Постанова № 14336100, 22.02.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-6340/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - Чорнищук В.Ю.,

представника відповідача - Чала О.Д., Орлова М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форос-Агро"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

07 грудня 2010 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Форос-Агро",звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000142310/3 від 10.08.2010 року, № 0000152310/3 від 10.08.2010 року, № 0000211702/3 від 10.08.2010 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що йому спірними податковими повідомленнями-рішеннями неправомірно визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 215 118,5 грн., в тому числі за основним платежем 810 079 грн. та за штрафними санкціями 405 039,5 грн.; з податку на додану вартість в сумі 1 324 874,5 грн., в тому числі за основним платежем 882 583 грн. та за штрафними санкціями 441 291,5 грн.; та по податку з доходів найманих працівників в сумі 895 865,66 грн., в тому числі за основним платежем 261 102,61 грн. та за штрафними санкціями 634 763,05 грн. Позивач зазначає, що висновки податкового органу, на підставі яких було вчинено донарахування податкових зобов"язань, є необгрунтованими та незаконними. Ним було правомірно віднесено складу валових суми витрат, понесені за договірними відносинами з його контрагентами, податковий кредит він сформував в порядку, встановленому Законом України "Про податок на додану вартість", на підставі податкових накладних, складених його контрагентами, підприємство правомірно відшкодувало директору кошти по фінансовим звітам від підприємств-контрагентів, оскільки така форма розрахунків є законною, товари фактично були поставленні, первинні документи оформлені належним чином та уповноваженими особами. Спростовував висновки податкового органу про нікчемність угод, щодо яких було зроблено висновки про неправомірне формування валових витрат та податкового кредиту. Посилався на відсутність відповідних рішень судів, у т.ч. відсутність обвинувального вироку щодо посадових осіб контрагентів, угоди з якими податковий орган визнав нікчемними. Вказував на неспроможність доводів податкового органу щодо факту порушення кримінальних справ стосовно посадових осіб контрагентів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив його задовольнити.

Представники відповідача в засіданні та у письмових запереченнях проти позову зазначили, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в зв'язку із встановленими порушеннями податкового законодавства з боку позивача, що полягали у декларуванні валових витрат та податкового кредиту, що не підтверджується первинними документами, а також правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб. Крім того, відповідач наголошував, що податкові накладні, на підставі яких ТОВ "Форос-Агро" формувало свої валові витрати та податковий кредит, заповнені з порушенням порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037 (далі - порядок №165).

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Форос-Агро" зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 32017235) виконавчим комітетом Полтавської міської ради 20.05.2002 року.

Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ м. Полтави та є платником податків з 27.05.2002 року.

Працівниками ДПІ у м. Полтаві в період з 15.01.2010 по 28.01.2010 року було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Форос-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 17.03.2009 року.

За результатами перевірки 28.01.2010 року відповідачем складено акт №498/23-5/32017235, (надалі по тексту Акт), згідно висновків якого встановлені порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94 ВР (далі - Закон №334/94 ВР), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 870 014 грн.; п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 985 876 грн.; п.п.4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п. 9.10 ст. 9, п.п. 9.10.3 п. 9.10. ст. 9, п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" - не дотримано вимоги щодо утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб на суму 261 102,61 грн.

