Вирок № 14336448, 16.03.2011, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 1-95/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в особі:

головуючого судді Р. В. Ралець

при секретарі Л.М.Петрук

за участю прокурора Бірука П.П.

за участю захисника підсудного - адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу по обвинуваченню

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Білики Кобеляцького р-ну Полтавської області, жителя АДРЕСА_2 Костопільського р-ну Рівненської області, українця, громадянина України, менеджер по збуту приватної виробничо- комерційної фірми "Захід-Євро", одруженого, з середньою освітою, не військовозобов"язаний, не судимого

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2010 року, близько 00 години, ОСОБА_2, перебуваючи по місцю свого тимчасового проживання за адресою АДРЕСА_1 під час сварки з ОСОБА_3, з мотивів помсти, вирішив умисно спричинити йому тілесні ушкодження.

Реалізовуючи свій злочинний намір ОСОБА_2, перебуваючи 18 вересня 2010 року, близько 00 години, в квартирі АДРЕСА_1, з метою спричинення тілесних ушкоджень, взяв кухонний ніж в праву руку і умисно наніс ним один удар в живіт ОСОБА_3, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани на животі справа вище пупка, яка має рановий канал, який через передню стінку живота проникає в черевну порожнину і закінчується в черевній порожнині на рівні жовчного міхура із ушкодженням стінки жовчного міхура. Вищевказані тілесні ушкодження згідно висновку експертизи є небезпечними для життя і тому відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.

Будучи допитаним по справі як підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині, передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України визнав повністю та дав наступні покази, що він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 працював на тимчасових роботах по будівництву.

18 вересня 2010 року його та напарників запросив на вечерю власник, в якого працювали. За вечерею вони випили 0, 7 л горілки на п'ятьох, після чого вийшли на вулицю, де ОСОБА_4 дав йому 500 грн., при цьому сказав, що решту поки що не має, тай не знає чи буде, а потім додав, що він більше й не заробив, ОСОБА_2 промовчав та вони розійшлися кожен до себе додому, а він поїхав на квартиру, яку вийнаймав. Так як йому необхідно було вказану квартиру заплатити 500 грн., тому додому не мав з чим їхати. В звя"зку з чим він зателефонував до хлопців, з якими працював та сказав, щоб повернули йому гроші, які обіцяли платити на початку, не менше 150 грн. в день., на що ОСОБА_4 відповів, що вже всі гроші йому віддали. У відповідь він сказав ОСОБА_4, якщо не віддадуть все, то він буде говорити з ними по іншому, пригрозивши їм, не маючи на увазі бійкою, чи спричиняти їм тілесні ушкодження. ОСОБА_4 йому сказав, що поговоримо та виключив мобільний телефон. Між 23 та 24 годиною 18 вересня 2010 року він почув дзвінок в двері та по голосу почув за дверима ОСОБА_3, тому відкрив двері, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, ввійшли в квартиру взуті та почали питати його з претензіями, з ким він хотів по іншому говорити, ОСОБА_3 почав пхати його спиною вперед на кухню, взявши за передню частину одягу та наніс йому удар в ніс. Від даного удару ОСОБА_2 впав правим боком на газову плиту, відчув сильну біль в носі, з якого почала текти кров. У відповідь він піднівся та наніс відразу правою рукою ОСОБА_3 удар в ліву брову, при цьому ОСОБА_4 стояв при вході в кухню кімнату. Після чого ОСОБА_4 з ОСОБА_3 накинулися на нього, звалили на підлогу, де був розлитий кип'яток з чайнака, від чого він попік ліву ногу та між ними зав'язалася бійка, яка тривала 1-2 хвилини, під час якої він тілесні ушкодження їм більше не наносив, лише прикривався руками, на кухні все падало з столів, переверталося, хлопці наносили йому удари як ногами так і руками, коли він лежав на підлозі. В якийсь момент він побачив на підлозі кухонний ніж, з дерев'яною ручкою, який він вхопив в праву руку та почав підводитися. В цей час ОСОБА_4 стояв праворуч відносно нього, ОСОБА_3 бив його руками в різні частини тіла та стояв перед ОСОБА_2, він був в положенні на пів зігнутий, підводився, лівою рукою прикривався, а в правій тримав ніж. ОСОБА_3 знаходився навпроти нього стояв на відстані 1 м. і в цей час, ОСОБА_2 щоб припинити його дії, налякати ОСОБА_3 почав махати перед собою ножем на витягнуту руку на рівні пояса, махнув два рази, але не відчув, що спричинив цими діями тілесні ушкодження комусь з хлопців. Після цього ОСОБА_4 підбіг до нього та хотів вихватити ножа, якого він тримав в руці, але в нього це не вдалося та він почав тікати, а ОСОБА_2 сам кинув ніж на підлогу. Після цього ОСОБА_3 схопився руками за живіт та пройшовши в коридор, впав на підлогу. ОСОБА_2 вийшов з квартири, щоб викликати швидку медичну допомогу. По приїзду швидка медична допомога забрала ОСОБА_3 в лікарню, а пізніше приїхали працівники міліції, яким він все розповів та його забрали в міліцію.

