Рішення № 14348094, 15.03.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.03.11р.Справа № 5005/1833/2011

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Токмак Запорізької області

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаський збагачувальний комбінат", м. Торез Донецької області

про стягнення збитків, пов'язаних із нестачею вантажу при перевезенні залізницею у сумі 19 762 грн. 50 коп.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - фізична особа підприємець;

від відповідача: провідний юрисконсульт Шляєв І.В., дов. №488 від 01.01.2011р.;

від третьої особи: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (м. Токмак Запорізької області) звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (м. Дніпропетровськ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаський збагачувальний комбінат" (м. Торез Донецької області) про стягнення з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на свою користь 19 762 грн. 50 коп. у якості відшкодування збитків, завданих нестачею вантажу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.10.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаський збагачувальний комбінат" із залізничної станції Пелагіївський Донецької залізниці на адресу позивача було відправлено вугілля марки антрацит АМ 13-25 мм вагою 69 000 кг, що підтверджується залізничною накладною № 52956234. На проміжній станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці було виявлено нестачу вугілля у кількості 16 500 кг, про що складено комерційний акт № 731125/213/4 від 21.10.2010р. Позивач зазначає, що нестачею вантажу йому спричинені збитки у сумі 19 762, 50 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідач проти позову заперечує. Відповідач зазначає, що відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобовязана подавати під навантаження справні придатні для перевезення відповідного вантажу вагони. Перед навантаженням вантажів відправник зобовязаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобовязаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів. У випадках коли під завантаження поданий несправний вагон за своїм технічним станом, відправник повинен відмовитись від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Також, відповідач посилається на ті обставини, що 21.10.2010р. на станції Дебальцево Сортувальна Донецької залізниці був складений акт про технічний стан вагону № 196, у якому зазначено, що втрата вантажу можлива. Вантажовідправник не підготував вагон до перевезення сипучих вантажів. На підставі наведеного вище відповідач вважає, що відповідальність за втрату вантажу повинна бути покладена на вантажовідправника.

Третя особа явку повноважного представника у судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечила. Відповідно до наданого відзиву на позов третя особа підтримує вимоги позивача, заявлені до відповідача. Третя особа посилається на те, що будучи відправником вантажу вугілля марки АМ концентрат 13-25 в кількості 69 тонн, вона здійснила його навантаження згідно вимогам ТУ і узгодженою з залізницею Інструкцією. Вантаж був розміщений і закріплений правильно. Вантаж (розмір фракції антрациту завантаженого у вагон від 13 мм до 25 мм) був маркірований, зволожений і завантажений рівномірно. Зазори ущільнені. Працівники залізниць здійснюють контроль за дотриманням відправниками вантажу Технічних умов навантаження і кріплення вантажів на відкритому рухомому складі шляхом огляду занурених вагонів. На думку третьої особи, технічний стан вагону неможливо було не помітити при прийнятті вантажу до перевезення. Зауважень щодо маси вантажу та технічної справності вагону від Донецької залізниці (ст. Пелагіївський) в момент його прийняття до перевезення не надходило. Також, нестача від видування і течі вантажу неможлива із-за відсутності дрібних фракцій і прийняттям відправником всіх засобів для збереження вантажу. На думку третьої особи, недостача вантажу виникла з причин крадіжки вугілля після прийняття вантажу до перевезення.

Суд відкладав розгляд справи з 01.03.2011р. на 10.03.2011р.

У судовому засіданні 10.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаський збагачувальний комбінат" (м. Торез Донецької області)(відправник) здало для перевезення на станції Пелагіївський Донецької залізниці у вагоні № 67667006 вантаж вугілля марки антрацит, завантажений навалом, у кількості 69 000 кг, для доставки його одержувачу - Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (м. Токмак Запорізької області), станція і залізниця призначення Великий Токмак Придніпровської залізниці, що підтверджується залізничною накладною № 52956234.

Вантаж перевозився у відкритому вагоні, навалом, вагон маркірований, розмір фракцій вантажу 13 25 мм.