На підставі вищенаведеного акту та за наслідками процедури адміністративного оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень відповідачем прийнято оспорювані в цій справі податкові повідомлення-рішення № 0000142310/3 від 10.08.2010 року, № 0000152310/3 від 10.08.2010 року, № 0000211702/3 від 10.08.2010 року, якими позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 215 118,5 грн. в тому числі за основним платежем 810 079 грн. та за штрафними санкціями 405 039,5 грн., з податку на додану вартість в сумі 1 324 874,5 грн. в тому числі за основним платежем 882 583 грн. та за штрафними санкціями 441 291,5 грн., та по податку з доходів найманих працівників в сумі 895 865,66 грн. в тому числі за основним платежем 261 102,61 грн. та за штрафними санкціями 634 763,05 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оспорюваним податковим повідомленням-рішенням та виходячи з вищевказаних критеріїв, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ "Форос-Агро" занижено податок на прибуток на суму 870 014 грн. за рахунок завищення валових витрат в сумі 3 480 054 грн., в тому числі за 3 квартал 2006 року на 239 735 грн., за 4 квартал 2006 року на 274 134 грн., за 1 квартал 2007 року на 225 834 грн., за 2 квартал 2007 року на 375 211 грн, за 3 квартал 2007 року на 168 380 грн., за 4 квартал 2007 року на 270 677 грн., за 1 квартал 2008 року на 107 621 грн., за 2 квартал 20008 року на 434 056 грн., за 3 квартал 2008 року на 475 285 грн., за 4 квартал 2008 року на 909 121 грн., за рахунок витрат, які понесені у зв'язку з придбанням товарів та послуг від підприємств ПП "Мицар Плюс", ПП "Треш Зед", ПП "Інтерсервіс-Проммаш", ТОВ "Ерматекс", ПП "Корал і К", ТОВ "Олімп", ТОВ "Бізнес Інвест Компані", ТОВ "Оптіс", ТОВ "Тандем".

Відповідно до акту перевірки, по взаємовідносинам з ПП "Мицар Плюс" завищення валових витрат позивача складає 579 958,67 грн., по взаємовідносинам з ПП "Треш Зед" завищення валових витрат складає 855 902,50 грн. , по взаємовідносинам з ПП "Інтерсервіс - Проммаш" завищення валових витрат складає 599 321,23 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Ерматекс" завищення валових витрат складає 59 742,46 грн., по взаємовідносинам з ПП "Корал і К" завищення валових витрат складає 534 406,89 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Оілмаш" завищення валових витрат складає 204 176,52 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Бізнес Інвест Компані" завищення валових витрат складає 266 269,57 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Оптіс" завищення валових витрат складає 275 917,71 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Тандем" завищення валових витрат складає 164 358,68 грн.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94 ВР, про порушення якого позивачем стверджував податковий орган у Акті, приймаючи спірне рішення, визначено, що не належать до складу валових витрат будь - які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до висновків податкового органу, викладених у Акті, операції по придбанню товарів, послуг ТОВ "Форос Агро" від ПП "Мицар Плюс" та ПП" Треш Зед" були безтоварними. З початку своєї діяльності ПП "Мицар Плюс" та ПП" Треш Зед" відображали по бухгалтерському та податковому обліку фінансово - господарські операції купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, надання робіт та послуг, які фактично не здійснювалися.

Аналогічні висновки за наслідками проведеної перевірки податковим органом зроблені з приводу того, що ТОВ "Форос-Агро" товарно-матеріальні цінності не придбавалися, роботи та послуги не здійснювалися з контрагентами ПП "Інтерсервіс - Проммаш", ТОВ "Ерматекс", ПП "Корал і К", ТОВ "Оілмаш", ТОВ "Бізнес Інвест Компані", ТОВ "Оптіс", ТОВ "Тандем".

Під час проведення перевірки податковому органу не було надано повного переліку бухгалтерських документів, необхідних для підтвердження реальності, дійсності та правомірності укладення й виконання угод зі вказаними контрагентами.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким податковий орган донарахував позивачу податкове зобовязання з ПДВ прийняте на підставі висновків про порушення позивачем п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 985 876 грн.

Згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону Про ПДВ, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно п.п.7.2.4, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону Про ПДВ, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України про ПДВ, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Актом перевірки встановлено та не заперечується представником позивача, що ТОВ "Форос-Агро" до податкового кредиту в період з січня 2006 року по березень 2009 року віднесено суму коштів у розмірі 2 517 157 грн.

Податковим органом ставиться під сумнів формування позивачем податкового кредиту за вказаний період в сумі 985 876 грн., у зв'язку із невідповідністю первинної документації вимогам, які ставляться до податкових накладних, що у свою чергу підтверджували б правомірність його формування, зокрема, платником податку не було надано повного переліку податкових накладних, які б надавали йому право віднести суми коштів до складу податкового кредиту.

