Постанова № 14336763, 11.01.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-3407/10/1770

11 січня 2011 року 18год. 30хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Бабак Л.В.,

представник відповідача: Гальчина Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Бетон"

доЗдолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь Бетон" звернулося з адміністративним позовом до Здолбунівської об`єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.10.2009р. №0000402340/0, від 27.11.2009р. №0000402340/1, від 29.01.2010р. №0000402340/2 та від 12.04.2010р. №0000402340/3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі акта планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства від 02.10.2009р. №01191/2340/36016125. Позивач вважає, що висновки, викладені у акті перевірки, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених та відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та суду пояснила, що на час здійснення господарських операцій з придбання запасів ТзОВ "Волинь Бетон" відсутні чинні нормативно-правові акти, які регламентують форму і порядок заповнення товарно-транспортної накладної, а тим більше обов'язкове і виключне її застосування для цілей бухгалтерського і податкового обліку при оприбуткуванні отриманих від постачальників на склад підприємства товарно-матеріальних цінностей. Висновок податкових інспекторів, викладений в акті перевірки, про необхідність наявності товарно-транспортних накладних для підтвердження валових витрат, є повністю необґрунтованим і суперечить чинному законодавству України, оскільки позивач не є учасником транспортного процесу. Усі валові витрати, понесені ТзОВ "Волинь Бетон" підтверджені відповідними первинними документами, зокрема видатковими накладними та податковими накладними, які були подані для перевірки. На думку позивача, акт перевірки був складений однобічно, непрофесійно і суперечить вимогам чинного законодавства. Просила суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача пояснила суду, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Податкове повідомлення-рішення Здолбунівської ОДПІ від 08.10.2009р. №0000402340/0 було прийняте на підставі акта від 02.10.2009р. №01191/2340/36016125 за результатами планової виїзної документальної перевірки, якою було встановлено порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями в частині завищення валових витрат за II квартал 2009р. на суму 86603,00грн. (віднесення до валових витрат витрат з придбання щебеню, піску та цементу в розмірі 86603,00грн. (без ПДВ) без підтвердження товарно-транспортними накладними, що є обовязковим документом для підтвердження включення даних витрат до валових витрат виробництва), в результаті чого донараховано податок на прибуток підприємств за цей же період у сумі 21651,00грн. Вважає, що податковим органом правомірно зроблено висновок про порушення ТзОВ "Волинь Бетон" вказаної норми Закону та відповідно прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення. Просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог ТзОВ "Волинь Бетон" повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Здолбунівською об`єднаною державною податковою інспекцією з 15.09.2009р. по 28.09.2009р. проведено планову виїзну перевірку ТзОВ "Волинь Бетон" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 17.07.2008р. по 30.06.2009р., за наслідками якої складено акт від 02.10.2009р. №1191/23-36016125 (а.а.с.8-27).

Під час проведення перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР в частині завищення валових витрат за 1-е півріччя 2009 року, у т.ч. IIкв.2009р., у результаті чого донараховано податок на прибуток за цей же період у сумі 21651,00грн., у т.ч. за II кв. 2009 року - 21651,00грн.

На підставі акта перевірки від 02.10.2009р. №1191/23-36016125 Здолбунівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2009р. №0000402340/0, яким ТзОВ "Волинь Бетон" визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у загальній сумі 25981,00грн., у т.ч.: 21651,00грн. за основним платежем, 4330,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.31).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТзОВ "Волинь Бетон" оскаржило це рішення в адміністративному порядку щляхом подання скарг до Здолбунівської обєднаної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації в Рівненській області та Державної податкової адміністрації України, проте скарги позивача залишені без задоволення, а прийняті податкові повідомлення-рішення без змін.

За наслідками апеляційного оскарження Здолбунівською ОДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.11.2009р. №0000402340/1, від 29.01.2010р. №0000402340/2 та від 12.04.2010р. №0000402340/3, якими ТзОВ "Волинь Бетон" визначено ту ж суму податкового зобовязання з податку на прибуток - 25981,00грн., у т.ч.: 21651,00грн. за основним платежем, 4330,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.а.с.28-30).

Як встановлено в ході судового розгляду справи, позивачем, у періоді, що підлягав перевірці, здійснювалися господарські операції з придбання у ТзОВ “Будмаркет” та ТзОВ “Євромет-Оптторг” сировини та матеріалів (щебінь, пісок, цемент).

Так, ТзОВ “Будмаркет” для ТзОВ "Волинь Бетон" виписано видаткову та податкову накладні від 22.05.2009р. №171 на загальну суму 23125,20грн., у т.ч. ПДВ - 3854,00грн. (а.а.с.54,56) та від 30.06.2009р. №357 на загальну суму 8000,00грн., у т.ч. ПДВ - 1333,3грн. (а.а.с.55,57).

