Рішення № 14349765, 17.01.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.11 Справа № 15/301/10

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний комбінат «Спектр»86109, м. Макеївка Донецька область провулок Аральський 27

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»69063 м. Запоріжжя, вул. Артема 7

про стягнення 129591,67 грн.

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача: не з’явився, в минулих судових засіданнях Мацилєвська Г.В., представник довіреність №13 від 01.11.2010р.

від відповідача: Девятко Ю.С. представник довіреність б/н від 14.06.2010р.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний комбінат «Спектр»м. Макеївка Донецька область до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 129591,67 грн.

Ухвалою господарського суду від 22.11.2010р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 08.12.2010р. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 17.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачем в судовому засіданні 13.01.2011р. надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме: просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 112100 грн., суму пені в розмірі 10872,39 грн., суму інфляції в розмірі 4315,85 грн., суму 3% річних 2303,43 грн., всього 129591,67 грн. Заява про зменшення розміру позовних вимог з урахуванням вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийнята судом до розгляду.

Позивачем до суду надано клопотання з проханням розглянути справу за відсутності представника позивача внаслідок віддаленості розташування товариства.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: відповідно до умов договору на виготовлення поліграфічної продукції №971 від 02.11.2009р., специфікації від 01.12.2009р. та рахунку –фактури №СФ-0000001 від 15.01.2010р.позивачем було поставлено та відповідачем прийнято поліграфічну продукцію на суму 112964,88 грн. Продукція прийнята однак не оплачена. Загальна сума заборгованості за поставлений товар становить 112100 грн.

Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені –10872,39 грн., суму інфляції 4315,85 грн. суму 3% річних 2303,43 грн. Просить позов задовольнити.

Відповідач наявність договірних відносин та заборгованості з позивачем за поставлений товар визнав. Зазначив, що заборгованість виникла внаслідок важкого фінансового становища та повним зупиненням підприємства та припиненням виробництва кондитерських виробів, яке призвело до скорочення чисельності штату працівників та виникненню заборгованості з заробітної плати та зі сплати обов’язкових платежів до бюджету. Зазначені обставини підтверджуються звітом про фінансові результати за 9 місяців 2010р., а також довідкою про заборгованість з виплати заробітної плати та заборгованістю перед державними цільовими фондами.

Просить зменшити розмір пені з 10872,39 грн. до 500 грн. та відстрочити виконання рішення суду строком на 6 місяців.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд встановив наступне.

02.11.2009р. між замовником Відкритим акціонерним товариством «Запорізька кондитерська фабрика»та виконавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний комбінат «Спектр»укладено договір №971 на виготовлення поліграфічної продукції.

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник замовляє, а виконавець зобов’язується власними силами та зі своїх матеріалів виготовити поліграфічну продукцію, згідно Специфікації, яка є невід’ємною частиною даного договору, а Замовник зобов’язується прийняти вказану продукції та своєчасно оплатити її на умовах даного договору.

п. 1.2 договору, формат, об’єм, тираж, спосіб печаті продукції, кількість красок, які застосовується при її виготовленні, інші характеристики продукції визначається сторонами в специфікації.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору ціна продукції по даному договору визначається Специфікацією.

Замовник здійснює оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 календарних днів з моменту поставки продукції.

24.11.2009р. відповідачем було подано заявку на виготовлення кроя художніх коробок.

Згідно із Специфікацією від 01.12.2009р. додаток №1 до договору №971 від 02.11.2009р. загальна сума специфікації становить 112100 грн. у т. ч. ПДВ 18683,33 грн.

Форма розрахунку: безготівковий розрахунок.

Строк оплати: 56050 грн. протягом 30 календарних днів та 56050 грн. протягом 60 календарних днів з моменту поставки продукції.

15.01.2010р. позивачем було поставлено відповідачу поліграфічну продукцію на загальну суму 112964,88 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000090 від 15.01.2010р., рахунком –фактурою №СФ-0000001 від 15.01.2010р., довіреністю №1952 від 18.01.2010р., податковою накладною №9 від 15.01.2010р.

Товар відповідачем отримано без зауважень.

Внаслідок не оплати отриманої продукції позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №23/01 від 01.03.2010р. щодо оплати заборгованості.

11.05.2010р. на адресу відповідача було повторно надіслано претензію №27/01 з вимогою оплатити заборгованість в розмірі 112100 грн.

17.09.2010р. позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №39/01 з вимогою оплатити заборгованість з урахуванням штрафних санкцій.

Доказів надання відповідей на претензії не надано.

На день вирішення спору в суді сума основного боргу заявлена позивачем до стягнення та не оплачена відповідачем становить 112100 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов’язань щодо оплати за поставлений товар, суд вважає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 10872,39 грн., нарахованої за період з 18.02.2010р. по 18.08.2010р. на суму 56050 грн. та за період з 20.03.2010р. по 20.09.2010р. на суму 56050 грн. позивач обґрунтовує з посиланням на п. 4.5 договору відповідно до якого, у разі несвоєчасної оплати продукції згідно з п. 3.2 даного договору, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 10872,39 грн. такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме: в розмірі 5413,81 грн. за період з 18.02.2010р. по 18.08.2010р. на суму 56050 грн. та в розмірі 5254,88 грн. за період з 20.03.2010р. по 20.09.2010р. на суму 56050 грн., всього 10668,69 грн. внаслідок невірності розрахунку.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги про стягнення 2303,43 грн. –3% річних відсотків, нарахованих за період з 18.02.2010р. по 17.09.2010р. такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 4315,85 грн. за період з березня по жовтень 2010р. то суд вважає, обґрунтованим розмір інфляційних втрат який підлягає присудженню до стягнення 3988,42 грн. внаслідок неточності розрахунку.

Клопотання відповідача про зменшення розміру пені та наданні відстрочки виконання судового рішення задоволенню не підлягає внаслідок наступного.

Відповідно до п. 3, 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Суд не вважає, заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій надмірно великим порівняно із збитками кредитора, а також штрафні санкції розраховані з урахуванням вимог чинного законодавства.

Щодо відстрочки виконання судового рішення, то необхідно зазначити, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи матеріальний стан сторін, наявності вини відповідача у невиконанні зобов’язання, інфляційних процесів які тривають в державі, а також те, що відсутність грошових коштів не звільняє від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання на день винесення рішення суд не вбачає підстав для надання відповідачу відстрочки у виконанні судового рішення.

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Також суд вважає за необхідне видати позивачу довідку на повернення з Державного бюджету України зайво сплаченого державного мита при подачі позову до суду.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарсько процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»69063, м. Запоріжжя, вул. Артема 7, код ЄДРПОУ 00382094 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний комбінат «Спектр»86109, м. Макеївка Донецька область провулок Аральська 27, код ЄДРПОУ 32906680 суму основного боргу в розмірі 112100 грн. пеню в розмірі 10668,69 грн., 3% річних в розмірі 2303,43 грн., інфляційні втрати в розмірі 3988,42 грн. та судові витрати в розмірі 1550,77 грн. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний комбінат «Спектр»86109, м. Макеївка Донецька область провулок Аральська 27, код ЄДРПОУ 32906680 довідку про повернення з Державного бюджету України зайво сплаченого державного мита в розмірі 372,44 грн., оригінал квитанції від 11.11.2010р. №091110030 про сплату державного мита в розмірі 1700 грн. знаходиться в матеріалах справи №15/301/10.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 24.01.2011р.