Постанова № 14330025, 04.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2011 р. справа № 2а/0570/3314/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14:50 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріМогілевському А.А

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Савченко С.В.

при секретарі Могілевському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за поданням Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області

до державного підприємства “Селидіввугілля”

про стягнення коштів за податковим боргом

за участю:

від позивача Чугуненко О.Ю. за дов., Черняк О.А. за дов.

від відповідача:Максимчук С.П. за дов.

ВСТАНОВИВ

Позивач, Красноармійська обєднана державна податкова інспекція звернулась до Донецького окружного адміністративного суду до державного підприємства “Селидіввугілля” з поданням про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 4092657,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на вимоги ч. 1 п. 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України, яка передбачає стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. У звязку з тим, що відповідачем було самостійно задекларовано суму податкових зобовязань з податку на додану вартість за січень 2011 року відповідно до поданої до податкового органу декларації з ПДВ від 21.02.2011 та не сплаченою, позивач звернувся до суду з поданням про стягнення з рахунків відповідача частини податкового боргу з податку на додану вартість.

У судовому засіданні представники позивача вимоги подання підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача вимоги подання не визнав та зазначив, що дійсно ним 21 лютого 2011 року було подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року, згідно якої сума до сплати до бюджету складає 4092657,00 грн. Відповідач зазначив, що станом на момент розгляду справи 4 березня 2011 року настав строк сплати зазначеної узгодженої суми податкових зобовязань з ПДВ та визнав факт несплати цієї суми до бюджету. Однак відповідач не погоджується з тим, що податковий орган звернувся до суду 2 березня 2011 року, тобто у період, коли відповідно до п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, у відповідача ще був строк сплати узгодженої суми податкових зобовязань з ПДВ за січень 2011 року. Таким чином, відповідач, з посиланням на пункт 4 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що у цьому випадку є спір про право та просить на підставі вимог цієї статті відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні заявлених вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників заявника та відповідача, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених вимог, суд встановив наступне.

Стаття 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України визначає особливості провадження у справах за зверненнями органів державної податкової служби. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-3 КАС України, податковий орган має право звернутись до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом.

Зазначене право податкового органу щодо звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене п. 20.1.18 статті 20 Податкового кодексу України.

Державне підприємство “Селидіввугілля” є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код 33426253, перебуває на обліку в Красноармійській ОДПІ Донецької області.

Відповідно до п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Державним підприємством «Селидіввугілля» до податкового органу була подана податкова декларація з податку на додану вартість № 1080 від 21 лютого 2011 року, якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 4092657 грн. 00 коп.

Станом на момент розгляду справи судом зазначене податкове зобовязання не сплачене підприємством, а отже, є податковим боргом, стягнення якого передбачено статтею 183-3 КАС України.

Між сторонами відсутній спір щодо наявності узгодженої суми податкових зобовязань з податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 4092657,00 грн., яка була задекларована підприємством та несплачена у визначений Податковим кодексом України строк. Таким чином, не є спірним розмір податкового боргу та факт узгодженості цієї суми податкового боргу. Незгода підприємства з вимогами податкового органу стосується передчасністю, на думку підприємства, звернення до суду у звязку з наявністю на момент звернення до суду строку для добровільної сплати податкових зобовязань.

Спірним у даних правовідносинах є наявність спору про право. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Передумовою виникнення підстав для звернення до суду податкового органу є надання підприємством декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року з визначенням суми грошових зобовязань до сплати до бюджету у розмірі 4092657,00 грн.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Таким чином, у даних правовідносинах відсутній спір про право, оскільки сума, визначена підприємством самостійно у декларації, є результатом господарської діяльності підприємства за січень 2011 року та повинна бути сплачена до бюджету у строки, визначені Податковим кодексом України.

Суд не приймає посилання підприємства на наявність спору про право, оскільки станом на момент розгляду справи судом строки для сплати самостійно узгодженого податкового зобовязання, визначені Податковим кодексом України, настали та зазначена сума не сплачена до бюджету, отже є податковим боргом, що, у свою чергу, визнається відповідачем та підтверджується матеріалами справи. Суд також зазначає, що сплата грошових коштів до бюджету є обовязком підприємства, а не його правом.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи наявність на момент розгляду справи судом податкового боргу з податку на додану вартість у відповідача за січень 2011 року у сумі 4092657,00 грн., яка є несплаченою станом на дату розгляду справи, у вязку з чим вимоги податкового органу підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 183-3,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції до державного підприємства “Селидіввугілля” про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 4092657,00 грн. . задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках державного підприємства «Селидіввугілля» на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 4092657( чотири мільйона девяносто дві тисячі шістсот пятдесят сім) грн. 00 коп. (код платежу 14010100, Державний бюджет управління державного казначейства у м. Селидове, банк отримувача: УДК в Донецькій області, код за ЄДРПОУ 34686427, МФО 834016).

Вступна та резолютивна частини постанови прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 4 березня 2011 року. Повний текст постанови буде виготовлено 9 березня 2011 року.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Савченко С. В.