Постанова № 14336750, 28.12.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5047/10/1770

28 грудня 2010 року 09год. 10хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Петрійчук Т.П.,

представник відповідача: Оніщук В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзит-Сервіс"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транзит-Сервіс" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.10.2010р. №0003602342/0.

Позов обґрунтований тим, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, на підставі якого було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, обєктивних та належним чином встановлених та відображених у акті даних.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю та пояснила суду, що податкове повідомлення-рішення від 08.10.2010р. №0003602342/0 про визначення ТзОВ "Транзит-Сервіс" податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальній сумі 3750,00грн., у т.ч.: 2500,00грн. за основним платежем, 1250,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, прийнято ДПІ у м.Рівне на підставі акта перевірки від 17.09.2010р. №1397/23-100/23306998. В обумовленому акті відповідачем зазначено, що ТзОВ "Транзит-Сервіс" порушено пп.7.4.1, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", хоча жодного дослідження використання позивачем в господарській діяльності придбаного у контрагентів товару перевіркою не проводилося. Податок на додану вартість у сумі 2500,00грн., включений позивачем до складу податкового кредиту та сплачений у ціні придбаних товарів ПП "Агроімпекс-Ресурс", підтверджений податковою накладною, що відповідає вимогам закону. Посилання ДПІ у м.Рівне на вирок Рівненського міського суду від 25.05.2010р. як на підставу порушення позивачем норм Закону України "Про податок на додану вартість", є безпідставним, оскільки господарська операція позивача з вказаним контрагентом не була предметом дослідження під час розгляду кримінальної справи. Акт перевірки, на підставі якого було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, позивачу не надсилався, що позбавило останнього права на подання заперечень. Зауважила, що у вказаному акті перевірки відсутні посилання відповідача на первинні бухгалтерські документи, які стали підставою для висновку про заниження підприємством податку на додану вартість, не зазначені факти конкретних порушень. Крім того, вказала, що сума податку на додатку на додану вартість в розмірі 2500,00грн. була самостійно відсторнована позивачем з податкового кредиту у результаті подання 23.12.2008р. уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість за жовтень 2008 року. Просила позов задовольнити повністю.

Державна податкова інспекція у м.Рівне позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, тотожні письмовим запереченням, а зокрема вказав, що за результатами документальної невиїзної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість ТзОВ "Транзит-Сервіс" за жовтень 2008року встановлено порушення позивачем пп.7.4.1, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 2500,00грн. На підставі вказаного акта перевірки від 17.09.2010р. №1397/23-100/23306998 ДПІ у м.Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у загальній сумі 3750,00грн., у т.ч.: 2500,00грн. за основним платежем, 1250,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. У ході проведення перевірки податкової декларації з додатками ТзОВ "Транзит-Сервіс" було встановлено, що підприємство мало взаєморозрахунки з ПП "Агроімпекс-Ресурс". 14.07.2010р. ДПІ у м.Рівне отримано витяг з вироку Рівненського міського суду від 25.05.2010р., що набрав законної сили, у якому встановлено фіктивність господарської діяльності ПП "Агроімпекс-Ресурс". Враховуючи ці обставини, податковий орган вважає, що операції з поставки товарів (робіт, послуг) від ПП "Агроімпекс-Ресурс" для ТзОВ "Транзит-Сервіс" не здійснювалися, й відповідно позивачем завищено податковий кредит по взаємовідносинах з вказаним контрагентом. Таким чином, донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 2500,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1250,00грн. здійснено ДПІ у м.Рівне правомірно. Вказав, що позивачем було допущено методологічну помилку у декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість по господарських операціях з неіснуючим підприємством. Цю помилку надалі ТзОВ "Транзит-Сервіс" було самостійно виправлено шляхом подання у грудні 2008 року уточнюючого розрахунку податкових зобовязань за жовтень 2008 року: відсторновано з податкового кредиту суму 2500,00грн. по господарських операціях з неіснуючим контрагентом та відображено цю ж суму по господарських операціях з ПП "Агроімпекс-Ресурс". Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Рівне було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТзОВ "Транзит-Сервіс" за жовтень 2008 року, за результатами якої складено акт від 17.09.2010р. №1397/23-100/23306998 (а.а.с.7-8).

