Ухвала суду № 14349909, 26.01.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про заходи до забезпечення позову

26.01.11 Справа № 4/6/11

Суддя

За позовом Малого приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Генефіс”, (91055, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, буд. 27, кв. 455)

До відповідача Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області, (72500, смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, вул. Жовтня, 6)

про стягнення 121 189,00 грн. основного боргу за договором на виконання проектно-вишукувальних та інших робіт № 18 від 18.01.2008 р. та 64 761,41 грн. пені.

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача –Агурєєв В.О. –директор (згідно довідки ЄДРПОУ № 13/48-71 від 14.01.2011 р.);

Від відповідач –не з’явився;

          20.12.2010 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Мале приватне підприємство “Виробничо-комерційна фірма “Генефіс”, м. Луганськ з позовною заявою до Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області, смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області про стягнення 121 189,00 грн. основного боргу за договором на виконання проектно-вишукувальних та інших робіт № 18 від 18.01.2008 р. та 64 761,41 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.12.2010 р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 4/6/11, справа призначена до розгляду на 26.01.2011 р.

В судовому засіданні 26.01.2011 р. позивач звернувся до суду з письмовою заявою в порядку ст., ст. 66, 67 ГПК України про забезпечення позову у справі № 4/6/11 шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Якимівськиій РДА Запорізької області та знаходяться на рахунках, відкритих в Державному казначействі України, в межах суми, яка заявлена до стягнення.

Мотивуючи подану заяву позивач посилається на те, що 18.01.2008 р. МПП “ВКФ “Генефіс” та Якимівською РДА Запорізької області був укладений договір № 18 на виконання проектно-вишукувальних та інших робіт, за умовами якого позивач (підрядник) зобов’язався за плату виконати на замовлення відповідача (замовника) та передати йому проектно-кошторисну документацію ”Центральна котельня і теплові мережі смт. Якимівна –реконструкція”, а відповідач зобов’язався прийняти і оплатити розроблену позивачем документацію. Згідно п. 2.1 договору № 18 від 18.01.2008 р. сторони узгодили, що вартість робіт за договором становить 71 256,00 грн. з ПДВ. 19.02.2008 р. сторонами до договору № 18 від 18.01.2008 р. була укладена додаткова угода № 1, згідно з якою відповідач доручив позивачу провести експертизу, погодження, а також затвердити технічну документацію по завершеному об’єкту капітального будівництва в державних інстанціях згідно з прийнятими нормами. Розмір оплати за додатковою угодою № 1 від 19.02.2008 р. сторони погодили в сумі 49 933,00 грн. з ПДВ. 19.02.2008 р. позивачем та відповідачем був підписаний акт здачі-приймання науково-технічної продукції по договору № 18 від 18.01.2008 р. і додатковій угоді № 1 від 19.02.2008 р., яким відповідач підтвердив факт прийняття від позивача робіт на загальну сум 121 189,00 грн. з ПДВ. Відповідно до умов п. 2.3 договору № 18 від 18.01.2008 р. повна оплата виконаних позивачем робіт здійснюється відповідачем протягом 10 банківських днів після завершення робіт і підписання сторонами акту здачі-приймання робіт. Як зазначає позивач, до теперішнього часу відповідач не оплатив роботи за договором № 18 від 18.01.2008 р. і додатковою угодою № 1 від 19.02.2008 р. 25.01.2011 р. сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, яким відповідач визнав факт наявності заборгованості перед позивачем, в тому числі за договором № 18 від 18.01.2008 р. і додатковою угодою № 1 від 19.02.2008 р. Неодноразові звернення позивача (протягом майже двох років) з вимогою про погашення заборгованості відповідачем залишені без реагування та задоволення. На думку позивача, викладене свідчить про намагання відповідача ухилитися від виконання прийнятих на себе за договором № 18 від 18.01.2008 р. і додатковою угодою № 1 від 19.02.2008 р. грошових зобов’язань, а у разу позитивного вирішення судом спору у справі № 4/6/11 значним чином утруднить або зробить неможливим виконання такого рішення суду у даній справі.

Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи № 4/6/11, суд визнав за можливе заяву МПП “ВКФ “Генефіс” задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суму, що належать відповідачеві.

Згідно Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/611 від 23.08.1994 р. “Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову” (з наступними змінами та доповненнями) умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що внаслідок зміни обставин виконання рішення суду буде неможливе або утруднить таке виконання. Тобто, забезпечення позову є певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/973 зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, аналіз приписів правових норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Сторона, яка звертається із клопотанням про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. До предмета доказування в такому випадку входять факти що стосуються саме предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Предметом спору у справі № 4/6/11 є стягнення з відповідача 121 189,00 грн. основного боргу за договором на виконання проектно-вишукувальних та інших робіт № 18 від 18.01.2008 р. та 64 761,41 грн. пені за неналежне виконання грошових зобов’язань за договором № 18 від 18.01.2008 р. Отже, відсутність на рахунках відповідача грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення, яке буде прийнято по справі, а виконання рішення суду в такому разі може не призвести до фактичного захисту прав та інтересів позивача.

          З огляду на характер позовних вимог та розмір суми позову, зважаючи на те, що наявні позовні матеріали свідчать про небажання відповідача виконати прийняті на себе за договором № 18 від 18.01.2008 р. грошові зобов’язання, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для вжиття заходів по забезпеченню позову у справі № 4/6/11 шляхом накладення арешту на рахунки Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області, (72500, смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, вул. Жовтня, 6, код ЄДРПОУ 02140834), відкриті в Головному управлінні Державного казначейства України в Запорізькій області, МФО 813015, в сумі основного боргу –121 189,00 грн.

Керуючись ст., ст. 66-68, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Заяву Малого приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Генефіс”, м. Луганськ про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 4/6/11 задовольнити частково.

2. Вжити заходи по забезпеченню позову шляхом:

накласти арешт на рахунки Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області, (72500, смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, вул. Жовтня, 6, код ЄДРПОУ 02140834), відкриті в Головному управлінні Державного казначейства України в Запорізькій області, МФО 813015, в сумі 121 189 (сто двадцять одна тисяча сто вісімдесят дев’ять) грн. 00 коп.

3. Ухвала підлягає негайному виконанню.

4. Ухвала набирає чинності з моменту винесення 26.01.2011 р., є виконавчим документом та може бути пред’явлена до виконання протягом трьох років з 26.01.2011 р.

5. Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Суддя Н.Г.Зінченко