ТзОВ “Євромет-Оптторг” для ТзОВ "Волинь Бетон" виписано видаткову та податкову накладні від 05.05.2009р. №05/05-14, №312 на загальну суму 3333,48грн., у т.ч. ПДВ 555,58грн. (а.а.с.32, 33), та від 01.06.2009р. №01/06-3, №353 на загальну суму 69469,80грн., у т.ч. ПДВ 11578,30грн. (а.а.с.32, 34).

Розрахунки між субєктами господарювання проведені у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками (а.а.с.114-118).

Загальна сума, відображена у вищевказаних видаткових та податкових накладних, виданих ТзОВ “Будмаркет” та ТзОВ “Євромет-Оптторг”, 86603,00грн., включена ТзОВ "Волинь Бетон" до складу валових витрат за II кв. 2009 року (а.а.с138-139).

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР (далі Закон №283/97-ВР) господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Витрати платника податків, за винятком окремих законодавчих обмежень, можуть бути віднесені до складу валових витрат, якщо такі витрати були направлені на отримання доходу.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону №283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №283/97-ВР валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону №283/97-ВР, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до форми чи виду документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документа, встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р. (далі Закон №996-XIV).

Згідно зі ст.1 Закону N996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону N996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (далі Положення №88), первинні документи (на паперових і машиннозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Тобто, первинні документи (розрахункові, платіжні та інші документи), на підставі яких витрати можуть включатися до складу валових витрат, повинні відповідати вищезазначеним критеріям та містити обов'язкові реквізити.

Суд бере до уваги твердження позивача про те, що лише відсутність товарно-транспортних накладних не може бути підставою для висновку податкового органу про непідтвердження підприємством валових витрат.

Поряд з цим, суд зазначає, що жодних інших документів, крім видаткових та податкових накладних, на підтвердження факту отримання від обумовлених контрагентів сировини й матеріалів та використання їх у господарській діяльності ТзОВ "Волинь Бетон" податковому органу не надано ні під час проведення перевірки, ні безпосередньо після її закінчення (як додаток до заперечення на акт перевірки), ні у ході адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, як це передбачено п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III.

Подані позивачем у ході судового розгляду картки складського обліку матеріалів (а.а.с125-131) та остаточні калькуляції вартості виробництва (а.а.с119-124) судом не беруться до уваги, оскільки ці документи не відповідають приписам Закону N996-XIV та Положення №88 та, крім того, як і товарно-транспортні накладні, не подавалися позивачем відповідачу під час проведення перевірки та у ході адміністративного оскарження, що вказує на їх зібрання після проведення перевірки та прийняття за наслідками апеляційного узгодження податкових повідомлень-рішень.

Крім того, відповідно до ст.92 Цивільного кодексу України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Як зафіксовано в акті перевірки та не заперечується представником позивача, у періоді, що підлягав перевірці, відповідальними за фінансово-господарську діяльність підприємства були директор Ярошик Віктор Якович та головний бухгалтер Ющенко Людмила Сергіївна.

З постанови Здолбунівського районного суду Рівненської області від 25.12.2009р. у справі №3-1649/09 вбачається, що Ярошик Віктор Якович директор ТзОВ «Волинь Бетон» підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 85 грн. відповідно до ч.1 ст.163-1КУпАП. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення судом встановлено, що 08.10.2009р. при перевірці ТзОВ «Волинь Бетон» було виявлено порушення порядку ведення податкового обліку, встановленого законом, що призвело до заниження податкового зобовязання по податку на прибуток за друге півріччя 2009 року на суму 21651,00 грн. При цьому було порушено пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997р. Ярошик В.Я. визнав вину у скоєнні правопорушення та пояснив, що порушення допущено у звязку з незначним досвідом роботи головного бухгалтера, щиро розкаюється у вчиненому (а.с.145). Вказане рішення суду набрало законної сили.

Тобто, постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 25.12.2009р., яка набрала законної сили, зафіксовано, що при перевірці ТзОВ «Волинь Бетон» було встановлено порушення пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №283/97-ВР, що призвело до заниження податкового зобовязання по податку на прибуток за друге півріччя 2009 року на суму 21651,00грн. Вказані обставини були визнані директором ТзОВ “Волинь Бетон” Ярошиком В.Я.

Оспорюваними у даній справі податковими повідомленнями-рішеннями позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств (за основним платежем у розмірі 21651,00грн.) саме за порушення позивачем пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №283/97-ВР, тобто, за порушення порядку ведення податкового обліку, які визнані директором підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, податкові повідомлення-рішення від 08.10.2009р. №0000402340/0, від 27.11.2009р. №0000402340/1, від 29.01.2010р. №0000402340/2 та від 12.04.2010р. №0000402340/3 прийняті податковим органом згідно з вимогами чинного законодавства та відповідають фактичними обставинами.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень доказана повністю.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Бетон" до Здолбунівської об`єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.10.2009р. №0000402340/0, від 27.11.2009р. №0000402340/1, від 29.01.2010р. №0000402340/2 та від 12.04.2010р. №0000402340/3 відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.