Постанова № 14345251, 16.02.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

16 лютого 2011 р. № 18/200/09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,

суддів :Гончарука П.А.,

Стратієнко Л.В.

розглянувши касаційну скаргу ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 року у справі за позовомДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" доДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" простягнення коштів В С Т А Н О В И В: у липні 2008 року, ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" 2 448 130,20 грн. заборгованості за природний газ поставлений у червні 2006 року на умовах договору № 115-06-ЭУ від 30.01.2006 року та додатків до нього, 208 661,18 грн. пені, 171 369,11 грн. штрафу, 1 329 334,68 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 225 764,55 грн. 3 % річних. Заявою від 15.10.2010 року позивач уточнив заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача на його користь 161 506,11 грн. пені, 132 641,63 грн. штрафу, 1 028 920,07 грн. інфляційних втрат, 174 744,32 грн. річних. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.10.2010 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 1 028 920,07 грн. інфляційних втрат, а в решті позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 року рішення місцевого господарського суду скасовано та постановлено нове рішення про відмову в позові в повному обсязі.

Постановлені у справі судові рішення оскаржені в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 08.02.2011 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою позивача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення в частині відмови в задоволенні позову скасувати, як незаконні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено господарським судом, відносини сторін врегульовані договором № 115-06-ЭУ від 30.01.2006 року та додатками до нього, зокрема додатком № 3 від 18.07.2006 року, за яким позивач зобов'язався поставити відповідачу у червні 2006 року 2 825,009 тис. куб. м. природного газу, а останній оплатити його протягом двох днів з часу підписання цієї додаткової угоди № 3 від 18.07.2006 року.

Свої зобов'язання з поставки природного газу позивач виконав, а відповідач в свою чергу розрахувався за нього шляхом заліку зустрічних однорідних вимог за заявою від 03.12.2009 року, що позивачем не оспорюється, а тому відсутність спору на час постановлення судового рішення зобов'язувало суд припинити провадження у справі на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Не може залишатись без змін і судове рішення в частині відмови у стягненні відсотків за користування чужими коштами, оскільки правильно визначивши період прострочки виконання відповідачем грошового зобов'язання, відповідно до положень додатку № 3 до договору від 30.01.2006 року та стягнувши інфляційні втрати за цей період з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України суд безпідставно відмовив у стягненні 3 % річних за цей же період, а тому судова колегія враховуючи, що судом зроблені неправильні правові висновки щодо наслідків порушення грошових зобов'язань вважає можливим при скасуванні судового рішення в цій частині не передавати справу на новий судовий розгляд, а постановити нове рішення, яким вимоги про стягнення 174 744,33 грн. річних задовольнити.

Що ж до вимог про стягнення пені та штрафу, то з урахуванням встановленого законом строку для захисту порушеного права та періоду обрахування неустойки у їх задоволенні відмовлено правильно, і підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції у цій частині судова колегія не вбачає.

Перевіряючи справу в апеляційному порядку апеляційний господарський суд наведені вище недоліки судового рішення не усунув, а скасовуючи його та відмовляючи у позові навів мотиви, які не відповідають дійсним обставинам справи, а тому постанова апеляційного господарського суду не може залишатись без змін і підлягає скасуванню у повному обсязі.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 85, 1119-11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу частково задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 року скасувати.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 20.10.2010 року у частині відмови у стягненні 174 744,33 грн. відсотків скасувати.

Постановити у цій частині нове рішення, яким стягнути з ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" (інд. код 31821381) на користь ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (інд. код 30019801) 174 744,33 грн. відсотків.

Провадження у справі в частині стягнення 1 894 880,44 грн. основного боргу припинити на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У решті рішення господарського суду Миколаївської області від 20.10.2010 року залишити без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

                                                             Л.В. Стратієнко