Рішення № 14348546, 18.03.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.03.11р.

Справа № 5005/2155/2011

За позовом

Приватного підприємста "Кабардаха", м. Сімферополь

до

Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про

стягнення 5 106, 00 грн.

Суддя Єременко А.В.

Представники:

Від позивача

не з’явився;

Від відповідача

Шляєв І.В., дов. № 488 від 01.01.11 р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Кабардаха" звернулося з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь вартість виявленої недостачі в розмірі 5 106, 00 грн.

Відповідач, згідно відзиву проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що відповідальність за втрату вантажу повинна бути покладена на вантажовідправника. Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами (ст. 75 ГПК України).

В судовому засіданні 15.03.11 р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Державним підприємством ”Придніпровська залізниця” було поставлено залізничним транспортом Приватному підприємству "Кабардаха" вугілля марки АМ вагою 71 000 кг, що відображено у накладній № 52969797.

03.12.2010р. при комісійній видачі вантажу було виявлено недостачу у вагоні № 67919100 у кількості 3 700 кг, про що складений відповідний комерційний акт БН № 756379.

Відповідно до рахунка-фактури № 01426 від 24.11.10р. вартість продукції складає 1 150, 00 грн. за одну тону без врахування ПДВ.

Частиною 1 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Згідно ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 Статут залізниць України (далі-Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до ст. 111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Пунктом 2 розділу 28 Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України) затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002 року №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за №567/6855, комерційні акти складаються для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

В комерційному акті БН № 756379 від 03.12.10р. зазначено, що поверхня вантажу в вагоні маркована вапном, навантаження нижче бортів на 10-20 см., з півдня з середини 1 і над 2, 3 люками виїмка довжиною 360 см., глибиною 30-40 см по ширині вагона. В місці виїмки маркування відсутнє.

За викладеного, враховуючи те, що вантаж прибув з ознаками втрати при перевезенні, відповідальність за недостачу має бути покладена на залізницю.

Наведене є підставою для задоволення позовних вимог.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача, оскільки позов задоволено.

На підставі наведеного та керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, проспект. К. Маркса, 108; ЄДРПОУ 01073828) на користь Приватного підприємста "Кабардаха" (95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Внешня, буд. 2; ЄДРПОУ 25124832) вартість виявленої недостачі в розмірі 5 106, 00 грн.; 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя А.В.Єременко