24.10.2010р. вантаж прибув на станцію Великий Токмак Придніпровської залізниці та виданий одержувачу з недостачею 16 500 кг.

Недостачу вантажу у кількості 16 500 кг було виявлено на проміжній станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці, про що складено комерційний акт БМ № 731125/213/4 від 21.10.2010р.

В комерційному акті зазначено, що в доповнення до акту загальної форми № 00052 від 19.10.2010р. станції Дебальцеве-Сортувальна проведене комісійне переважування вагону № 67667006. Недостача вантажу становить 16 500 кг. Вагон в технічному відношенні справний. Навантаження вагону нижче бортів 500-600 мм, нерозрівнене. Вантаж маркірований. Над 2-3-4 люками порушене маркування, воронка 4 500 мм на ширину та до дна вагону. При повторному переважуванні недостача вантажу підтверджується.

Позивач розрахував вартість недостачі вантажу, вважає, що недостачею вантажу йому спричинена шкода, що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

У разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає (ч. 3 ст. 314 ГК України).

Згідно ст. 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998р. (далі Статут) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Як вбачається з комерційного акту БМ № 731125/213/4 від 21.10.2010р. на проміжній станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці виявлено недостачу вантажу у кількості 16 500 кг.

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу у сумі 19 762, 50 грн. на підставі довідки вантажовідправника від 12.01.2011р. № 1-14/1 про кількість (69 000 кг) та вартість (1, 25 грн. за 1 кг) вантажу, врахувавши норму природного збитку при перевезенні 690 кг.

Оскільки вагон з вантажем був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень до відправника, вантаж відповідно до залізничної накладної № 52956234 при завантаженні розміщено і закріплено відповідно до Технічних умов правильно, відповідно до комерційного акту прибув у технічно справному вагоні, мало місце захисне маркування, враховуючи дані, наведені в комерційному акті, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу у спірних правовідносинах в силу ст. 110 Статуту покладається на залізницю.

За наведеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача шкоди у сумі 19 762, 50 грн. заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Суд відхиляє доводи відповідача, наведені в обґрунтування заперечень проти позову.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, зокрема, коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником.

З матеріалів справи не вбачається підстав для звільнення залізниці від відповідальності.

19.10.2010р. на станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці складено акт загальної форми 00052, в якому йде посилання на течу вантажу. Також, на цій же станції 21.10.2010р. складено акт про технічний стан вагону № 196, відповідно до якого вагон технічно справний та наведений висновок про можливість втрати вантажу у звязку з не підготовкою вагону до перевезення вантажовідправником.

В жодному із складених актів не наведено докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, відсутній будь-який опис несправностей, що могли призвести до витікання вантажу, і, відповідно, свідчили б про вину відправника у завантаженні вантажу у технічно-несправний вагон.

Як зазначено в п. 3.3. розяснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", якщо у комерційному акті відсутній докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, зокрема, про стан запірно-пломбувальних пристроїв та пломб, технічного стану вагона (контейнера) тощо, залізниця несе відповідальність за незбереження вантажу, доки не доведе відсутність своєї вини.

Відповідно до п. 4 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002р. № 334, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, комерційні акти на вантаж, що перебуває у дорозі, складаються у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційний акт в указаний термін вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.

Станцією Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці допущені порушення щодо терміну складання комерційного акту БМ № 731125/213/4 від 21.10.2010р., оскільки він складений пізніше терміну, встановленого Правилами складання актів. Відповідно, комерційний акт не може бути належним доказом відсутності вини залізниці в недостачі. Окрім того, в самому комерційному акті наведені суперечливі дані про технічний стан вагону: на першій сторінці акту зазначено, що вагон технічно несправний, а на зворотній стороні акту вагон в технічному відношенні справний.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (71700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) шкоду у сумі 19 762 (девятнадцять тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 50 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 197 (сто девяносто сім) грн. 63 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 15.03.2011р.