Ухвала суду № 14350149, 31.01.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

31.01.11 справа № 23/5009/24/11

Кредитор: Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, 6, код ЄДРПОУ 20508574)

Боржник: Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумівське»(70454, м. Запорізька область, Запорізький район, с. Розумівка, вул. Українська, будинок 22, код ЄДРПОУ 03749201, р/р № 2600200406001 в АБ «Муніципальний», МФО 313357).

Суддя Шевченко Т.М.

Представники сторін:

Від кредитора –Александрова Ю.О., довіреність №53/01 від 10.01.2011р.

Від боржника - не з’явився

Ухвалою господарського суду Запорізької області суду від 06.01.2011 року прийнято до розгляду заяву кредитора –Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумівське», порушено провадження у справі № 23/5009/24/11 про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, засідання суду призначено на 18.01.2011 року.

Розгляд справи відкладено до 31.01.2011р. для витребування у сторін додаткових доказів в підтвердження або спростування обставин справи.

Боржник - ТОВ «Розумівське»надіслав до суду письмовий відзив на заяву про порушення справи про банкрутство, в якому, зокрема, посилаючись на практику Верховного Суду України та Вищого господарського суду України, зазначає, що підстави для порушення стосовно ТОВ «Вільний»справи про банкрутство відсутні, тому як не доведено факт відсутності боржника за його місцезнаходженням в контексті приписів Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а наявність непогашеного боргу перед Пенсійним фондом, зауважує боржник, пов’язане з нестабільною ситуацією, що склалася в товаристві внаслідок зловживань з боку попередніх його керівників; просить провадження у справі припинити (відзив додано до справи). Крім того, боржник надав у справу копії статутних документів ТОВ «Розумівське».

В судове засідання представник боржника не з’явився, про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, відповідно до приписів закону, про що свідчить також надання відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство, ознайомлення представника Товариства з матеріалами справи, повідомлення про вручення поштового відправлення, тощо.

В судовому засіданні уповноважений представник кредитора (Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області) надав лист за вихідним №12-05/62 зі 17.01.2001 р., в якому Державний реєстратор Запорізької райдержадміністрації повідомляє Пенсійний фонд про те, що підстави для внесення у державний реєстр запису про відсутність юридичної особи (ТОВ «Розумівське») за юридичною адресою відсутні, тому як останню реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу товариство надало 10.12.2010 р. (копію листа долучено до справи).

Від Запорізької філії Державної госпрозрахункової установи з питань банкрутства надійшла пропозиція щодо кандидатури арбітражного керуючого у даній справі.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вислухавши пояснення представника кредитора, дослідивши надані у справу документи, господарський суд Запорізької області

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумівське»порушено відповідно до приписів ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», за заявою ініціюючого кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області.

Кредитор вказує, що ТОВ «Розумівське»зареєстроване як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області 18.02.1997 р., має заборгованість перед Управлінням по витратам на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 26672 грн. 55 коп., до УПФУ в Запорізькому районі Запорізької області Товариство не звітує з січня 2008 року, відсутнє за юридичною адресою, не здійснює підприємницьку діяльність, що кредитор вважає підставою для визнання ТОВ «Розумівське»банкрутом як відсутнього боржника.

Відповідно до наданих у справу наказів, виконавчих листів, виданих на примусове виконання рішень господарського суду, адміністративного суду про стягнення з ТОВ «Розумівське»на користь УПФУ у Запорізькому районі Запорізької області заборгованості, борг ТОВ «Розумівське»перед ініціюючим кредитором складає 26672,55 грн.

В судовому засіданні представник УПФУ в Запорізькому районі Запорізької області підтвердив викладені у заяві обставини, однак пояснив, що згідно з отриманою 17.01.2011 року відповіддю Державного реєстратора Запорізької райдержадміністрації боржник у грудні 2010 року підтвердив своє знаходження за юридичною адресою.

Боржник (ТОВ «Розумівське») у письмовому відзиві по даній справі стверджує, що визначені законом правові підставі для визнання його банкрутом як відсутнього боржника не підтверджені матеріалами справи. Стверджує, що недоліки у веденні Товариством фінансово-господарської діяльності, в тому числі наявність непогашеного боргу, пов’язані із конфліктами між співучасниками товариства та власниками майна, судовими спорами. Зауважує, що на даний момент Товариство має у власності ряд об’єктів нерухомого майна, транспортні засобі.

Суд відзначає, що відповідно до приписів статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, умовою здійснення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою є наявність передбачених даною нормою обставин (однієї або у сукупності) чи будь-яких інших обставин, які свідчили б про нездійснення боржником підприємницької діяльності у зв’язку з його відсутністю.

За змістом ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»місцезнаходження юридичної особи –адреса органу або особи, які, відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону, виступають від її імені (далі –виконавчий орган).

Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі містяться відомості, зокрема, щодо місцезнаходження юридичної особи (п. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»).

