Постанова № 14330054, 15.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2457/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І. В.

при секретаріБеспалько Г.Г.

за участю представників сторін:

позивача:Кльоц О.В. (дов.)

Яблуновська С.М. (дов.)

відповідача:Панков К.М. (дов.)

Бауер В.В. (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Новотроїцьке рудоуправління»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про визнання дій протиправними стосовно не направлення акту перевірки від 09.09.2010р. №1107/15-16-23/3-00191810; визнання протиправним (нечинним) податкового повідомлення-рішення від 06.12.2010р. № 0001161312/1/46691/10/15-16-23/3; скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2010р. №0001161312/1/46691/10/15-16-23/3

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Новотроїцьке рудоуправління» (надалі позивач, ВАТ «Новотроїцьке рудоуправління») звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (надалі відповідач, СДПІ у м.Донецьку) про скасування рішення від 06.12.2010р. №46669/10/25-013; визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 06.12.2010р. № 0001161312/1/46691/10/15-16-23/3.

Згідно заяви від 23.02.2011р. №360/10 про зміну позовних вимог, позивач просить: скасувати рішення від 06.12.2010р. №46669/10/25-013 про результати розгляду первинної скарги; визнати протиправним (нечинним) податкове повідомлення-рішення від 06.12.2010р. № 0001161312/1/46691/10/15-16-23/3; скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.12.2010р. № 0001161312/1/46691/10/15-16-23/3.

Згідно заяви від 10.03.2011р. №451/10 про уточнення позовних вимог, позивач просить: визнати дії відповідача протиправними стосовно не направлення акту перевірки від 09.09.2010р. №1107/15-16-23/3-00191810; визнати протиправним (нечинним) податкове повідомлення-рішення від 06.12.2010р. № 0001161312/1/46691/10/15-16-23/3; скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.12.2010р. № 0001161312/1/46691/10/15-16-23/3.

Позов мотивовано ненаданням до ВАТ «Новотроїцьке рудоуправління» акту перевірки, на підставі якого прийняте спірне рішення, а також необґрунтованістю твердження відповідача щодо нікчемності правочину між позивачем та Дочірнім підприємством «Донбас-БілАЗ-сервіс».

В судовому засіданні від 15.03.2011р. представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав письмові заперечення, відповідно до яких, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що позивачем отриманий акт перевірки від 09.09.2010р. №1107/15-16-23/3-00191810 про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення, висновки вказаного акту щодо нікчемності правочину між позивачем та Дочірнім підприємством «Донбас-БілАЗ-сервіс» є обґрунтованими, а прийняте на підставі цього акту спірне рішення - правомірним.

Також, відповідач посилається на ненадання усіх витребобуваних документів на час проведення перевірки та розгляду скарги позивача на спірне рішення.

У судовому засіданні від 15.03.2011р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ВАТ «Новотроїцьке рудоуправління» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 00191810, місцезнаходження 85732, Донецька область, Волноваський район, смт. Новотроїцьке, вул. Радянська, б.85, про що зазначено у довідці №05-96/99 з ЄДРПОУ.

З 06.07.2010р. по 21.07.2010р. СДПІ у м.Донецьку проведено документальну невиїзну перевірку, ВАТ «Новотроїцьке рудоуправління» з питання повноти нарахування податку на додану вартість при здійсненні правових відносин з Дочірнім підприємством «Донбас-БілАЗ-сервіс» (код за ЄДРПОУ 32123000) за період з 01.06.2009р. по 31.12.2009р., за наслідками якої складений відповідний акт перевірки від 09.09.2010р. №1107/15-16-23/3/00191810.

Згідно висновку вказаного акту перевіркою взаємовідносин позивача із ДП «Донбас-БілАЗ-сервіс» встановлено порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.10, п. 5.11, п. 5.12 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму у розмірі 18707,00 грн. (грудень 2009р.).