Стверджує що діяв лише з метою захисту, однак усвідомлявав можливість заподіяння тяжких тілесних ушкоджень із застосуванням ножа. У вчиненому щиро розкаюється просить суваро не карати за скоєний злочин. Збитки потерпілому повернув повністю. Тако ж повністю визнає заявлений прокурором позов в інтересах лікувальної установи.

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості потерпілого у справі ОСОБА_3 пояснив, що на даний, підробляє собі на життя тимчасовими заробітками на будівництві. На прохання своєї мами та взяв на «випробувальний»термін ОСОБА_2 на місяць до них в напарники з ОСОБА_4. Спочатку обіцяли йому заробітну плату у вигляді 150 грн. в день, якщо він буде гарно працювати. Разом вони пропрацювали з 19 серпня 2010 року, так як ОСОБА_2 не був хорошим робітником, вони мали отримати заробітну плату та розрахуватися з ним і сказати йому, що він їм не підходить, як робітник, хоча вони йому неодноразово говорили, цо він не доброякісно виконує роботу, на що він майже не реагував та не хотів вчитися на своїх помилках.

18 вересня 2010 року біля 21 години вони вечеряли у власника, в якого працювали та випили 0, 7 л горілки Близько 22 години, вонизбиралися йти додому, тому ОСОБА_4 дав ОСОБА_2 500 грн. за роботу та сказали, що розберемося пізніше. Та кожен поїхав додому, ОСОБА_2 проживав на цукровому заводі, а він поїхав до ОСОБА_4 на механічний завод м. Дубно. Через деякий час до них зателефонував ОСОБА_2 і почав говорити, що вони йому мало заплатили грошей та почав їм погрожувати, говорив, що знає де вони живуть, погрожував фізичною розправою окремо з кожним, в ході розмови, на що вони сказали ОСОБА_2, що приїдуть до нього та все вияснять. З цією метою вони взяли вдома зошит з розписаними робочими днями кожного з них, щоб підрахувати, хто скільки заробив за місяць та мали намір сказати, щоб ОСОБА_2 більше не приїздив та працювати вони з ним не хочуть. Вони з ОСОБА_4 приїхали до ОСОБА_2 та зайшовши в квартиру, ОСОБА_2 перший почав виражатися до них нецензурними словами. Він мав намір розібратися за зароблені ОСОБА_2 гроші, які були при ньому та які, він планував віддати останньому. На претензії ОСОБА_2, про те, що вони обіцяли платити йому 150 грн. в день, він сказав що той їх не заробив, на що ОСОБА_2 несподівано для ОСОБА_3 наніс удар правою рукою в ліву вискову частину, від чого він відхилився та відразу наніс йому удар у відповідь правою рукою в лице. В той самий час він відчув з під низу удар прямо в живіт, біля пупа та схопився обома руками за живіт, відчув страшенну біль. Їх суперечка відбувалася на протязі, як йому здалося декількох секунд. ОСОБА_4 в цей час стояв біля вхідних дверей в кухню та швидко підскочив до ОСОБА_2 з правого боку, та почав вивертати ліву руку, в якій він побачив кухонний діж, довжиною приблизно 15 см., з темною ручкою, ніж впав на підлогу, куди саме він не побачив, тоді ОСОБА_3 зрозумів, що ОСОБА_2 наніс йому удар саме вищевказаним ножем, який тримав в лівій руці.

