Постанова № 14336312, 17.03.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1086/11 Полтавський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді –Клочка К.І.,

при секретарі – Пшенишному В.С.,

за участю:

відповідача –ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного центру зайнятості, Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2011 року Полтавський обласний центр зайнятості, Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості звернулись до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач)про стягнення коштів, що були виплачені їй в якості забезпечення по безробіттю в сумі 7073,34 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за період перебування на обліку у Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості відповідач пройшла навчання у Кременчуцькому інституті Дніпропетровського університету економіки та права за навчальною програмою «Сучасні комп’ютерні інформаційні технології», вартість якого склала 5447,95 грн. У період перебування на обліку у центрі зайнятості, відповідач був зареєстрований як суб’єкт господарювання, чим порушив вимоги Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в центрі зайнятості відповідачем незаконно отримано допомогу по безробіттю в сумі 1625,39 грн.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника (вх. №6927/11 від 28.02.2011).

Відповідач у судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити. Відповідач надав суду письмові заперечення, у яких зазначила, що 26.01.2007 припинила підприємницьку діяльність, про що державним реєстратором здійснено відповідний запис. При цьому для проведення вказаної реєстраційної дії ОСОБА_1 подала державному реєстратору довідку Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття про відсутність заборгованості. Відповідач вважає, що у січні 2007 року позивачу було відомо про те, що відповідач була зареєстрована як фізична особа-підприємець. За таких обставин відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі заяви відповідача від 16.11.2006 та згідно статті 2 Закону України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991 № 803-XII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 803-XII) ОСОБА_1 зареєстрована в Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості як шукаюча роботу.

В поданій заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не укладав договору цивільно-правового характеру, не є членом особистого селянського господарства та пенсії не отримує.

На підставі вищезазначеного відповідачу надано статус безробітного та в порядку підпункту 1,3,4 статті 22, пункту 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пункту 2.1. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, призначено допомогу по безробіттю.

За період перебування на обліку у Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості відповідачем отримано допомогу по безробіттю у розмірі 1625,39 грн.

Крім того, 17.11.2006 між Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості та відповідачем укладено договір №165106111700841 про направлення ОСОБА_1 на підвищення кваліфікації до Кременчуцького інституту Дніпропетровського університету економіки та права за навчальною програмою «Сучасні комп’ютерні інформаційні технології», вартість якого склала 5447,95 грн.

27.08.2010 за результатами перевірки центру зайнятості встановлено, що у період з 16.11.2006 по 26.01.2007 ОСОБА_1 значилась як фізична особа-підприємець, що підтверджується наявною в матеріалах копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Статтею 2 Закону № 803-XII встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

За змістом частини 3 статті 1 цього ж Закону до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, і працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно з пунктом 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219 (надалі - Порядок №219), для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає до центру зайнятості в день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, визначеними частиною третьою статті 1 України «Про зайнятість населення»(тобто не належить до зайнятого населення), і не отримує пенсії на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Відповідно до підпункту 1 пункту 20 Порядку №219 громадяни, зареєстровані, як безробітні знімаються з обліку з дня державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Частиною 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №1533-ІІІ) передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Як встановлено у судовому засіданні, всупереч вищезазначеним нормам Закону, відповідач не повідомив позивачів про те, що на момент звернення до служби зайнятості вона була зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Стаття 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” визначає, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Згідно з частиною першою статті 46 цього Закону державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі прийняття нею рішення про припинення підприємницької діяльності.

При цьому, у відповідності до пункту 15 статті 47 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що вона 15.08.2006 звернулась до державного реєстратора із заявою про припинення підприємницької діяльності оскільки на момент звернення до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості 16.11.2006 із заявою про надання статусу безробітного відповідач була зареєстрована як суб’єкт господарювання.

Відповідно до положень частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Факт того, що у період з 16.11.2006 по 26.01.2007 ОСОБА_1 значилась як фізична особа-підприємець встановлено перевіркою центру зайнятості від 27.08.2010, а тому строк звернення до суду позивачем не порушено.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1533-ІІІ, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону №1533-ІІІ функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Статтею 39 цього ж Закону встановлено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного центру зайнятості, Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 39600) суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в розмірі 7073 (сім тисяч сімдесят три) гривні 34 (тридцять чотири) копійки, з них на користь Полтавського обласного центру зайнятості (вул. Сінна, 45, м. Полтава, 36039) вартість наданих соціальних послуг у розмірі 1625 (одна тисяча шістсот двадцять п’ять) гривень 39 (тридцять дев’ять) копійок на р/р №37179160003202 в ГУДК України в Полтавській обл., ЗКПО 3491234 МФО 831019 та на користь Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості (проїзд Арсенальний, 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39601) на р/р №37175165303202 в ГУДК України в Полтавській області, код 22548262 МФО 831019 суму виплаченого забезпечення в розмірі 5447 (п’ять тисяч чотириста сорок сім) гривень 95 (дев’яносто п’ять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 22 березня 2011 року.

          Суддя                                                                                К.І. Клочко