На підставі акту перевірки від 09.09.2010р. №1107/15-16-23/3/00191810 СДПІ у м.Донецьку прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.09.2010р. №0001161312/0/36241/10/15-16-23/3, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмір 29060,50 грн., у тому числі за основним платежем 18707,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9353,50 грн.

Рішенням від 06.12.2010р. №46669/10/25-013 «Про результати розгляду первинної скарги» відповідна скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 29.09.2010р. №0001161312/0/36241/10/15-16-23/3 - без змін, та прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.12.2010р. № 0001161312/1/46691/10/15-16-23/3, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмір 28060,50 грн., у тому числі за основним платежем 18707,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9353,50 грн., на ідентичних до первинного рішення підставах.

Представник позивача надав пояснення, згідно яких ВАТ «Новотроїцьке рудоуправління» не було надіслано акт перевірки від 09.09.2010р. №1107/15-16-23/3/00191810.

Згідно листа від 08.07.2010р. №24415/10/15-16-23/3 позивача запрошено на підписання матеріалів невиїзної документальної перевірки.

10.09.2010р. відповідачем складені: акт №51/15-16-23/3 від 10.09.2010р. неявки посадових осіб субєкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки на запрошення СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку акт №1118/15-16-23/3 від 10.09.2010р. відмові від підписання матеріалів №1118/15-16-23/3.

У наданих відповідачем запереченнях зазначено, що акт перевірки від 09.09.2010р. №1107/15-16-23/3/00191810 направлено поштою на адресу позивача, який отримано 15.09.2010р. уповноваженою особою Турянською з повідомленням про вручення поштового відправлення №8573200037854 від 10.09.2010р.

У матеріалах справи наявні копія повідомлення про вручення поштового відправлення (№8573200037854), згідно якого 15.09.2010р. представник позивача Турянська отримала поштове відправлення відповідача та копія конверту зазначеного поштового відправлення (№8304814503133).

Відповідно до відміток на вказаному конверті на адресу ВАТ «Новотроїцьке рудоуправління» надіслані акт №1118/15-16-23/3 від 10.09.2010р. щодо відмови від підписання матеріалів №1118/15-16-23/3 та акт №51/15-16-23/3 від 10.09.2010р. неявки посадових осіб субєкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки на запрошення СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку.

Відповідно до п. 4.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, встановлено, що підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.

У відповідності до п. 4.7 вказаного Порядку, встановлено, що у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання, що перевірений, від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови.

Не пізніше наступного дня акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок реєструється в єдиному журналі реєстрації актів та в той же день один його примірник (з відповідними додатками) передається керівнику або уповноваженій особі суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці обох примірників акта робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка одержала акт, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта.

Згідно п. 4.9 вказаного Порядку, у разі неявки посадових осіб суб'єкта господарювання до органу державної податкової служби для ознайомлення та підписання акта невиїзної документальної перевірки у строки, визначені у пункті 4.2 цього розділу, складається акт щодо неявки посадових осіб суб'єкта господарювання до органу державної податкової служби.

Не пізніше наступного дня акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок реєструється в єдиному журналі реєстрації актів перевірок та один його примірник (з відповідними додатками) надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення, про що на останній сторінці обох примірників акта робиться відповідна відмітка.

Доказів направлення (вручення) позивачу саме акту перевірки від 09.09.2010р. №1107/15-16-23/3/00191810 відповідачем не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання дій протиправними стосовно не направлення акту перевірки від 09.09.2010р. №1107/15-16-23/3-00191810 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підставами для встановлення зазначених в акті перевірки від 09.09.2010р. №1107/15-16-23/3-00191810 порушень стали наступні обставини.

Згідно загальних положень вказаного акту зазначено, що у перевіряємий період позивач був зареєстрований у якості платника податку на додану вартість.

Перевіркою встановлено, що ВАТ «Новотроїцьке рудоуправління» уклало договір від 20.02.2007р. №20/02-1 з додатковими угодами до нього про виконання капітального ремонту ГМП до автомобіля БілАЗ - 7548 з Дочірнім підприємством «Донбас-БілАЗ-сервіс».

