Постанова № 14336211, 15.03.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-3662/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клочка К.І.,

при секретарі Пшенишном В.С.,

за участю:

представника позивача - Заїки О.В.,

представника відповідача - Щурик О.О., Тур Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Нафто-Кретор"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

28 липня 2010 року Приватне підприємство "Нафто-Кретор"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській областіпро визнання нечинними податкових повідомлень рішень № 0003982301/0/2418 від 04.08.2009 року, № 0003982301/1/3337 від 26.10.2009 року, № 0003982301/2/4128 від 29.12.2009 року, № 0003982301/3/954 від 30.03.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2201755 грн., в тому числі основний платіж 1115826 грн. та штрафні санкції 1049929 грн.; та № 0003952301/0/2419 від 04.08.2009 року, № 0003952301/1/3338 від 26.10.2009 року, № 0003952301/2/953 від 29.12.2009 року, № 0003952301/3/953 від 30.03.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1585818 грн., в тому числі основний платіж 1057212 грн. та штрафні санкції 528606 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що виконання господарських операцій позивача з ПП «Максіком», ПП «Октант», ПП «Стройзаказ», ТОВ «Бест ойл» підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку. Стосовно порушення за операціями з ПП «Сучасні матеріали», позивач вважає неправомірним висновок податкового органу про необхідність зменшення валових витрат на суму дебіторської заборгованості внаслідок визнання банкрутом ПП «Сучасні матеріали», оскільки Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає відповідне коригування лише за наслідками спливу строку позовної давності.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечили, посилаючись на те, що перевіркою не підтверджено реальності господарських операцій позивача з ПП «Максіком», ПП «Октант», ПП «Стройзаказ», ТОВ «Бест - оіл». Щодо дебіторської заборгованості ПП «Сучасні матеріали», то позивач повинен був зменшити валові витрати на суму заборгованості, оскільки ПП «Сучасні матеріали» визнано банкрутом і позивач повинен був це знати.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

В період з 15.06.2009 року по 20.07.2009 року Кременчуцькою обґєднаною державною податковою інспекцією (далі КОДПІ) проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства «Нафто Кретор» (далі ПП «Нафто Кретор») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року., за наслідками якої складено акт перевірки № 4288/23 209/34607790 від 27.07.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97 ВР від 22.05.1997 року в результаті чого занижено податкове зобовґязання з податку на прибуток підприємств в сумі 1151826 грн., а також п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого занижено податкове зобовґязання з податку на додану вартість в розмірі 1057212 грн.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень рішень та висновків, викладених в акті перевірки суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у правах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено перевіркою, 01.09.2007 року ПП «Нафто Кретор» укладено договір про посередництво № 0109 з ПП «Фірма «Максіком», за умовами якого ПП «Фірма «Максіком» зобовґязалося виконати дії щодо пошуку покупців нафтопродуктів та укладення з ними договорів.

На підставі актів виконаних робіт № 2 від 30.11.2007 року, № 4 від 31.01.2008 року, № 3 від 29.12.2007 року та податкових накладних № 790 від 28.11.2007 року, № 333 від 31.01.2008 року та № 1047 від 28.12.2007 року позивачем було включено до валових витрат 700000 грн. та сформовано податковий кредит на суму 140000 грн. Відповідно до актів виконаних робіт «ПП «Фірма «Максіком» здійснено необхідну комерційну та маркетингову роботу для заключення договорів на поставку нафтопродуктів.

01.10.2008 року ПП «Нафто Кретор» укладено договір про посередництво № 01/10 - 01 з ПП «Октант», за умовами якого ПП «Октант» зобовґязалося виконати дії щодо пошуку покупців нафтопродуктів та укладення з ними договорів

На підставі акту виконаних робіт № 1 від 28.11.2008 року та податкової накладної № 2860 від 18.11.2008 року позивачем було включено до валових витрат 866666,7 грн. та сформовано податковий кредит на суму 173333,33 грн. Відповідно до акту виконаних робіт ПП «Октант» здійснено необхідну комерційну та маркетингову роботу для заключення договорів на поставку нафтопродуктів.

01.06.2008 року ПП «Нафто Кретор» укладено договір про посередництво № 0106 - 08 - 01 з ПП «Стройзаказ», за умовами якого ПП «Стройзаказ» зобовґязалося виконати дії щодо пошуку покупців нафтопродуктів та укладення з ними договорів

На підставі актів виконаних робіт № 1 від 30.06.2008 року, № 2 від 31.07.2008 року, № 3 від 29.08.2008 року, № 4 від 30.09.2008 року та податкових накладних № 2501 від 30.06.2008 року, № 2501 від 31.07.2008 року, № 3158 від 29.08.2008 року, № 3772 від 30.09.2008 року позивачем було включено до валових витрат 2500 000 грн. та сформовано податковий кредит на суму 500000 грн. Відповідно до актів виконаних робіт ПП «Стройзаказ» здійснено необхідну комерційну та маркетингову роботу для заключення договорів на поставку нафтопродуктів.

