Постанова № 14336217, 21.03.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1592/11 Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтавідо фізичної особи- підприємця ОСОБА_1про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

24 лютого 2011 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві/далі по тексту - позивач/звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1/далі по тексту - відповідач/про стягнення податкового боргу у сумі 231,30 грн.

Обґрунтовуючи заявлену позовну вимогу, позивач зазначив, що відповідачем не оплачено податкове повідомлення ДПІ у м. Полтаві від 29.01.2009 № 0000171706/0/0 про визначення ФОП ОСОБА_1 податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 231,30 грн (основний платіж).

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження у справі за вказаним позовом направлялася відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Поштове повідомлення, що направлене судом, повернулося до суду з відміткою відділення зв'язку "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до частини 3 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

З врахуванням викладеного, суд розцінює повідомлення відповідача як належне повідомлення відповідача про перебування у суді справи за вказаним позовом.

Дослідивши матеріали справи та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд доходить висновку про можливість ухвалення у цій справі законного та обґрунтованого судового рішення у порядку скороченого провадження.

Згідно матеріалів справи фізична особа- підприємець ОСОБА_1 /ідентифікаційний номер НОМЕР_2/ зареєстрована фізичною особою-підприємцем виконавчим комітетом Полтавської міської ради 10.01.2008, про що зроблено запис за № 2 588 000 0000 017657 /а.с. 6/.

Як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідач перебуває на обліку у ДПІ у м. Полтаві з 11.01.2008 за № 3208, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки /а.с. 19/.

29.01.2009 ДПІ у м. Полтаві здійснено перерахунок податку на доходи фізичних осіб за 2008 рік, внаслідок якого податковим повідомленням від 29.01.2009 № 0000171706/0 ФОП ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 231,30 грн.

Як свідчать матеріали справи, спору між сторонами щодо підстав та суми визначення податкового зобов'язання згідно означеного податкового повідомлення немає.

Крім того, відповідно до статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення спору та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, для вирішення цього спору значення мають обставини виконання відповідачем свого зобов'язання по сплаті податкового зобовязання у встановлений законодавством строк та на дату вирішення спору судом, а також наявності у позивача права вимоги на стягнення вказаного виду платежу у судовому порядку.

Упродовж 2009 року діяв Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів /обовязкових платежів/, включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону (пункт 19.6 статті 19 цього Закону).

Відтак, з набранням чинності зазначеним Законом 01 квітня 2001 року уніфіковано зокрема порядок та строки подання податкових декларацій (розрахунків), строки сплати сум податкових зобовязань, підстави та розмір відповідальності за порушення податкового законодавства.

З огляду на це, оплата податкового повідомлення від 29.01.2009 № 0000171706/0, отриманого відповідачем 02.03.2009, має здійснюватись за правилом абзацу 2 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до якого у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. .

За визначенням пункту 1.20 статті 1 цього ж Закону апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

У матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем передбаченої підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення від 29.01.2009 № 0000171706/0, а також його оскарження до суду.

Отже, суд не знаходить правових підстав та фактичних даних для висновку про те, що вказане податкове повідомлення ДПІ у м. Полтаві порушує права та охоронювані законом інтереси фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 у сфері публічно-правових відносин і тому не створює для неї обов'язку виконати його владні приписи у частині сплати податкового зобовязання.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені Законом, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Докази оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу у матеріалах справи відсутні. Натомість, наявна у матеріалах справи облікова картка особового рахунку відповідача з податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності свідчить про наявність у відповідача податкового боргу у сумі 231,30 грн.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення боргу перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Аналогічна за змістом норма міститься і у підпункті 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Положенням статті 41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності. Звідси, вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів, що охоплюється вимогою про стягнення, згідно зі статтею 124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій, які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення свого порушеного права і інтересу на отримання належних йому платежів в позасудовому порядку.

Отже, позов належить задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 231,30 грн задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 /ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1/ до бюджету /р/р 33214801700002, код бюджетної класифікації платежу 11010200, одержувач УДК у м. Полтаві, ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019/ суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб- суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 230,30 /двісті тридцять гривень тридцять копійок /.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.І. Слободянюк