Рішення № 14349720, 29.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.10 Справа № 24/273/10

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Якимівський завод керамічних виробів” ( 72500 , Запорізька область , Якимівський район , смт. Якимівка , вулиця М.Патріотів , 62 ; код ЄДРПОУ 22128456).

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтингова компанія “Логіка” ( 69006 , м. Запоріжжя , вулиця Леонова , 13/14 ; код ЄДРПОУ 33869210).

про стягнення суми .

Суддя Т.А. Азізбекян

Представники сторін :

від позивача –Соболєв Є.В. ( дов. б/н від 30.03.2010 р.).

відповідача - Хамзін Т.Р. ( дов. б/н від 28.07.2010 р.).

Заявлені позовні вимоги про стягнення суми 152 300 грн. 59 коп. , з якої : - сума основного боргу –96 000 грн. 00 коп. ; - сума пені - 35 136 грн. 00 коп. ; - сума інфляційних витрат - 12 277 грн. 36 коп. ; - сума 3 % річних - 4 087 грн. 23 коп. ; - сума штрафу 5% від суми боргу –4 800 грн. 00 коп.

Ухвалою від 16.08.2010 р. позовні матеріали прийняті к провадженню , слухання господарської справи призначено на 08.09.2010 р.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 77 ГПК України відкладався , а термін вирішення спору продовжувався згідно із приписами статті 69 ГПК України .

Сторонам роз’яснені права та обов’язки передбачені положеннями Господарського процесуального кодексу України .

Відводів складу суду не заявлено .

За клопотанням сторін судовий процес ведеться без застосування технічних засобів фіксації .

В судовому засіданні 29.10.2010 р. господарським судом Запорізької області оголошено вступну і резолютивну частини рішення .

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з огляду на таке . 05.11.2008 р. між ТОВ “Якимівський завод керамічних виробів” ( надалі –постачальник) та ТОВ “Консалтингова компанія “Логіка” ( надалі –покупець) , був укладений договір постачання товару № 99 ( 08), відповідно до предмету якого постачальник зобов’язаний поставити та передати у власність покупця товар , а саме : цеглу керамічну одинарну рядову М-100 , у загальній кількості 76 800 штук , а покупець , в свою чергу , зобов’язаний прийняти й оплатити поставлений товар в повному обсязі - не пізніше 01.03.2009 р. У відповідності до п. 2.1 Договору № 99 ( 08) від 05.11.2008 р. та Специфікації № 1 до Договору , постачальник поставив на адресу покупця товар , що підтверджується наступними видатковими накладними : - № РН –0000273 від 06.11.2008 р. ; - № РН –0000274 від 07.11.2008 р. ; - № РН –0000276 від 10.11.2008 р. ; - № РН –0000277 від 10.11.2008 р. ; - № РН –0000278 від 11.11.2008 р. ; - № РН –0000279 від 12.11.2008 р. ; - № РН –0000280 від 12.11.2008 р. ; - № РН –0000281 від 12.11.2008 р. ; - № РН –0000282 від 12.11.2008 р. ; - № РН –0000283 від 13.11.2008 р. На адресу відповідача 11.03.2009 р. направлена претензія ( вихідний № 45 від 11.03.2009 р. ; поштовий лист № 135929) , яка отримана покупцем 16.03.2009 р. Порушуючи договірні зобов’язання , відповідач у встановлений термін не сплатив вартість отриманого товару , у зв’язку з чим станом на 31.07.2010 р. сума заборгованості становить 96 000 грн. 00 коп. Позивач просить стягнути з відповідача суму 3 % річних та суму інфляційних витрат , відповідно 4 087 грн. 23 коп. та 12 277 грн. 36 коп. , посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України .Також , просить суд стягнути суму нарахованої відповідно до вимог п. 5.4 договору пені у розмірі 35 136 грн. 00 коп. та суму штрафу у розмірі 5 % від суми боргу –4 800 грн. 00 коп. , на підставі п. 66 Положення “Про поставку продукції виробничо –технічного призначення”. Просить позовні вимоги задовольнити .

