 4129,81 грн. річних відсотків, нарахованих за період з 10.06.2010р. по 20.12.2010р. та 12327,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за вказаний період часу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Товари народного вжитку”, (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, 27, ЄДРПОУ 25482098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегатрансінвест” (юридична адреса: 03148, м. Київ, вул.. Сім’ї Сосніних, буд.. 3; поштова адреса: 01034, м. Київ, вул.. Гончара, 35, ЄДРПОУ 33445590) суму основного боргу в розмірі 259000,00 грн., річні відсотки в розмірі 4129,81 грн., втрати від інфляції грошових коштів в розмірі 12327,00 грн. та 2990,57 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 02.02.2011р.