Рішення № 14348924, 17.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.03.11 р. Справа № 40/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом прокурора м. Дружківки в інтересах держави в особі Дружківської міської ради, м. Дружківка

до відповідача фізичної особи підприємеця ОСОБА_1, м. Дружківка

про стягнення 4 831 грн. 83 коп.

за участю:

прокурора - Кравцов В.І.

представників сторін:

від позивача: Солдатенкова Н.Б. за довіреністю

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: прокурор міста Дружківки в інтересах держави в особі Дружківської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення з останнього основного боргу з орендної плати в сумі 4 831 грн. 83 коп. згідно договору оренди комунального майна від 18.12.2008р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив:

До відкриття судового засідання та початку розгляду спору по суті, розяснення прав та обовязків сторін, позивач згідно статті 22 ГПК України уточнив свої позовні вимоги, а саме він просить стягнути борг з орендних платежів у сумі 4831 грн. 83 коп. з урахуванням індексації.

Позов мотивовано тим, що 18.12.2008р. між Дружківськой міською радою далі - Орендодавець, та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, далі - Орендар, було укладено договір оренди комунального майна.

Згідно пункту 1.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (далі-майно), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 228,8 кв. м., згідно з технічним паспортом приміщення, що знаходиться у власності територіальної громади. Втім, рішенням виконавчого комітету Дружківської міської ради №303 від 01.04.2009р. було внесено зміни відповідно загальної площі майна з 228,8 кв.м. на 134,5 кв.м.

Передача майна у користування відбувається згідно акту прийому-передачі, як це зазначено у пункті 1.2 укладеного договору.

Під час процесу сторони не залучили до матеріалів справи акт приймання-передачі спірного майна. Однак, відсутність акту не спростовує факт наявності орендних правовідносин між сторонами, а тому не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог при наявності заборгованості за умовами договору, оскільки докази по справі свідчать про фактичне користування Орендарем спірним майном. Тобто, договір оренди майна треба вважати таким, що набрав законної сили.

Пунктом 3.1 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої сесією міської ради, рішенням виконкому від 10.12.2008р. №1414 і становить у місяць без ПДВ 2200грн. Відповідно до вимог пункту 3.3 договору орендна плата перераховується на бюджетний рахунок щомісяця не пізніше 20 числа місяця.

В пункті 10.1 договору зазначено, що його було укладено на строк з 18 грудня 2008 року по 17грудня 2009 року.

Свої зобовязання за договором відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого за ним за період з березня 2010 року по липень 2010 року утворився борг з орендної плати в сумі 4 831 грн. 83 коп. з урахуванням індексації, який прокурор та позивач намагаються стягнути.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку про те, доводи прокурора обґрунтовані частково, виходячи із наступного:

Пункт 1 ст. 759 ЦК України зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 762 ЦК України за користуванням майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Предмет договору перебуває у державній власності, тому до правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" , із змінами та доповненнями.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов, передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638 ЦК України та ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень(стаття 33 ГПК України). Водночас коментована стаття визначає підстави, з яких ці особи звільняються від обовязку доказування. Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:

·а) обставини, визнані господарським судом загальновідомими (частина першої статті 35 ГПК України;

·б) преюдиціальні факти (частини 2-4 статті 35 ГПК України);

·в) законні презумпції ( частина пята статті 35 ГПК України).

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.06.10р. за №37/92пд стягнуто з відповідача основний борг за березень 2010 року, але без урахування індексації. Тому, наявність заборгованості за відповідачем за березень 2010 року приймається судом у якості загальновідомих фактів, які не потребують доказуванню в розумінні вимог статті 35 ГПК України

Позивачем наданий акт звіряння взаєморозрахунків за період з 01.05.10р. по 01.03.11р. Відповідач цей акт підписав, чим погодився з позовними вимогами. В акті зазначено, що за березень 2010 року позивач намагається стягнути лише індексацію. Тому, позовні вимоги прокурора щодо стягнення основного боргу з орендних платежів в сумі 4831 грн. 83 коп. з урахуванням індексації, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Державне мито, від сплати якого позивач звільнений у встановленому законом порядку, стягується з відповідача в доход державного бюджету України згідно вимог ст. ст. 44, ст. 49 ГПК України.

Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат встановлений для нього на час подання позову за нульовою ставкою.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.03.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 599, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 42, 55, 193 ГК України, ст. ст. 22, 29, 33, 35, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85, ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги прокурора міста Дружківки в інтересах держави в особі Дружківської міської ради до фізичної особи підприємеця ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи підприємеця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ід. код. НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію фізичної особи-підприємця, серія НОМЕР_2 зареєстроване державним реєстратором 18.12.2000 року, на користь:

- Дружківської міської ради, 84205 м. Дружківка, вул. Леніна,16, р/р 33213850700040, УДК в Донецькій обл., МФО 834016, ід. код 34686563, борг з орендної плати в сумі 4 831 грн. 83 коп. з урахуванням індексації, видавши наказ.

- державного бюджету України державне мито в сумі 102 грн., видавши наказ та надіславши його для виконання до Державної податкової інспекції у місті Дружковці донецької області .

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Підченко Ю.О.

Повний текст рішення складено - 21.03.11р.