В ході проведення перевірки надано запит до ПМ КОДПІ та отримано пояснення посадових осіб субґєктів господарювання ТОВ «Українська енергетична група» - ОСОБА_4, ТОВ «Інтеральфа» - Громова В.І., ПП «Євротранснафта» - ОСОБА_6, пошук яких для укладення договорів поставки нафтопродуктів здійснювали ПП «Фірма «Максіком», ПП «Стройзаказ» та ПП «Октант».

Згідно пояснень ОСОБА_6 він працює директором ПП «Євротранснафта» з 2006 року, 15.10.2008 року між ПП «Нафто Кретор» та ПП «Євротранснафта» було укладено договір на поставку ПММ. Ініціатором договору був особисто ОСОБА_6, який зателефонував директору ПП «Нафто Кретор» та запропонував її директору Скуріхіній Ю.М. укласти договір. Посередники при укладенні та виконанні договору не залучались.

Згідно пояснень ОСОБА_8 він працює директором ТОВ «Інтеральфа» з червня 2005 року. В 2007 році підприємство придбавало ПММ у ПП «Нафто кретор». Домовленість та укладення договору відбувалися в офісі ПП «Нафто Кретор» за участю його керівника та ОСОБА_8 Ніяких посередників при укладенні договору не використовували.

Згідно пояснень ОСОБА_4 він працює комерційним директором ТОВ «Українська Енергетична група» з березня 2007 року. В червні 2008 року підприємство придбавало у ПП «Нафто Кретор» бензин А 92 та А 95. Оскільки операція була тілька одна, договір не укладався. Посередників при здійсненні цієї операції не було.

Як встановлено попередньою перевіркою позивача (акт перевірки № 847/23 210/34607790 від 28.12.2007 року в матеріалах справи) ПП «Нафто Кретор» вже мало таких контрагентів паливо мастильних матеріалів як ПП «Юг 2000» (м. Черкаси) - в 2006 році; ПП «Югпромбуд» (м. Южноукраїнськ) - 2007 рік.

Перевіркою також встановлено, що до актів виконаних робіт № 3 від 29.08.2008 року та № 4 від 30.09.2008 року двічі включено покупця ТОВ «Баркор» (м. Київ, вул. Краківська 11/А).

Крім того, вартість посередницьких послуг по деяких контрагентах перевищує вартість реалізованої продукції:

- вартість посередницьких послуг без ПДВ щодо укладення договорів з ТОВ АІП «Агроінтер» складає 100000 грн.. вартість реалізованої продукції за договором без ПДВ 25833,33 грн.;

- вартість посередницьких послуг щодо ПП «Югпромбуд» - 100000 грн., вартість реалізованої продукції 56 235 грн.;

- вартість посередницьких послуг щодо ПП «О Лекс Плюс» - 100000 грн., вартість реалізованої продукції 14389,17 грн.;

- вартість посередницьких послуг щодо ПП «Аметист Н» - 100000 грн., вартість реалізованої продукції 65088 грн.;

- вартість посередницьких послуг щодо ТОВ «Українська енергетична група» - 100000 грн., вартість реалізованої продукції 60018,67 грн.;

- вартість посередницьких послуг щодо ПП «Інтеральфа» - 100000 грн., вартість реалізованої продукції 45289,33 грн.;

- вартість посередницьких послуг щодо ТОВ «Євротранснафта» - 216 666 грн., вартість реалізованої продукції 57639,17 грн.;

- вартість посередницьких послуг щодо ТОВ «Компанія Цес - Холдинг» - 216666,67 грн., вартість реалізованої продукції 157170,83 грн.;

- вартість посередницьких послуг щодо СФГ «Оберіг» - 100000 грн., вартість реалізованої продукції 51217,17 грн.

- вартість посередницьких послуг щодо ВАТ «Баркор» - 100000 грн. + 300000 грн., вартість реалізованої продукції 309131,5 грн.;

- вартість посередницьких послуг щодо ВАТ «Анкор 2» - 100000 грн., вартість реалізованої продукції 27 675 грн.;

- вартість посередницьких послуг щодо ТОВ «Транспортні сіті» - 216666, 66 грн., вартість реалізованої продукції 73810 грн.

Згідно п. 1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п. 5.1. цього закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2.1. до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Таким чином, отримання посередницьких послуг вартістю, що перевищує вартість поставок суперечить цілям господарської діяльності.

