Постанова № 14329958, 11.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2011 р. справа № 2а-26506/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріКаморніковіД.Ю.

за участю представника позивача Нечмирьової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про визнання протиправним та скасування рішення від 21.07.2010 року та визнання протиправними дій управління, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» (далі - «позивач») звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки ( далі - «відповідач» або «УПФУ») про визнання недійсним та скасування рішення № 524/00130903 від 21.07.2010 року, визнання протиправними дій, щодо самовільної зміни призначення платежу та зобовязання зарахувати сплачені страхові внески відповідно до призначення платежу, мотивуючи свої вимоги тим, що УПФУ Центрально-Міському районі м. Горлівки винесло рішення № 524/00130903 від 21.07.2010 року про стягнення штрафу у розмірі 31969,55 гривень та нарахування пені в розмірі 1490,03 гривень. В обґрунтування вимог посилається на норми Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV, «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1. Просили визнати недійсним та скасувати рішення № 524/00130903 від 21.07.2010 року, визнати протиправними дій, щодо самовільної зміни призначення платежу та зобовязання зарахувати сплачені страхові внески відповідно до призначення платежу.

20 грудня 2010 року представник позивача надала заяву про зміну позовних вимог та просила визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки від 21.07.2010 року № 524/00130903, визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки щодо порушення норм п.10.11 «Інструкції про порядок обчислення та сплати страховиками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, а саме дії щодо неповідомлення ВАТ «Донецькобленерго» за встановленою формою (додаток 22 до Інструкції № 21-1) про суми розподілу сплачених коштів.

Ухвалою суду від 11.01.2011 змінені позовні вимоги прийняті до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача. Проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за кодом 00131268. До складу ВАТ «Донецькобленерго» у якості структурного підрозділу входять Центральні електричні мережі, що не є юридичною особою, але згідно зі ст. ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідач, Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - «Закон №1058»), «Положенням про Пенсійний фонд України», затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом №1058. Виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та стягнення заборгованості по внескам.

У відповідності до ст.1 Закону України №1058:

«Страхувальники» це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

«роботодавець» - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.1 ст. 14 Закону №1058 страхувальниками, тобто платниками страхових внесків, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

У відповідності до ст. 18 цього закону розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом».

У відповідності до ст. 19 Закону №1058 страхові внески до солідарної системи нараховуються:

для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності».

У відповідності до п.4 ст.20 Закону № 1058 сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Відповідно до п.6 ст. 20 Закону №1058 страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідальний базовий звітний період не пізніше ніж через 28 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для Центральних електричних мереж ВАТ «Донецькобленерго»з урахуванням приписів та вимог п. 1 ст. 14, п. 6 ст. 20 цього Закону є календарний місяць.

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобовязані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати.

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

21.07.2010 року заступником начальника управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Горлівки О.А.Волченковою винесено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким до Центральних електричних мереж ВАТ «Донецькобленерго» застосовано суму штрафу в розмірі 31969,55 гривень та нараховано пені в розмірі 1490,03 гривень за період з 20.04.2010 до 26.04.2010 року, з 20.05.2010 по 25.05.20101 року, з 21.06.2010 по 24.06.2010 року.

Відповідно до п.2 ст.106 Закону №1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

На підставі п. 3 ст.106 Закону №1058 (в редакції, що діяла на момент винесення спірного рішення) територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно п. 9.3.2 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (далі Інструкція) розрахунок фінансових санкцій та пені, здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку страхувальника, яка формується за даними звітів платника розрахованих самостійно. Підставою для застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків також є дані картки особового рахунку страхувальника. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому, при застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Відповідно до п. 8.1. Інструкції суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені цією Інструкцією, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

На підставі пп. б п. 8.2 Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків. У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем не були винесені вимоги про сплату боргу за відповідні періоди. Навпаки, оскаржуване рішення охоплює три періоди одночасно: з 20.04.2010 по 26.04.2010; з 20.05.2010 по 25.05.2010; з 21.06.2010 по 24.06.2010.

Відповідно до п.10.11 Інструкції У разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. При цьому корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду. Повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано посадовій особі юридичної особи або фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, адвокату, приватному нотаріусу, під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Дата відправлення проставляється на корінці повідомлення.

Відповідно до з пунктів 1,2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав доказів, які б спростовували обґрунтування позовних вимог, та не довів правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

З урахуванням встановлених обставин у справі суд прийшов до висновку, що відповідач неправомірно прийняв рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 524/00130903 від 21.07.2010, у звязку з чим задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Питання розподілу судових витрат вирішити у відповідності до ч.4 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2; 8-11; 17-20; 69-72; 86; 94; 158-164; 167; 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про визнання протиправним та скасування рішення № 524/00130903 від 21.07.2010 року та визнання протиправними дій - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки №524/00130903 від 21.07.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.

Визнати протиправними дій управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки щодо порушення норм п.10.11 «Інструкції про порядок обчислення та сплати страховиками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, а саме дії щодо неповідомлення ВАТ «Донецькобленерго» за встановленою формою (додаток 22 до Інструкції № 21-1) про суми розподілу сплачених коштів.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 11 березня 2011 року.

Постанова в повному обсязі виготовлена 16 березня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.