Постанова № 14342109, 16.03.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2011 р. Справа № 2-а-5734/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кравченко К.В.,

при секретарі: Михайленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Спартехнотрейд»

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

встановив:

В жовтні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю (надалі-Товариство) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні (надалі відповідач, ДПІ), в якому просило визнати неправомірним визначення йому податковим повідомленням рішенням ДПІ від 23.06.2010р. №0000861702/0 податкового зобовязання по податку з доходів найманих працівників в сумі 11812,5 грн., у тому числі 3937,5 грн. за основним платежем та 7875 грн. за штрафними санкціями.

Спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту від 14.06.2010р. №2733/23-4/36008788 про результати планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.07.08 по 31.12.09.

Порушення податкового законодавства, яке стало підставою для винесення спірного рішення, відображено в п.3.3.1 розділу 3 акту перевірки і полягає у тому, що в липні 2009 року учасниками Товариства Назіповим П.Р. та Бондаренко Т.М. до статутного фонду Товариства передано рухоме майно на загальну суму 26250 грн. в обмін на корпоративні права в цьому товаристві, а Товариство, як податковий агент щодо операцій з відчуження рухомого майна фізичними особами, за результатами такої операції не утримало податок з доходів фізичних осіб в сумі 3937,50 грн..

Відповідно до позовної заяви та пояснень представника Товариства в судовому засіданні, Товариство заперечує проти необхідності утримання Товариством податку з доходів фізичних осіб при внесенні учасниками Товариства-фізичними особами до статутного фонду майна в обмін на корпоративні права, і вважає таке внесення операцією з придбання інвестиційного активу, яка сама по собі не породжує податкових зобовязань, а повинна обліковуватися окремо платником податку окремо і враховуватися при оподаткуванні інвестиційного прибутку. Товариство вважає, що отримання фізичною особою корпоративного права не може бути обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Відповідно до письмових заперечень ДПІ проти позову заперечує і посилаючись на пп..3.1.1 п.3.1 ст.3 пп.4.2.6. п.4.2 ст.4, п.8.1.1 п.8.1 ст.8 ст.12 Закону України від 22.05.2003р. №889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон N 889) зазначає, що отримавши від фізичних осіб-учасників (засновників) матеріальні цінності в якості внесків до статутного фонду в обмін на корпоративні права, Товариство стало власником цих внесків, а тому, як податковий агент, у відповідності із ст.8 Закону №889 зобовязаний був нарахувати, отримавши від учасників у власність майно вартістю 26250 грн., повинен був утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб, виходячи з вартості цього майна.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Спортехнотрейд» від 06.07.09р. учасники Товариства Назіпов П.Р. та Бондаренко Т.М. вирішили здійснити оплату 50% своїх внесків до статутного капіталу Товариства шляхом внесення майна (меблів, оргтехніки) кожен на суму 13125 грн., а всього на суму 26250 грн.. Приймання-передача зазначених внесків до статутного капіталу оформлені між Товариством та його учасниками Назіповим П.Р. і Бондаренко Т.М. відповідними актами здачі-прийняття майна від 06.07.2009р., копії яких долучені до матеріалів справи.

Факт формування статутного капіталу Товариства на суму 26250 за рахунок майна його учасників-фізичних осіб підтверджений належними доказами і сторонами не оспорюється.

Даний факт став підставою для донарахування Товариству спірним повідомленням-рішенням податкових зобовязань по податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону № 889 операції з внесення платником податку коштів та майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу.

Подальший продаж окремого інвестиційного активу є операцією платника податку з корпоративними правами, а позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу такого окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу (з урахуванням норм пп. 9.6.4 вказаного пункту), є інвестиційним прибутком (пп. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закону N 889), що є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб (пп. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4 Закону N 889) при здійсненні платником податку зазначеної операції.

За наслідками звітного року до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами (пп. 9.6.6 п. 9.6 ст. 9 Закону N 889). Фінансові результати операцій з інвестиційними активами (пп. 9.6.1 п. 9.6 ст. 9 Закону N 889) обліковуються платником податку самостійно та окремо від інших доходів і витрат.

Враховуючи наведені положення Закону N 889, суд вважає, що вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи) до статутного фонду юридичної особи - резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами пункту 1.2 статті 1 Закону та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм статей 11 та 12 Закону N 889.

Таким чином, висновок ДПІ про обовязок Товариства нарахувати та утримати податок з доходів фізичних осіб за фактом здійсненого учасниками Товариства Назіповим П.Р. та Бондаренко Т.М. внеску до статутного фонду Товариства у вигляді майна на загальну суму 26250 грн., суперечить законодавству України, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Товариства, шляхом визнання недійсним спірного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Спартехнотрейд» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні задовольнити.

Визнати недійним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні від 23.06.2010р. №0000861702/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спартехнотрейд» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 березня 2011 р..

Суддя Кравченко К.В.

кат. 8.2.8