Рішення № 14348223, 17.03.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.03.11р.

Справа № 5005/422/2011

За позовом публічного акціонерного товариства „Перший український міжнародний банк”,

м. Донецьк

до відкритого акціонерного товариства „Дніпрошина”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 299 888,87 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Перший український міжнародний банк” (далі –позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства „Дніпрошина” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 299 888,87 доларів США та 1 127 808,63 гривен, з яких: основна сума кредиту 2 000 000,00 доларів США, заборгованість за непогашеними в строк відсотками за користуванням кредитом 299 888,87 доларів США, заборгованість за непогашеною в строк адміністративною комісією 40 555,55 доларів США, що станом на 26.10.2010 р. за курсом НБУ (791,16 грн. за 100 доларів США) становить 320 859,29 грн., сума пені за порушення строків повернення основної суми кредиту, сплати відсотків та адміністративної комісії за користування ним становить еквівалент 101 995,72 доларів США, що станом на 26.10.2010 р. за курсом НБУ (791,16 гривень за 100 США) становить 806 94934 гривень, та судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем обов’язків щодо сплати за кредитним договором №7.6-37 від 29.07.2008 р., укладеним між закритим акціонерним товариством „Перший український міжнародний банк”, правонаступником якого відповідно до статуту є Публічне акціонерне товариство „Перший український міжнародний банк” (позивач) та відкритим акціонерним товариством „Дніпрошина” (відповідач) суми основного боргу, відсотків, адміністративної комісії.

Відповідач відзив на позов або докази сплати заборгованості до суду не надав, у судових засіданнях 08.02.2011 р., 01.03.2011 р., 10.03.2011 р. не з’явився, про дату розгляду справи повідомлявся належним чином.

28.02.2011 р. до господарського суду від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності, відповідно до якої відповідач просить застосувати позовну давність до вимог по стягнення з ВАТ „Дніпрошина" на користь ПАТ „Перший Український Міжнародний банк" пені, нарахованої з 12 грудня 2009 року по 12 січня 2011 року за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом з кінцевою датою сплати 11 грудня 2009 року, та пені нарахованої 12 січня 2010 року за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом з кінцевою датою сплати 11 січня 2010 року та відмовити публічному акціонерному товариству „Перший Український Міжнародний банк" в позові до відкритого акціонерного товариства „Дніпрошина" в частині стягнення пені, нарахованої з 12 грудня 2009 року по 12 січня 2011 року за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом з кінцевою датою сплати 11 грудня 2009 року, та пені, нарахованої 12 січня 2010 року за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом з кінцевою датою сплати 11 січня 2010 року.

28.02.2011 р. до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №5005/422/2011 до набранням законної сили рішенням у справі №5005/1357/2011 за позовом відкритого акціонерного товариства „Дніпрошина" до публічного акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний банк»про внесення змін до кредитного договору №7.6-37 від 29.07.2008 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2011 р. у справі №5005/1357/2011 вирішено направити справу №5005/1357/2011 за позовом відкритого акціонерного товариства „Дніпрошина", м. Дніпропетровськ до публічного акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний банк», м. Донецьк про внесення змін до кредитного договору за підсудністю до господарського суду Донецької області. Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №5005/422/2011 не підлягає задоволенню.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає достатніми матеріали справи для розгляду справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

В судовому засіданні 10.03.2011 р. винесено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2008 р. між закритим акціонерним товариством „Перший український Міжнародний банк”, правонаступником якого відповідно до статуту є Публічне акціонерне товариство „Перший український міжнародний банк” (банк) та відкритим акціонерним товариством „Дніпрошина” (позичальник) було укладено кредитний договір №7.6-37 (далі –кредитний договір) за умовами якого позивач (банк) зобов’язався надати відповідачу (позичальнику) кредит у розмірі 2 000 000 доларів США, а позичальник зобов’язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит у повному обсязі в порядку та у строки обумовлені цим договором, але не пізніше 29 липня 2010 р. (п. 1.4. Додаткової угоди № 1 від 28.08.2009 р. до Кредитного договору).

Позивач належним чином виконав свої обов'язки за кредитним договором, відкривши ВАТ «Дніпрошина»позичковий рахунок та надавши йому обумовлені кредитним договором грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується меморіальними ордерами від 04.08.2008 р. №1010514958, від 05.08.2008 р. №1010524542, від 05.08.2008 р. №1010524545 (а.с. 24-26) про видачу кредитні коштів та випискою операцій та оборотів за позичковим рахунком Відповідача.

Згідно п. 7.2. кредитного договору:

7.2.1. Відсотки за користування кредитом нараховуються Банком за ставкою у розмірі 15 % річних із розрахунку 360 днів на рік.

У випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав (в т.ч. форс мажорного характеру) зобов'язань, встановлених п.п. 10.3.6.1., 10.3.6.2. кредитного договору, починаючи з першого дня такого невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, проценти за користування кредитом збільшуються на 2 % (два проценти) річних за кожний випадок невиконання чи неналежного виконання і будуть нараховуватись Банком за такою підвищеною ставкою до тієї дати, коли зазначені зобов'язання будуть виконані належним чином. Положення цього пункту носять поновлювальний характер і можуть застосовуватися протягом всього строку дії кредитного договору.

Підвищення розміру відсоткової ставки у випадках, передбачених п.п. 7.2.2 кредитного договору відбувається сумарно, тобто у випадку невиконання чи неналежного виконання декількох або усіх разом зобов'язань, передбачених п. 10.3.6.1, 10.3.6.2 кредитного договору, розрахунок кожного наступного збільшення відсоткової ставки здійснюється Банком на вже попередньо збільшений розмір відсоткової ставки.

Період нарахування відсотків складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший робочий день після 10 числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата видачі кредиту та/або перший робочий день після 10 (десятого) числа (з його урахуванням).

Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом.

7.2.6.1. Нараховані проценти повинні сплачуватися Відповідачем щомісячно не пізніше 1 банківського дня, наступного за 10 (десятим) числом кожного місяця.

Згідно п. 10.3.6.1. договору, протягом строку дії кредитного договору, відповідач зобов'язався забезпечувати перебування рухомого майна, яке буде передане Банку в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором відповідно до п. 3.1.4. кредитного договору, застрахованим відповідно до договору страхування, укладення якого передбачено кредитним договором, на тих самих умовах, на яких цей договір страхування був укладений.

Згідно п.7.5.1. кредитного договору, відповідач зобов'язується сплатити адміністративну комісію частинами та в строки відповідно до графіку доданого до договору. Згідно п.7.5.2. кредитного договору, адміністративна комісія сплачується відповідачем у національній валюті України за курсом встановленим Національним банком України на день здійснення платежу.

Позивач зазначає, що в порушення вимог кредитного договору відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту, та станом на 26.10.2010р. (включно) заборгованість відповідача за основною сумою кредиту становить 2 000 000,00 доларів США; відсотки, нараховані за період з 29.07.2008р. по 10.11.2009 р.(включно), погашені відповідачем в повному об'ємі, однак з 11.11.2009 року по 26.10.2010 р. відсотки за користування кредитом відповідачем не сплачуються, що є порушенням умов п. 7.1 кредитного договору, таким чином, сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом за період з 11.11.2009р. по 26.10.2010р.(включно) - склала 299 888.87 доларів США; у зв'язку з невиконанням п. 10.3.6.1.кредитного договору (закінчився строк дії договору страхування; станом на 26.10.2010р. (включно) договір страхування не поновлено відповідачем з 14.08.2010р. відсоткова ставка за користування кредитом збільшилася на 2 % річних та становить 17 % річних; заборгованість відповідача за адміністративною комісією станом на 26.10.2010р. (включно) становить еквівалент 40 555,55 доларів США, що станом на 26.10.2010 р. за курсом НБУ (791,16 грн. за 100 доларів США) становить 320 859,29 гривень

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (шрафу, пені).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України під пенею розуміється грошова сума, яка встановлює у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань №543/96-ВР від 22.11.96 р. (стаття 3) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до пункту 12.1. кредитного договору встановлено, що у разі порушення Відповідачем строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення.

Позивач зазначає, що відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню за порушення строків виконання своїх зобов'язань з повернення основної суми кредиту, сплатити відсотки за користування кредитом та адміністративну комісію.

Згідно розрахунку позивача:

- пеня, нарахована за порушення строку повернення основної суми кредиту - за період з 30.07.2010 р. по 26.10.2010 р. у розмірі 76 493,15 доларів США;

- пеня, нарахована за порушення строків сплати відсотків за період з 12.12.2009 р. по 26.10.2010 р. у розмірі 22 676,79 доларів США;

- пеня, нарахована за порушення строків сплати адміністративної комісії за період з 30.03.2010 р. по 26.10.2010 р. у розмірі 2 825,78 доларів США;

Таким чином, заборгованість відповідача за сумами пені за порушення строків сплати основної суми кредиту, відсотків та адміністративної комісії за користування ним станом на 26.10.2010 р. (включно) становить 76493,15 + 22 676,79 + 2 825,78 = 101 995,72 доларів США, що станом на 26.10.2010 р. за курсом НБУ (791,16 гривень за 100 доларів США) становить 806 949,34 гривень.