Перевіркою також встановлено, що ПП «Максіком», ПП «Октант» та ПП «Стройзаказ» за місцем реєстрації відсутні, внаслідок чого неможливо провести їх перевірку; діяльність щодо надання маркетингових послуг згідно КВЕД відсутня, наймані працівники крім директорів також відсутні.

Враховуючи викладені обставини суд приходить до висновку про фактичну відсутність господарських операцій щодо надання ПП «Максіком», ПП «Октант», ПП «Стройзаказ» посередницьких маркетингових послуг на користь ПП «Нафто Кретор» в перевіряємому періоді внаслідок невідповідності цих послуг цілям господарської діяльності та у звґязку із спростуванням фактів надання таких послуг вищезазначеними обставинами справи.

Враховуючи викладене, позивачем безпідставно завищено податковий кредит з ПДВ в розмірі 813333 грн. віднесено до валових витрат 4066666,7 грн. за результатами відображення цих операцій в бухгалтерському обліку.

Перевіркою встановлено, що позивач у перевіряємому періоді відніс до валових витрат вартість транспортних послуг, наданих ПП «Фірма «Максіком» та ТОВ «Бест Оіл» в розмірі 1052735 грн. та збільшив податковий кредит з ПДВ за цими операціями на 210546 грн.

Згідно наданих первинних документів перевізниками були ПП «Фірма «Максіком» та ПП «Стройзаказ». В ході проведення перевірки отримано лист ВРЕР ДАІ ГУМВС України в Полтавській області № 3019 від 18.07.2009 року, згідно якого за перевізниками ТОВ «Бест Оіл» та ПП «Фірма «Максіком» транспортні засоби з державним номерним знаком ВІ 10107 ХТ, який зазначається в первинних документах, - не значаться в базі даних ДАІ, а державні номерні знаки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 належать причепам. Інші транспортні засоби, зазначені в первинних документах, за ТОВ «Бест Оіл» та ПП «Фірма «Максіком» не зареєстровані.

Крім того, перевіркою встановлено, що деякими транспортними засобами здійснювалося по декілька рейсів за один день, що враховуючи відстань по рейсам та необхідний час на завантаження та розвантаження товару (транспортування бітуму та нафтопродуктів) є неможливим.

Згідно положень Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 27.06.1969 року № 401 та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 128/2568 від 20.02.1998 року основним документом на перевезення вантажів та списання товарно матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку є, зокрема, товарно транспортна накладна.

Згідно пункту 11.5 цих Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Пунктом 11.7 передбачено, що перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Таким чином, єдиним законодавчо встановленим документом, який прямо підтвердження укладення договору перевезення та його фактичне повне або часткове виконання, є товарно транспортна накладна. Наявність такої накладної належним чином підтверджує факт здійснення перевезення вантажу та відповідно понесені затрати замовником.

Товарно транспортна накладна, з урахуванням того, що вона є документом суворої звітності, має містити обовґязкові реквізити, передбачені приписами ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно ч. 2. ст. 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5.06.1995 року за № 168/704 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадиться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується описом перевірених документів, що підписаний перевіряючим та головним бухгалтером ПП «Нафто Кретор», товарно транспортні накладні позивачем не надавалися.

В судових засіданнях 22.02.2011 року та 15.03.2011 року представником позивача надано суду товарно транспортні накладні, згідно яких позивач отримав транспортні послуги від ПП «Фірма «Максіком» та ПП «Стройзаказ».

При дослідженні наданих товарно транспортних накладних судом встановлено, що вони не відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: відсутні відомості щодо прийняття вантажу водієм експедитором, прізвище, імґя, по батькові водія, марка автомобіля, відомості про подорожній лист, дані про осіб, які здійснюють відпуск та прийняття товарів, вартість товару тощо.

За викладених обставин позивачем безпідставно віднесено у перевіряємому періоді до валових витрат вартість транспортних послуг в розмірі 1 052 735 грн. та сформовано податковий кредит з ПДВ на суму 210546 грн.

Згідно ч. 5 ст. 82 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не є обовґязковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Суд не погоджується з висновком експерта судово економічної експертизи № 9076 від 21.12.2010 року, проведеної Харківським науково дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, яким встановлено правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за операціями з ПП «Максіком», ПП «Октант», ПП «Стройзаказ», оскільки висновки експерта зроблено без врахування фактичних обставин справи, а саме:

- відсутності можливостей виконання операцій у контрагентів позивача;

- економічної недоцільності отримання посередницьких послуг у випадках перевищення вартості посередницьких послуг над вартістю поставок;

- попереднє співробітництво позивача з контрагентами, які згідно актів виконаних робіт були знайдені посередниками у перевіряємому періоді;