Відповідач заперечує проти стягнення суми пені у розмірі 35 136 грн. 00 коп. , посилаючись на сплив терміну позовної давності в один рік та не визнає позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 5 % від суми боргу , розрахованого позивачем на підставі п. 66 Положення “Про поставки продукції виробничо –технічного призначення”. Просить суд відповідно до вимог статті 83 ГПК України відстрочити виконання судового рішення терміном на 1 рік.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

05.11.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ Якимівський завод керамічних виробів” ( надалі –постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Логіка” ( надалі - покупець ) укладений договір поставки товару , відповідно до предмету якого , постачальник зобов’язується виготовити та передати , а покупець прийняти та оплатити продукцію ( надалі –товар) , найменування , кількість та асортимент якої зазначається у Специфікаціях , які є не від’ємною частиною договору .

За умовами розділу 3 договору , загальна його сума становить 96 000 грн. 00 коп. , при цьому покупець оплачує вартість отриманого товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 01.03.2009 р.

На підставі п. 7.3 , договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.03.2009 р.

Надані представниками сторін екземпляри договорів містять підписи повноважних осіб , які скріплені печатками підприємств постачальника та покупця .

На виконання умов договору сторони підписали Специфікацію № 1 від 05.11.2008 р. в якій чітко визначені найменування ,асортимент , кількість та ціна товару , а саме : - цегла керамічна одинарна рядова М-100 у кількості 76 800 шт. , за ціною1, 04167 на загальну суму 96 000 грн. 00 коп.

Отримання товару здійснювалось уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтингова компанія “Логіка” –Діордієвим Олексієм Сергійовичем на підставі довіреностей ЯОН № 681099 від 06.11.2008 р. ( дійсна до 16.11.2008 р.) та ЯОН № 681103 від 06.11.2008 р. ( дійсна до 16.11.2008 р.).

Поставка продукції відбувалась за наступними видатковими накладними : - № РН –0000283 від 13.11.2008 р. на суму 9600 грн. 00 коп. ; - № РН –0000282 від 12.11.2008 р. на суму 9600 грн. 00 коп. ; - № РН –0000281 від 12.11.2008 р. на суму 9600 грн. 00 коп. ; - № РН –0000280 від 12.11.2008 р. на суму 9600 грн. 00 коп. ; - № РН –0000279 від 12.11.2008 р. на суму 9600 грн. 00 коп. ; - № РН –0000278 від 11.11.2008 р. на суму 9600 грн. 00 коп. ; - № РН –0000277 від 10.11.2008 р. на суму 9600 грн. 00 коп. ; - № РН –0000276 від 10.11.2008 р. на суму 9600 грн. 00 коп. ; - № РН –0000274 від 07.11.2008 р. на суму 9600 грн. 00 коп. ; - № РН –0000273 від 06.11.2008 р. на суму 9600 грн. 00 коп. Всього поставлено на 96 000 грн. 00 коп.

За договором поставки , продавець ( постачальник) , який здійснює підприємницьку діяльність , зобов’язується передати у встановлений строк ( строки) товар покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях , не пов’язаних з особистим , сімейним , домашнім або іншим подібним використанням , а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі –продаж , якщо інше не встановлено договором , законом або не випливає з характеру відносин сторін ( стаття 712 ЦК України).

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. ст. 525, 526 цього Кодексу, ст.193 Господарського кодексу України, зобов’язаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 96 000 грн. 00 коп. підлягають задоволенню .

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача по справі суми інфляційних витрат у розмірі 12 277 грн. 36 коп. та суми 3% річних у розмірі 4 087 грн. 23 коп.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення витрат від інфляції та про стягнення 3 % річних є обґрунтованими.

Також , позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 35 136 грн. 00 коп.

За умовами розділу 5 договору поставки товару № 99(08) від 05.11.2008 р. , за порушення виконання зобов’язань щодо розрахунку за поставлений товар , покупець сплачує постачальнику за кожний день прострочення пеню у розмірі 0, 1% , але не більше подвійної облікової ставки НБУ , які діяла у період за який нараховується пеня , від суми простроченого зобов’язання .

Як передбачено договором ( розділ 3 ) , покупець повинен оплатити вартість поставленого товару не пізніше 01.03.2009 р.

Проте , станом на день прийняття рішення по суті , вартість поставленого позивачем товару залишилась не сплаченою .