Відповідно до пункту 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням і про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Таким чином, нормами законодавства передбачається обов'язкове зазначення місцезнаходження юридичної особи в її установчих документах, а у разі, коли відбувалася зміна місцезнаходження, повинні були вноситись відповідні зміни до установчих документів та проводитись державна реєстрація цих змін.

Згідно з приписами частин 1 і 3 статті 18 вищезазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, а якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, який здійснюється державним реєстратором, визначений у статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців».

З огляду на викладені норми законодавства, суд вважає, що, відповідно до вимог ст. 34 ГПК України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено: місцезнаходження ТОВ «Розумівське» - 70424 Запорізька область, Запорізькій район, с. Розумівка, вул. Українська,буд.22; статус відомостей про юридичну особу : підтверджено.

Крім того, державний реєстратор Запорізької райдержадміністрації повідомив, що відповідно до приписів п. 11 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»останню реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ «Розумівське»надало 10.12.2010 р., тому відсутні підстави для внесення запису про відсутність даної юридичної особи за юридичною адресою.

Отже, наявність такої ознаки, як відсутність боржника за місцезнаходженням, що є підставою для провадження справи про банкрутство боржника за спрощеною процедурою, матеріалами справи не підтверджено.

Також слід зазначити, що приймаючи Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», законодавець мав на меті, насамперед, фінансове оздоровлення суб’єктів господарювання за допомогою застосування положень цього Закону; визнання ж банкрутом суб’єкта підприємницької діяльності є виключним та крайнім заходом господарського суду.

Відповідно до ст. 1 названого Закону банкрутство –це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

В свою чергу, під неплатоспроможністю, згідно Закону про банкрутство, розуміється неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) не інакше, як через відновлення платоспроможності.

З наведеного визначення випливає, що банкрутство має економічний і правовий характер.

З економічної точки зору банкрутство є неспроможністю суб’єкта продовжувати свою підприємницьку діяльність внаслідок її економічної нерентабельності, безприбутковості, наявністю у нього стільки боргів перед кредиторами та зобов’язань перед бюджетом, що у разі їх пред’явлення у визначені для цього строки, майна суб’єкта підприємницької діяльності (активів у ліквідній формі) не вистачить для їх задоволення.

Юридичний аспект банкрутства полягає насамперед у тому, що у суб’єкта є кредитори - особи, які мають підтверджені документами майнові вимоги до нього як до боржника. Це майнові правовідносини банкрутства, здійснення яких у встановленому законом порядку може призвести до ліквідації суб’єкта підприємництва.

Особливістю наведеного Закону України є те, що цей Закон регулює дві великі групи відносин –матеріальні (організаційно-правові та частково процедурні), які пов’язані з відновленням платоспроможності боржника, та процесуальні, пов’язані з визнанням боржника банкрутом.

Саме з урахуванням цієї особливості, за переконанням суду, має застосовуватися вказаний закон при розгляді господарськими судами справ про банкрутство.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції. Виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з Державним класифікатором України, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 р., підприємницька дальність –самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб’єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Разом з тим, досліджені матеріали справи та надані докази не підтверджують того факту, що ТОВ «Розумівка» неспроможне продовжувати свою господарську (підприємницьку) діяльність внаслідок його економічної нерентабельності, безприбутковості, тощо, або наявністю у нього стільки боргів перед кредиторами та зобов’язань перед бюджетом, що у разі їх пред’явлення у визначені для цього строки, майна суб’єкта підприємницької діяльності (активів у ліквідній формі) не вистачить для їх задоволення; документи, надані ініціюючим кредитором у справу, не є належним доказом відсутності підприємницької діяльності, як систематичної господарської діяльності боржника.

За наведених обставин суд вважає, що кредитором не було доведено та в матеріалах справи немає переконливих доказів, які б свідчили про відсутність боржника за місцезнаходження, не здійснення ним господарської діяльності, тобто наявності тих ознак, передбачених ст. 52 Закону про банкрутство, що є підставою для здійснення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою.

Згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінивши у сукупності наведені вище обставини справи та подані сторонами документи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання боржника (ТОВ «Розімівське») банкрутом за спрощеною процедурою та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до приписів ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Керуючись п. 11 ч. 1 ст. 80, ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області

УХВАЛИВ:

Припинити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумівське»(70454, м. Запорізька область, Запорізький район, с. Розумівка, вул. Українська, будинок 22, код ЄДРПОУ 03749201, р/р № 2600200406001 в АБ «Муніципальний», МФО 313357).

Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, застосований ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.01.2011 року у справі № 23/5009/24/11.

Копію ухвали надіслати ініціюючому кредитору; боржнику; ДПІ у Запорізького районі Запорізької області; Державному реєстратору виконавчого комітету Запорізької міської ради; ВДВС Запорізького районного управління юстиції Запорізької області; Головному управлінню статистики у Запорізькій області.

Суддя                                                                      Т.М. Шевченко