Дійшовши до коридору ОСОБА_3 впав, а коли прийшов до тями, то продовжував лежати в коридорі, рули лежали на животі, весь одяг і руки були в крові, вхідні двері були відчинені та він чув голос, незнайомої жінки. Через деякий час приїхала швидка медична допомога та його забрали в лікарню. Більше він нічого не пам'ятає, прийшов до тями в реанімації після наркозу. Йому зробили операцію, видалили жовчний міхур.

На даний час з ОСОБА_2 він помирився, так як він є чоловік його сестри, яка є на даний час вагітною.До ОСОБА_2 він не має жодних претензій матеріального чи морального характеру збитки йому повністю відшкодовано підсудним. Просить не позбавляти підсудного волі.

Враховуючи повне визнання вини підсудним у вчиненні злочину, суд вважає за недоцільне дослідження у повному обсязі доказів по матеріалах справи окрім характеризуючих даних на підсудного у відповідності до ст. 299 КПК України, оскільки судом не виявлено суперечностей в показах підсудного з дійсними обставинами справи. Окрім цього, суд впевнився в істинності позицій підсудного. Останньому розяснено, що в такому випадку він буде позбавлений можливості при поданні апеляційної скарги на вирок суду посилатися на ті обставини справи та докази які в судовому засіданні не досліджувалися.

Органами досудового слідства вірно кваліфіковані дії підсудного ОСОБА_2 за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обставиною, що пом'якшує покарання є щире каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину повне відшкодування потерпілому заподіяних збимтків .

Обставинами, що обтяжують покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп”яніння.

Заявлений цивільний позов в інтересах лікувальної установи підлягає до задоволення уповному обсязі.

Оцінивши всі зібрані і перевірені у судовому засіданні докази , суд прийшов до висновку, що злочин мав місце і скоїв його підсудний ОСОБА_2

При призначенні виду та міри покарання суд врахував суспільну небезпеку вчиненого злочину та особу винного. З урахуванням позитивних характеристик підсудного, щирого каяття та сприянні у розкритті злочину, повного відшкодування потерпілому заподіяних збитків, а також того, що підсудне вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд вважає, що перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства

Керуючись ст. ст. 323, 324, 327 КПК України суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 ( пяти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від покарання з випробуванням. Іспитовий термін випробування встановити 3 ( три ) роки.

На підставі ст.76 КК України під час відбуття випробувального терміну, покласти на засудженого ОСОБА_2 обовязок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально виконавчої системи, повідомляти про зміну місця проживання роботи навчання.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь Дубенського міського фінансового управління місто Дубно код ЗКПО 35304774 р\р 35413006002926 ГУДК у Рівненській області МФО 833017 995,76 ( девятсот девяносто пять ) гривень 76 копіюк у відшкодування коштів на лікування потерпілого у справі.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишити попередню підписку про невиїзд.

Речові докази по справі:

- вилучений 19.09.2010 року під час проведення огляду місця події в приміщенні холу хірургічного відділення Дубенської міської лікарні одяг ОСОБА_3, вилучений 19.09.2010 року під час проведення огляду місця події ніж, яким було нанесено тілесні ушкодження ОСОБА_3 вилучені 20.09.2010 року під час проведення огляду місця події речі, які знаходилися при ОСОБА_2 під час спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, що знаходять в камері схову речових доказів Дубенського мв УМВС України в Рівненській області - знищеннти.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 днів з дня проголошення через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.

Суддя :