ТОВ “Якимівський завод керамічних виробів” на адресу покупця направлена претензія № 45 від 11.03.2009 р. з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок постачальника суму боргу у розмірі 96 000 грн. 00 коп.

Позивач просить стягнути пеню за період з 01.03.2009 р. по 01.03.2010 р. , що становить 35 136 грн. 00 коп.

Безумовно позивач має право застосувати відповідальність у вигляді стягнення суми пені , у зв’язку з порушенням відповідачем розрахункової дисципліни .

Втім , стягнення пені повинно відбуватись за вимогами діючого законодавства України.

Відповідно до приписів статей 230- 232 Господарського кодексу України , штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф , пеня ) , яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності , невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання . Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання , якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня , коли зобов’язання мало бути виконано .

Згідно із положеннями статті 258 Цивільного кодексу України , позовна давність в один рік застосовується , зокрема , до вимог : 1) про стягнення неустойки ( штрафу , пені).

Відповідач просить суд застосувати термін позовної давності до вимог про стягнення суми пені.

Враховуючи , термін позовної давності , встановлений статтею 258 ЦК України , вимоги статей 230 –232 Господарського кодексу України та дату звернення позивача до господарського суду Запорізької області , період за який можливо стягнення суми пені є : з 31.08.2009 р. по 01.03.2010 р.

Позовні вимоги в частині стягнення суми пені підлягають задоволенню частково у розмірі 9 813 грн. 04 коп. , а в частині стягнення пені в сумі 25 322 грн. 96 коп. у задоволенні позовних вимог слід відмовити .

Також , позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 5 % від суми боргу , за ухилення від сплати вартості поставленої продукції , що за підрахунками позивача становить 4 800 грн. 00 коп. Підставою для стягнення вказаного штрафу позивач зазначає п. 66 Положення “ Про поставки продукції виробничо –технічного призначення”.

Позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають , оскільки сторони не узгодили можливість застосування штрафу ,за ухилення від сплати вартості поставленої продукції у розмірі 5 % , передбаченого п. 66 Положення “ Про поставки продукції виробничо –технічного призначення”.

З огляду на викладені обставини у їх сукупності позовні вимоги слід задовольнити частково , стягнути на користь позивача суму основного боргу у розмірі 96 000 грн. 00 коп. , суму інфляційних витрат у розмірі 12 277 грн. 36 коп. та суми 3% річних у розмірі 4 087 грн. 23 коп. , суму пені у розмірі 9813 грн. 04 коп.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми пені у розмірі 25 322 грн. 96 коп. та суми 5% штрафу у розмірі 4800 грн. 00 коп. відмовити .

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України , судові витрати покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог . Стягнути з відповідача на користь позивача суму державного мита у розмірі 1221 грн. 77 коп. та суму витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 189 грн. 32 коп.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про відстрочення виконання рішення терміном на 1 рік , посилаючись на скрутне фінансове становище підприємство .

Питання надання розстрочки або відстрочки виконання судового рішення вирішується з урахування фінансового положення обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи , 23.03.2010 р. господарським судом Запорізької області порушено провадження у справі № 19/63/10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Якимівський завод керамічних виробів” .

Враховуючи викладені обставини , заява відповідача про відстрочку виконання судового рішення на один рік задоволенню не підлягає .

Керуючись ст.ст. 49, ст. ст. 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтингова компанія “Логіка” ( 69006 , м. Запоріжжя , вулиця Леонова , 13/14 ; код ЄДРПОУ 33869210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Якимівський завод керамічних виробів” ( 72500, Запорізька область , Якимівський район , смт. Якимівка , вулиця М.Патріотів , 62 ; код ЄДРПОУ 22128456) суму основного боргу у розмірі 96 000 грн. 00 коп. , суму інфляційних витрат у розмірі 12 277 грн. 36 коп. , суму 3% річних у розмірі 4 087 грн. 23 коп. , суму пені у розмірі 9813 грн. 04 коп., суму державного мита у розмірі 1221 грн. 77 коп. та суму витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 189 грн. 32 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили .

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми пені у розмірі 25 322 грн. 96 коп. та суми 5% штрафу у розмірі 4800 грн. 00 коп. відмовити .

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення підписано 14.01.2011 р.