На виконання умов вказаного договору ДП «Донбас-БілАЗ-сервіс» виконані ремонті роботи, про що складено акт виконаних робіт від 10.06.2009р. та виписана податкова накладна №104 від 10.06.2009р. на загальну суму 112244,20 грн. у тому числі ПДВ 18707,37 грн.

Перевіряючи зазначають, що ДП «Донбас-БілАЗ-сервіс» є посередником, та між останнім та ТОВ «Строй-ПромЕнерго» укладено договір від 02.06.2008р. про виконання капітального ремонту ГМП до автомобіля БілАЗ 7548.

На виконання вказаного договору ТОВ «Строй-ПромЕнерго» виконано ремонтні роботи, на що виписана податкова накладна №6081 від 08.06.2009р. та складений відповідний акт виконаних робіт від 08.06.2009р. на суму 109999,32, у тому числі ПДВ 18333,22 грн.

ДП «Донбас-БілАЗ-сервіс» до складу податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Строй-ПромЕнерго» віднесено суму у розмірі 18333,00 грн. (червень 2009р.).

Перевіряючими зазначено, що згідно службових записок ВПМ ДПІ у Будьонівському районі від 30.01.2010р. №33/26-013, від 27.02.2010р. №83/26-013, від 31.03.2010р. №106/1/26-013 місцезнаходження ТОВ «Строй-ПромЕнерго» не встановлено. Згідно службової записки ВПМ ДПІ у Будьонівському районі від 17.06.2010р. №223/26-013 ТОВ «Строй-ПромЕнерго» за юридичною адресою не знаходиться.

В акті перевірки від 09.09.2010р. №1107/15-16-23/3/00191810 зазначено, що згідно наданої до ДПІ звітності на балансі ТОВ «Строй-ПромЕнерго» власні основні засоби та необхідні для здійснення ремонтних робіт залишки товарів відсутні, інформація щодо оренди основних засобів у сторонніх організацій відсутня. Згідно автоматизованої системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розмірі контрагентів ТОВ «Строй-ПромЕнерго» на рівні ДПА України визначено у четвертій ланці ланцюгу проходження ТМЦ наявність «податкової ями», та у 1-й, 2-й та 3-й ланках підприємств, які не знаходяться за юридичною адресою, не надали документи до проведення перевірок або ліквідовані як банкрути. Документи, підтверджуючи транспортування ГМП до автомобіля для здійснення ремонтних робіт, до перевірки не надано.

На підставі наведеного перевіряючи дійшли до висновку, що підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєктів оподаткування, несплати податків, у звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, та правочин між позивачем та ДП «Донбас-БілАЗ-сервіс» є нікчемним.

Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

За змістом ст. 228 Цивільного кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, відповідно викладеного, для визнання правочину нікчемним з підстав порушення публічного порядку, суду слід встановити обставини, які б свідчили про наявність умислу у сторін при укладанні такої угоди на досягнення мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та водночас суперечить моральним засадам суспільства.

Як вбачається з акту перевірки від 09.09.2010р. №1107/15-16-23/3/00191810, підставою для твердження податкового органу щодо нікчемності угод, укладених між позивачем та ДП «Донбас-БілАЗ-сервіс» є висновок такого про заниження позивачем обєкту оподаткування податком на додану вартість та, таким чином, несплати податкових зобовязань у повному обємі, внаслідок відсутності реальних правових наслідків проведених операцій.

Дійсно факт ухилення субєктом господарювання від сплати власних податкових зобовязань може бути підставою для визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, однак, суд звертає увагу, що для встановлення даного факту він має бути підтверджений належними та допустимими доказами, зокрема, податковими вимогами, надісланими сторонам угоди, у звязку з несплатою ними сум податкових зобовязань, а також вирок суду з кримінальної справи про засудження осіб за ухилення від сплати податків.

Несплата податків є порушенням чинного податкового законодавства, однак, несплата податків однією із сторін за договором, чи сплата не в повному обсязі не є беззаперечним підтвердженням наявності у позивача при укладанні та виконанні спірної угоди мети на ухилення від сплати податків.