Також згідно Акту, податковий кредит платником податку було сформовано за операціями з ПП "Мицар Плюс" та ПП" Треш Зед", ПП "Інтерсервіс- Проммаш", ТОВ "Ерматекс", ПП "Корал і К", ТОВ "Оілмаш", ТОВ "Бізнес Інвест Компані", ТОВ "Оптіс", ТОВ "Тандем". Дані щодо транспортування, фактичної передачі товару або ж виконання послуг не надані. Директори вказаних підприємств у своїх поясненнях стверджували про безтоварність операцій ПП "Мицар Плюс", ПП" Треш Зед" з ТОВ "Форос-Агро" та про те, що відображені в податковому обліку операції були фіктивними, вчинялися з метою надання послуг з конвертації грошових коштів. В Акті міститься посилання на порушену за вказаними фактами кримінальну справу, зроблено висновок про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ "Форос-Агро" та ПП "Мицар Плюс", ПП" Треш Зед".

Також Акт перевірки посилається та аналогічне пояснення з посиланням на відповідні документи надав представник відповідача у судовому засіданні на те, що установчі документи та свідоцтва платників ПДВ, рішеннями Голосіївського районного суду м. Києва визнано недійсними - ПП "Інтерсервіс-Проммаш", ТОВ "Ерматекс", ТОВ "Оілмаш" - з моменту реєстрації, ПП "Корал і К" з 28.01.2005 року.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16 вересня 2004 року скасовано державну реєстрацію ТОВ "Оптіс".

Щодо взаємовідносин ТОВ "Форос-Агро" з ТОВ "Бізнес Інвест Компані" та ТОВ "Тандем" податковим органом було встановлено у ході перевірки, шляхом почеркознавчих досліджень, що підписи в первинних документах при виконанні укладених договорів виконані не керівниками підприємств-контрагентів, а іншими особами.

Суд критично ставиться до використання податковим органом у ході планової перевірки платника податків доказів кримінального судочинства та посилань на порушену стосовно окремих осіб кримінальну справу.

Так, згідно п. 1.7 "Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року та зареєстрованого Міністерством юстиції України від 25.08.2005 №925\11205 (далі - Порядок №327), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із п. 2.3.2 Порядку № 327, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Згідно 2.3.4 цього Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Порядком не передбачено права податкового органу використовувати у ході проведення перевірок платників податків доказів, отриманих у кримінальному судочинстві.

Однак, у той же час у суду відсутні підстави вважати доведеним правомірне формування валових витрат та податкового кредиту позивачем.

Підпунктом 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в з Україні №996-ХІV від 16.07.99 (далі Закон №996) визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до п. 1, п. 5 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

"Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". затвердженого наказом від 24.05.1995 №88 Міністерства фінансів України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 № 168/704 визначено наступне:

- первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна. капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (п. 2.1);

- первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи п.2.2);

- первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання. зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа (п. 2.4).

Вимоги до податкової накладної, яка, згідно змісту Закону Про ПДВ, є єдиною підставою для формування податкового кредиту, встановлені Порядком заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України № 165 від 30.05.97, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.06.97. Цим Порядком визначено, що:

- податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість... (п. 2);

- сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань продажу товарів (робіт, послуг) продавця у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг)..." (п. 4);

- податкова накладна вважається недійсною у разі їі заповнення іншою особою, ніж вказана у пункті 2 даного порядку, або в разі порушення особою, яка вказана в пункті 2 цього Порядку, вимог зазначеного Порядку невідповідності фактичним податковим зобов'язанням, заявлених продавцем..." (п. 5);

- всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця..." (п. 18).

Суд зауважує, що позивачем не були дотримані вказані правові норми, що унеможливило доведення ним правомірності формування валових витрат і податкового кредиту.

У ході судового розгляду справи позивачем не надано достатніх доказів на спростування вищевказаних висновків податкового органу. Зокрема, суд неодноразово пропонував представнику позивача надати повний комплекс первинної фінансово-господарської документації на підтвердження дійсності та правомірності укладення й виконання робіт ТОВ "Форос-Агро" з вищеперерахованими контрагентами. Однак повного переліку таких документів позивач не надав. Позивачем в якості доказів реального здійснення угод купівлі-продажу товару (надання послуг), надано неповний перелік документів, ведення яких при вчиненні відповідних операцій передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, окремі з цих документів не відповідають встановленим вимогам.