Позивач (банк) належним чином та у повному обсязі виконав умови кредитного договору.

У свою чергу позичальник зобов’язався своєчасно виконувати зобов’язання передбачені даним договором, здійснювати погашення заборгованості та сплачувати проценти у строки передбачені договором (п. 7.2. договору).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Попри взяті на себе зобов'язання, позичальник не виконав умови договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів у встановленні кредитним договором терміни.

Ст. 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

На час розгляду справи відповідач докази погашення заборгованості за договором не надав.

За розрахунком позивача, заборгованість останнього перед кредитором становить суму 2 299 888,87 доларів США та 1 127 808,63 гривень.

На адресу відповідача був направлений акт звірки взаєморозрахунків за кредитним договором від 24.01.2011 р. (а.с. 43), докази його направлення знаходяться в матеріалах справи - а. с. 42. Таким чином, відповідачу сума заборгованості відома.

Відповідач порушив договірні зобов'язання оскільки повернення суми кредиту в строк до 29.07.2010 р. не виконав, до того ж, в ході розгляду даного спору, доказів такого виконання не надав, відзив на позов, контррозрахунок або можливі заперечення до суду не представив.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмов від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Таким чином, факт не виконання зобов’язань за кредитним договором з боку відповідача в частині своєчасної та повної сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, адміністративної комісії є підтвердженим матеріалами справи та визнаний господарським судом.

Розглянувши матеріали справи, та враховуючи заяву відповідача про застосування позовної давності, відповідно до якої відповідач просить застосувати позовну давність до вимог по стягнення з ВАТ „Дніпрошина" пені, нарахованої з 12.12.2009 року по 12.01.2011 року за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом з кінцевою датою сплати 11.12.2009 року, та пені нарахованої 12.01.2010 року за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом з кінцевою датою сплати 11.01.2010 року, суд встановив, що позивач згідно до розрахунку (а.с. 14-15) нарахував суму пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (25 000 дол. США) з кінцевою датою сплати 11.12.2009 року у розмірі 4102,05 грн., та суму пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (25 833,33 дол. США) з кінцевою датою сплати 11.01.2010 р. у розмірі 3789,01 грн., всього у розмірі 7891,06 грн. Оскільки позивач надав позов до суду 13.01.2011 р., суд може застосувати позовну давність 1 рік до заявлених вимог, тому судом було проведено розрахунок пені з допомогою програми «Законодавство», та встановлено, що:

- пеня, нарахована з 12.01.2010 року по 26.10.2010 року за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (25 000 дол. США) з кінцевою датою сплати 11.12.2009 року становить 3617,47 грн.

- пеня, нарахована з 12.01.2010 року по 26.10.2010 року за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (25 833,33 дол. США) з кінцевою датою сплати 11.01.2010 року становить 3738,04 грн., всього у розмірі 7355,51грн.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільної або інтересу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)

Статтею 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, в задоволенні суми пені нарахованої позивачем за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 535,55 дол. США слід відмовити, у зв’язку із спливом строку позовної давності.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом відшкодування заборгованості в натурі.

Позивачем на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

З урахуванням встановлених обставин, господарський суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором з яких: основна сума кредиту 2 000 000,00 доларів США, заборгованість за непогашеними в строк відсотками за користуванням кредитом 299 888,87 доларів США, заборгованість за непогашеною в строк адміністративною комісією 40 555,55 доларів США, сума пені за порушення строків повернення основної суми кредиту у розмірі 76 493,15 доларів США, сума пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 22 141,24 доларів США, сума пені за порушення строків сплати адміністративної комісії за користування кредитом у розмірі 2 825,78 доларів США, як обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню. В задоволенні вимог позивача щодо стягнення суми пені нарахованої позивачем за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 535,55 дол. США слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Дніпрошина” (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Б. Кротова, 24; код ЄДРПОУ 05768898) на користь публічного акціонерного товариства „Перший український міжнародний банк” (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2А, код ЄДРПОУ 14282829) суму основного боргу 2 000 000,00 доларів США, заборгованість за непогашеними в строк відсотками за користуванням кредитом у розмірі 299 888,87 доларів США, заборгованість за непогашеною в строк адміністративною комісією у розмірі 40 555,55 доларів США, суму пені за порушення строків повернення основної суми кредиту у розмірі 76 493,15 доларів США, суму пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 22 141,24 доларів США, суму пені за порушення строків сплати адміністративної комісії за користування кредитом у розмірі 2 825,78 доларів США, державне мито –25 500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн.

В задоволенні вимог щодо стягнення суми пені нарахованої позивачем за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 535,55 дол. США відмовити.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

Ю.Ю. Первушин

Повний текст рішення складено

18.03.2011 р.