Постанова № 14347740, 03.03.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 р. № 4/168

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могила С.К. (головуючого),

Борденюк Є.М.,

. Вовка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства тресту "Київміськбуд-1" ім. М.П.Загороднього на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року у справі № 4/168 за позовом публічного акціонерного товариства тресту "Київміськбуд-1" ім. М.П.Загороднього до відкритого акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" та товариства з обмеженою відповідальністю "Шалс" про визнання недійсним кредитного договору,

УСТАНОВИВ:

У березні 2010 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідачів про визнання недійсним кредитного договору від 02.06.2008 року № 18-V укладеного між ними у зв'язку з його суперечністю вимогам закону, оскільки спірний договір не містить істотних умов щодо відповідальності кредитора та строку дії договору.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач неодноразово доповнював підстави заявлених вимог і додатково послався на удаваність спірного правочину та вчинення його з перевищенням повноважень представником позикодавця.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.09.2010 року (суддя Борисенко І.І.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року (судді Гольцова Л.А., Попікова О.В., Рябуха В.І.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач просить прийняті судові рішення скасувати, та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 203, 215 ЦК України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач ВАТ "Укргазбанк" вважає, що судові рішення у справі є законними і підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга без задоволення.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача ТОВ "Шалс" до суду не надходив.

Заслухавши представників позивача, відповідача ВАТ "Укргазбанк" та прокурора, дослідивши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ "Укргазбанк" та ТОВ "Шалс" було укладено договір від 02.06.2008 року № 18-V, за умовами якого банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 13500000 грн., цільовим призначенням (метою) кредиту є поповнення обігових коштів, в т.ч. придбання цінних паперів.

Відповідно до змін та доповнень до договору від 09.09.2008 року загальний ліміт відкличної кредитної лінії становив 121000000 грн.

Згідно п. 1.3 договору кредитна лінія відкривається з 02.06.2008 року по 01.06.2009 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі не пізніше 01.06.2009 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін цього договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу ІV цього договору.

30.04.2009 року між кредитором та позичальником укладено договір про внесення змін та доповнень № 15 до кредитного договору, відповідно до п. 1.3.1 якого кредитна лінія відкривається з 02.06.2008 року по 29.04.2010 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі не пізніше 29.04.2010 року.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредит, наданий банком, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами, на які може бути звернене стягнення в порядку, установленому законодавством України. Позичальник засвідчує, що на момент підписання договору його активи не знаходяться в податковій заставі.

Строк дії договору передбачено п. 6.9, відповідно до якого договір діє з моменту набрання ним юридичної сили до 01 червня 2010 року.

Договором про внесення змін та доповнень від 30.04.2009 року № 15 до кредитного договору змінено строк дії договору та визначено з моменту набрання ним юридичної сили до 29.04.2011 року.

Висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову про визнання спірного кредитного договору недійсним суди попередніх інстанцій мотивували недоведеністю позивачем обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними.

Предметом даного судового розгляду є вимоги майнового поручителя про визнання спірного кредитного договору недійсним у звязку з суперечністю вимогам закону.

У забезпечення виконання зобов'язання позичальника за вказаним кредитним договором було укладено договір іпотеки без оформлення заставної від 30.04.2009 року між ВАТ "Укргазбанк" (іпотекодержатель) та ПАТ трест "Київміськбуд-1" (іпотекодавець).

Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Разом з тим, ст. 235 ЦК України встановлено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що закон прямо не передбачає недійсність удаваного правочину, а лише пропонує застосувати до відносин сторін норми, що регулюють той правочин, який сторони дійсно мали на увазі.

Судом першої інстанції встановлено, що сторонами спірного договору виконано його умови щодо передачі кредитних коштів та частково здійснено погашення кредитної заборгованості позичальником, що підтверджується випискою по його особовому рахунку.

Таким чином, при вирішенні спору попередні судові інстанції, дослідивши зміст договору та обставини справи, встановивши факт досягнення згоди між сторонами договору щодо всіх його істотних умов, вжиття відповідних заходів стосовно забезпечення основного зобов'язання, а також його виконання сторонами, на підставі наведених норм дійшли обґрунтованого висновку про відповідність спірного договору вимогам закону та про відсутність підстав для визнання кредитного договору недійсним.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не доведено обставин, з якими закон пов`язує визнання правочинів недійсними.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погодився й апеляційний господарський суд, про відсутність правових підстав за заявленими вимогами для визнання спірного договору недійсним, й обґрунтовано відмовив у позові.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, прийняті судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду на наведене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства тресту "Київміськбуд-1" ім. М.П.Загороднього залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року без змін.

Головуючий суддя С.Могил

Судді Є.Борденюк

І.Вовк