Постанова № 14345457, 09.02.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2011 р. № 9/194 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоМирошниченка С.В., СуддівБарицької Т.Л.,

Жукової Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Інформаційний центр Міністерства юстиції України" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 р.

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 06.07.2010 р.

у справі№ 9/194 господарського суду Львівської області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Мегабанк"

доДержавного підприємства "Інформаційний центр Міністерства юстиції України"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Львівська макаронна фабрика"; 2. ОСОБА_1

прозобов`язання вчинити дії та стягнути судові витрати за участю представників сторін: позивачане зявилися відповідачаБаранова В.В. третя особа-1не зявилися третя особа-2не зявилися ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.07.2010 р. (суддя: Данко Л.С.) задоволено позовні вимоги: поновлено порушені права ПАТ "Мегабанк" правонаступника ВАТ "Мегабанк", м.Харків, як обтяжувача; зобовязано ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України", м.Київ зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження майна, що перебуває в заставі позивача згідно з договором застави товарів в обігу №33/2005-з від 15.04.2005р.: макаронні вироби в асортименті вартістю 348 994,15грн., борошно вищого ґатунку вартістю 474 534,38грн.; пакувальні матеріали вартістю 192 276,26грн.; загальною вартістю 1015804,79 грн., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 170, із зазначенням в записі про обтяження наступної інформації: "поновлення реєстрації обтяження, зареєстрованого 12.12.2005р., реєстраційний номер: 2684156, контрольна сума АВ19Е37279" у встановленому законом порядку; стягнено з ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, м. Київ на користь ПАТ "Мегабанк", м. Харків 42,50грн. державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2939,70грн. суми за проведення судових експертиз.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 р. судді: (Галушко Н.А., Краєвська М.В., Орищин Г.В.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням та постановою у даній справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення , яким в задоволенні позовних вимог ПАТ "Мегабанк" до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги та правильність застосування господарськими судами норм права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Як зясували господарські суди, між ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та ВАТ "Мегабанк", правонаступником якого є ПАТ "Мегабанк" укладено Договір № 20 про надання послуг по реєстрації обтяжень рухомого майна у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 15.02.2005р.

Договір № 20 про надання послуг по реєстрації обтяжень рухомого майна у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 15.02.2005р. за своїми основними і неосновними ознаками є договором про надання послуг та укладений відповідно до статті 901 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору № 20 про надання послуг по реєстрації обтяжень рухомого майна у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 15.02.2005р., за заявою позивача від 12.12.2005р., про реєстрацію обтяження рухомого майна, оформленої відповідно до форми, встановленої Додатком № 1 до Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої наказом МЮ України від 27.07.2004р. № 73/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.07.04р. за № 942/9541, 12.12.2005р. Львівською філією Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (м. Львів) зареєстровано обтяження рухомого майна, що перебуває в заставі ВАТ "Мегабанк", згідно з договором застави товарів в обігу № 33/2005-3 від 15.04.2005р., що підтверджується витягом № 5837069 від 12.12.2005р. (реєстраційний номер 2684156, контрольна сума АВ19Е37279, обтяжувач - ЛФ ВАТ "Мегабанк", код ЄДРПОУ 26361327, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Львівська макаронна фабрика", код ЄДРПОУ 32894251).

20.07.2009р. позивач звернувся із заявою до Львівської філії Державного підприємства "Інформаційний центр" МЮ України (Реєстратора), з проханням повідомити на якій підставі виключено обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, дату виключення обтяження та надати копії документів, на підставі яких було виключене дане обтяження.

23.07.2009р. Львівською філією Державного підприємства "Інформаційний центр" МЮ України позивачу надано відповідь за № 01-11/632, в якій зазначено, що реєстрацію відомостей про припинення обтяження здійснено на підставі заяви про реєстрацію змін обтяження рухомого майна від 14.12.2005р. за № 01/1827, скерованої працівником банку, пред'явивши при цьому відповідну довіреність філії ВАТ "Мегабанк", та додано копію заяви про реєстрацію змін обтяження рухомого майна від 14.12.2005р. за № 01/1827.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлена позовна вимога після встановлення ним, що Заява про реєстрацію змін обтяження Львівської філії ВАТ "Мегабанк", не підписувалась її службовою особою та не скріплювались печаткою філії. Позивач заявляє, що відповідачу надано копію "підробленого" документа Заяви про реєстрацію змін обтяження рухомого майна, складеної від імені Львівської філії ВАТ "Мегабанк".

В звязку із вищенаведеним, в ході розгляду справи в суді першої інстанції, витребувано у відповідача оригінал зазначеного документа, взято взірці підпису колишнього директора Львівської філії ПАТ "Мегабанк" ОСОБА_1., витребувано взірці круглої печатки ЛФ ВАТ "Мегабанк", ряд оригінальних документів з його підписом та проведено судову комплексну експертизу, відповідно до статті 41 ГПК України, проведення якої доручалося Львівському НДІСЕ.

За наслідками проведення судово-почеркознавчої експертизи, експерт прийшов до висновку, що підпис від імені ОСОБА_1 виконаний самим ним.

За наслідками проведення судово-технічної експертизи, експерт прийшов до висновку, що оригінал Заяви про реєстрацію змін обтяження рухомого майна, вихідний № 01/1827 від 14.12.2005 року та надані для порівняльного дослідження вільні зразки оригінали двох примірників заяви про реєстрацію змін обтяження рухомого майна, вих. № 01/1821 від 29.11.2005р., виконані за різними формами.

Виходячи з матеріалів справи, ОСОБА_1 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що дійсно у 2005 р. виконував обовязки директора Львівської філії ВАТ "Мегабанк", але пояснити яким чином його підпис, як вбачається з почеркознавчої експертизи, опинився на звороті стороні Заяви про реєстрацію змін обтяження рухомого майна № 01/1827 - не зміг.

За таких обставин, господарські суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з такими висновками, звертаючи на наступне.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються відомості про обтяжувача: для юридичних осіб резидентів найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код; відомості про боржника: для фізичних осіб громадян України прізвище, імя по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер; посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст; опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації; відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.

Разом з тим, ч. 5 ст. 43 даного Закону передбачає, що відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою.

Ст. 43 вище зазначеного закону передбачає, що держателю та реєстраторам Реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжував несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.

Відповідно до п. 9 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, реєстратор відмовляє у внесенні запису Реєстру в разі коли: у заяві відсутні чи наведено не повністю або з виправленням відомості; обтяжувач не предявив паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, а у разі, коли уповноважена особа діє від імені обтяжувача фізичної чи юридичної особи, - відповідно довіреність; відсутній документ про плату за внесення запису до Реєстру; плату внесено не в повному обсязі.

Суди першої та апеляційної інстанцій не перевірили чи були у відповідача підстави для відмови в прийнятті заяви Львівської філії ВАТ "Мегабанк" про реєстрацію змін обтяжень рухомого майна від 14.12.2005 № 01/1827.

Судами попередніх інстанцій не належним чином перевірено доводи відповідача про те, що від діяв відповідно до норм законодавства.

Касаційний суд вважає, що господарські суди порушили вимоги ст. 43 ГПК України, а саме ними не було обєктивно, всебічно та повно досліджені усі обставини справи в їх сукупності.

Згідно ст. ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справі лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Враховуючи викладене, постановлені судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, а тому рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Інформаційний центр Міністерства юстиції України" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2010р. та рішення господарського суду Львівської області від 06.07.2010 р. у справі № 9/194 скасувати, а справу направити до господарського суду Львівської області на новий розгляд.

Головуючий С. Мирошниченко

СуддіТ. Барицька

Л. Жукова