- пояснення керівників покупців позивача - ТОВ «Українська енергетична група» - ОСОБА_4, ТОВ «Інтеральфа» - Громова В.І., ПП «Євротранснафта» - ОСОБА_6, які підтверджують відсутність посередників при укладенні та виконанні договорів;

- висновок по транспортним послугам зроблено без дослідження товарно транспортних накладних, які, як встановлено судом, не відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні»;

- висновок по транспортним послугам також зроблено без врахування даних отриманих від Кременчуцького ВРЕР ДАІ ГУМВС України в Полтавській області під час проведення перевірки про те, що перевізники не мають зазначених у первинних документах транспортних засобів, а транспортні засоби з державними номерними знаками НОМЕР_1 та НОМЕР_2, якими ніби то здійснювалося перевезення, є причепами.

Перевіркою також встановлено, що позивачем не було зменшено валові витрати на суму 166667 грн. у ІІІ кварталі 2008 року, внаслідок того, що контрагент позивача ПП «Сучасні матеріали», по якому значиться дебіторська заборгованість в розмірі 200000 грн. визнано банкрутом рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.09.2008 року, внаслідок чого порушено п.п. 1.32 ст. 1 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд не погоджується з таким висновком податкового органу з наступних підстав.

Перевіркою встановлено, що дебіторська заборгованість ПП «Сучасні матеріали» існувала станом на 01.10.2007 року.

Згідно п. 1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п. 5.1. цього закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2.1. до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; - або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

При цьому пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Перевіряючими зроблено висновок, що позивач повинен зменшити валові витрати внаслідок визнання банкрутом ПП «Сучасні матеріали», проте не встановлено чи відносив ПП «Нафто Кретор» до валових витрат суму 166667 грн. та до податкового кредиту з ПДВ 33333 грн., саме за першою подією і в якому періоді.

Підпунктом 5.2.8. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.

Згідно п.п. 1.7. п. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (далі Порядок) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.п. 2.3.4 п. 2.3 п. 2 Порядку не допускається відображення в акті необгрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб`єкта господарювання.

Враховуючи те, що перевіркою не встановлено коли виникла дебіторська заборгованість ПП «Сучасні матеріали» в сумі 200000 року, внаслідок чого неможливо встановити чи минув строк позовної давності, не встановлено чи збільшував ПП «Нафто Кретор» валові витрати та податковий кредит з ПДВ і якщо збільшував, то в якому періоді, а також не встановлено чи вживалися позивачем заходи щодо стягнення цього боргу, висновок податкового органу про необхідність зменшення позивачем валових витрат на 166667 грн. у ІІІ кварталі 2008 року та зменшення податкового кредиту з ПДВ на 33333 грн. є субґєктивним припущенням і внаслідок цього є неправомірним.

За викладених обставин позовні вимоги в частині визнання нечинними податкових повідомлень - рішень № 0003982301/0/2418 від 04.08.2009 року, № 0003982301/1/3337 від 26.10.2009 року, № 0003982301/2/4128 від 29.12.2009 року, № 0003982301/3/954 від 30.03.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 54 167,1 грн., в тому числі основний платіж - 41 667 грн. та штрафні санкції - 12 500,1 грн., а також податкових повідомлень рішень № 0003952301/0/2419 від 04.08.2009 року, № 0003952301/1/3338 від 26.10.2009 року, № 0003952301/2/953 від 29.12.2009 року, № 0003952301/2/953 від 30.03.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 49 999,5 грн., в тому числі основний платіж - 33 333 грн. та штрафні санкції - 16 666,5 грн. є правомірними і підлягають задоволенню

Разом з тим, податкові повідомлення - рішення є правовими актами індивідуальної дії, тому згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі їх неправомірності, визнаються судом протиправними і скасовуються. У звязку з цим, суд вважає за необхідне згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог ПП «Нафто - Кретор» про визнання нечинними оскаржуваних податкових повідомлення рішення і визнати протиправним та скасувати їх у вищезазначеній частині.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "Нафто - Кретор" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0003982301/0/2418 від 04.08.2009 року, № 0003982301/1/3337 від 26.10.2009 року, № 0003982301/2/4128 від 29.12.2009 року, № 0003982301/3/954 від 30.03.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 54 167,1 грн., в тому числі основний платіж - 41 667 грн. та штрафні санкції - 12 500,1 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0003952301/0/2419 від 04.08.2009 року, № 0003952301/1/3338 від 26.10.2009 року, № 0003952301/2/953 від 29.12.2009 року, № 0003952301/3/953 від 30.03.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 49 999,5 грн., в тому числі основний платіж - 33 333 грн. та штрафні санкції - 16 666,5 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Нафто - Кретор" витрати зі сплати судового збору в розмірі 1,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 21.03.2011 року.

СуддяК.І. Клочко