З наданих суду документів (угод, накладних, податкових накладних) неможливо в повному обсязі встановити елементи ланцюга господарських операцій, взаємодій позивача з його контрагентами та подальшого декларування ПДВ, на підставі виданих вказаними контрагентами податкових накладних, із наданих документів неможливо встановити послідовний причинно-наслідковий зв'язок отримання та оплати товару (послуг) та відображення податкових накладних у відповідних реєстрах отриманих податкових накладних. Відсутні докази перевезення та отримання товару, його оприбуткування, зберігання, подальшого використання у господарській діяльності, тощо; так само відсутні докази фактичного виконання робіт (надання послуг). Тобто, відсутній комплекс доказів, необхідний для доведення реальності та правомірності укладення й виконання угод, з якими повязане донарахування податкових зобовязань.

У звязку із викладеним суд знаходить необґрунтованими позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000142310/3 від 10.08.2010 року, № 0000152310/3 від 10.08.2010 року.

До аналогічних висновків суд приходить щодо податкового повідомлення-рішення № 0000211702/3 від 10.08.2010 року, яким донараховано податок з доходів фізичних осіб.

Відповідно до акту перевірки, протягом 2007-2009 років з каси ТОВ "Форос-Агро" видавалась готівка під звіт на господарські потреби, закупку матеріалів, за виконані будівельні роботи працівникам: ОСОБА_5, який працював на посаді директора в період з 16.03.05 по 22.08.07 та ОСОБА_6, який працював на посаді директора з 23.08.07 по дату підписання акту перевірки.

Первинні документи, які пред'явлені в авансових звітах, складені від імені вищезазначених підприємств-контрагентів не можуть бути підтвердженням використання готівки, виданої під звіт ОСОБА_5 в сумі 591 558,84 грн. та ОСОБА_6 в сумі 148502,27 грн. враховуючи те, що у ТОВ "Форос-Агро" відсутні належні документальні підтвердження використання вищезазначених сум в фінансово-господарській діяльності підприємства (обгрунтування цього викладено вище). Як наслідок, суд погоджується з висновком податкового органу про те, що виплачені суми є доходом працівників підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_6

За матеріалами перевірки сума не утриманого податку з доходів фізичних осіб становить 261 009,17 грн., в тому числі з доходу ОСОБА_5 - 88 733,83 грн. та з доходу ОСОБА_6 - 1 275,34 грн.

Відповідно до підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", складу загального місячного оподатковуваного доходу включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону .

Також, в ході документальної перевірки встановлено, що підприємством відшкодовано працівникам, згідно авансових звітів, суми витрачені на господарчі потреби в розмірі 261 102,61 грн. підтверджені документами не встановленої форми та змісту (Декларації "Нічний експрес"). Загальна сума коштів, відшкодованих по документах не встановленої форми становить 622,911 грн.

В порушення пп.9.10.3 п.9.10 ст.9, п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", підприємством не утриманий штраф у розмірі 15 відсотків із суми, виданих з каси коштів, взятих під звіт працівниками підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 при відсутності підтверджуючих розрахункових документів встановленої форми та змісту.

Станом на 17.03.09 сальдо по рах. 3721 підзвітних осіб ОСОБА_5 ( 402 920, 36 грн.) та ОСОБА_6 (347 465,15 грн.) складає в загальній сумі 112 557,83 грн. (402 920,36 + 347 465),15 = 750 385,51 грн. х 15%).

Відповідно до підпункту 9.10.3 пункту 9.10 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", у разі якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, встановленого підпунктом 9.10.2 цього пункту, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку, встановленою підпунктом 9.10.1 цього пункту.

Якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 9.10.1 цього пункту, та платник податку сплачує штраф, встановлений абзацом першим цього підпункту.

Таким чином, суд не вбачає достатнього з боку позивача обгрунтування протиправності податкового повідомлення-рішення № 0000211702/3 від 10.08.2010 року.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач не надав достатніх доказів в обґрунтування правомірності своїх позовних вимог.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги безпідставні, необгрунтовані, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 лютого 2011 року.

СуддяІ.С. Шевяков