У вказаному акті зафіксовано порушення позивачем пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2008р. на суму 2500,00грн.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у м.Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2010р. №0003602342/0, яким ТзОВ "Транзит-Сервіс" визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 3750,00грн., у т.ч.: 2500,00грн. за основним платежем, 1250,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.6).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. N509-XII (далі Закон N509-XII).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону N509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно з ч.3 п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, чинного на момент проведення перевірки позивача (далі Порядок №327), невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.5, 1.7 Порядку №327 акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 Порядку №327 встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Відповідно до пп.2.3.4 п.2.3 Порядку №327 не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування обєкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Як вбачається з акта перевірки від 17.09.2010р. №1397/23-100/23306998, згідно з поданою ТзОВ "Транзит-Сервіс" податковою декларацією за жовтень 2008 року (вх.№131551 від 19.11.2008р.) та додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість встановлено, що підприємство мало взаєморозрахунки з ПП "Агроімпекс-Ресурс", а саме: жовтень 2008 року з ПП "Агроімпекс-Ресурс" (іпн.358991517164) на суму 15000,00грн., у т.ч. ПДВ 2500,00грн.

Поряд з цим, суд, досліджуючи подану ТзОВ "Транзит-Сервіс" 19.11.2008р. податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року (а.а.с.67-69), вказаних обставин не встановив. З розділу II додатку №5 до даної декларації вбачається, що до складу податкового кредиту включено податок на додану вартість в сумі 2500,00грн. по господарських операціях з постачальником, що має податковий індивідуальний номер 358891517164 (а.с.69).

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що ТзОВ "Транзит-Сервіс" дійсно, як на це вказував представник відповідача в судовому засіданні, 23.12.2008р. було подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2008 року, з розділу II додатку №5 якого вбачається, що позивачем було відсторновано з податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 2500,00грн. по господарських операціях з постачальником, що має податковий індивідуальний номер 358891517164, та відображено податок на додану вартість в сумі 2500,00грн. по господарських операціях з постачальником, що має податковий індивідуальний номер 358991517164, тобто з ПП "Агроімпекс-Ресурс" (а.а.с.70-71).

Однак в акті перевірки від 17.09.2010р. №1397/23-100/23306998, на підставі висновків якого було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, не зафіксовано факту подання вищевказаного уточнюючого розрахунку, у ньому відсутні посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, що суперечить пп.2.3.2 п.2.3 Порядку №327.

Перевіряючи декларацію з податку на додану вартість позивача, відповідач не врахував, що форма та зміст такої декларації та її додатків не розкриває змісту здійсненої платником податків операції з контрагентом, не вказує на її вид, найменування товару, роботи, послуги, що придбавалися покупцями. Тим більше, що, як вказувалося судом вище, у декларації з податку на додану вартість позивача, що підлягала перевірці, не міститься жодних даних по господарських операціях з ПП "Агроімпекс-Ресурс".

Таким чином, висновки ДПІ у м.Рівне, викладені в акті перевірки, про порушення ТзОВ "Транзит-Сервіс" вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР ґрунтуються на непідтверджених доказами припущеннях, а тому суд вважає, що у відповідача були відсутні належні правові підстави для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, пунктами 4.2, 4.3 Порядку №327 передбачено, що акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом. Підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.

З пояснень представника позивача в судовому засіданні та з акта перевірки 17.09.2010р. №1397/23-100/23306998 вбачається, що посадові особи ТзОВ "Транзит-Сервіс" не запрошувалися до ДПІ у м.Рівне для підписання акта перевірки, що позбавило позивача права подати заперечення, як це передбачено п.4.4 Порядку №327. Вказані обставини відповідачем не спростовані.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У той же час згідно з ч.2 ст.71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, суд прийшов до висновку, що ДПІ у м.Рівне не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 08.10.2010р. №0003602342/0, а відтак адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 08.10.2010р. №0003602342/0.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзит-Сервіс" судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.