Частиною 4 ст. 70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до змісту ч. 1, 4 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Натомість відповідачем не надано суду жодних доказів, що б підтверджували факт ухилення позивачем чи його контрагентами від сплати податкових зобовязань.

У підпункті 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно до змісту пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За змістом п. 7.5 вказаного Закону України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Таким чином, судом встановлено, що наявність податкової накладної, яка оформлена згідно вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є виключною підставою для виникнення у субєкта господарювання права на формування податкового кредиту.

У ході судового розгляду справи встановлено, що фактів відсутності належним чином оформлених податкових накладних щодо спірних господарських відносин позивача з ДП «Донбас-БілАЗ-сервіс» при перевірці податковим органом не виявлено.

Згідно договору від 20.02.2007р. №20/02-1 з ДП «Донбас-БілАЗ-сервіс», у якості підрядника, зобовязується виконати позивачу, у якості замовника, капітальний ремонт Гідромеханічних передач (5+2) автомобіля БілАЗ (ГМП (5+2)), у кількості трьох одиниць, а замовник зобовязується передати у ремонт, прийняти з ремонту, оплатити послуги по ремонту, а також відшкодувати вартість витрачених матеріалів за цими роботами.

Пунктом 3.1 вказаного договору встановлено, що замовник своїми засобами та за свій рахунок доставляє ГПМ (5+2) в пункт ремонту та забирає відремонтований ГПМ (5+2) з ремонту.

У відповідності до п.4.1 зазначеного договору, ціна на ремонт встановлюються згідно дефектної відомості.

На виконання умов вказаного договору ВАТ «Новотроїцьке рудоуправління» передало ДП «Донбас-БілАЗ-сервіс» у ремонт ГМП (5+2) до автомобіля БілАЗ-7548, що підтверджується: товарно-транспортною накладною від 09.04.2009р. вантажовідправник - ВАТ «Новотроїцьке рудоуправління» пункт навантаження пгт. Новотроїцьке, вантажоодержувач - ДП «Донбас-БілАЗ-сервіс» пункт розвантаження м. Докучаєвськ; відповідним подорожнім листом від 09.04.2009р. №049638; та актом здачі обєкту у ремонт від 09.06.2009р. ГМП (5+2) №322.

Здійснення ремонту ГМП (5+2) та його повернення позивачу підтверджується: податковою накладною від 10.06.2009р. №104 на суму 112244,20 грн., у тому числі ПДВ 18707,37 грн.; актом виконаних робіт від 10.06.2009р.; актом приймання-передачі від 10.06.2009р. №7-97; видатковою накладною від 10.06.2009р. №104; товарно-транспортною накладною від 10.06.2009р. вантажовідправник - ДП «Донбас-БілАЗ-сервіс» пункт навантаження м. Докучаєвськ, вантажоодержувач - ВАТ «Новотроїцьке рудоуправління» пункт розвантаження пгт. Новотроїцьке; відповідним подорожнім листом вантажного автомобіля від 10.06.2009р. №836219; дефектною відомістю на ремонт ГМП (5+2) №322, що підписаний в.о. інженера ГТЦ, директором та провідним інженером ДП «Донбас-БілАЗ-сервіс»; та актом від 10.06.2009р. приймання передачі зношених запасних частин, замінених при поточному ремонті ГМП (5+2) автомобіля БілАЗ-7548.

Згідно інформаційної довідки від 04.03.2011р. №04/03-1 ДП «Донбас-БілАЗ-сервіс» повідомляє, що на момент здійснення угоди - червень 2010р. офісні та складські приміщення ДП «Донбас-БілАЗ-сервіс» знаходились за адресою: 83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, а ремонтні роботи проводились за адресою підрядника:85740, Донецька область, м. Докучаєвськ, Промзона.

Посилання у наданих запереченнях відповідача на п. 2 наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.95 N 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» щодо підтвердження транспортних послуг товарно-транспортними накладними та подорожніми листами відповідної форми не можуть бути взяті до уваги, оскільки цей наказ не було у встановленому законом порядку зареєстровано в Міністерстві юстиції України.

Також, товарно-транспортні накладні не належать до документів суворої звітності.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, перевезення вантажів за договором від 20.02.2007р. №20/02-1 здійснювалось позивачем власними засобами.

Як вбачається із актуперевірки від 09.09.2010р. №1107/15-16-23/3-00191810 та проти чого не заперечує представник відповідача, розрахунки за податковою накладною від 10.06.2009р. №104 на суму 112244,20 грн., у тому числі ПДВ 18707,37 грн. проведені у повному обсязі.

Згідно акту Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька від 22.06.2010р. №2138/23-211/32123000 «Про результати документальної невиїзної перевірки Дочірнє підприємство «Донбас-БілАЗ-сервіс» (код за ЄДРПОУ 32123000) з питання повноти нарахування ПДВ при здійсненні правових відносин з ТОВ «Строй-ПромЕнерго» (код за ЄДРПОУ 33433103) за період з 01.06.2009р. по 30.09.2009р.» встановлено, що Дочірнє підприємство «Донбас-БілАЗ-сервіс» фактично займалось ремонтом вантажних автомобілів і автобусів.

Крім того, відповідачем наданий Акт від 09.06.2010р. №942.06.2010р. щодо неможливості вручення направлення від 09.06.2010р. на проведення виїзної позапланової перевірки у звязку із відсутністю субєкта господарювання та його посадових осіб за юридичною адресою.

Суд зазначає, що вказаними актами не встановлена неможливість проведення ремонту ГМП (5+2) автомобіля БілАЗ-7548 ТОВ «Строй-ПромЕнерго» та ДП «Донбас-БілАЗ-сервіс» безпосередньо на момент здійснення вказаного ремонту червень 2009р., не встановлена наявність або відсутність відповідних трудових та матеріально-технічних можливостей для його проведення у вказаний період.

Суд зазначає, що всі господарські операції між ВАТ «Новотроїцьке рудоуправління» та ДП «Донбас-БілАЗ-сервіс» підтверджуються первинними документами, у тому числі податковими накладними, що відповідають вимогам, що були встановлені законодавством на час здійснення вказаних господарських операцій.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем надані належні докази, що підтверджують можливість здійснення вказаних операцій, та фактичне здійснення господарських операцій між ВАТ «Новотроїцьке рудоуправління» та ДП «Донбас-БілАЗ-сервіс».

Натомість відповідачем не надано належних доказів для підтвердження встановлених в акті перевірки від 09.09.2010р. №1107/15-16-23/3-0019181032258652 обставин, із якими відповідач повязує відсутність факту реальності здійснення господарських операцій.

Відповідачем не спростовано фактичне отримання позивачем від ДП «Донбас-БілАЗ-сервіс» ремонтних робіт ГМП (5+2) до автомобіля БілАЗ-7548.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів та пояснень сторін, судом встановлено, що господарські операції між позивачем та ДП «Донбас-БілАЗ-сервіс» мали реальний товарний характер та спричинили настання правових наслідків обумовлених договором від 20.02.2007р. №20/02-1.

З урахуванням наведеного, суд вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Новотроїцьке рудоуправління» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку задовольнити повністю.

Визнати дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку стосовно ненаправлення акту перевірки від 09 вересня 2010 року №1107/15-16-23/3-00191810 - протиправними;

Визнати протиправним (нечинним) та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 06 грудня 2010 року № 0001161312/1/46691/10/15-16-23/3.

2. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Відкритого акціонерного товариства «Новотроїцьке рудоуправління» (ідентифікаційний код 00191810, місцезнаходження 85732, Донецька область, Волноваський район, смт. Новотроїцьке, вул. Радянська, б.85) 10 (десять) гривень 20 (двадцять) копійок судового збору.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 15 березня 2011 року, повний текст виготовлено 18 березня 2011 року.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Буряк І. В.