Постанова № 14329954, 16.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2011 р. справа № 2а/0570/3212/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15.50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортний Союз Донбасу»

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про визнання неправомірними дії та зобовязання вчинити певні дії

за участю представника позивача Сокольської О.О.

представника відповідача Тимошенко С.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортний Союз Донбасу» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій щодо неприйняття та невизнання податкових декларацій ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» з податку на додану вартість за березень 2010 р., квітень 2010 р., травень 2010р., червень 2010р., як податкової звітності та зобовязання обліковувати податкові декларації ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» з податку на додану вартість за березень 2010 року, за квітень 2010р., за травень 2010р., за червень 2010 р., з поданими додатками, як документи податкової звязності, з датами подання 19.04.2010р., 18.06.2010р., 19.07.2010р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 02 червня 2008 року був укладений договір № 22869/10/18-213 з Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання електронних документів, відповідно до якого позивач подає обовязкову звітність в податкові органи засобами електронної пошти.

19 квітня 2010 року позивач засобами електронної пошти на виконання вказаного договору надіслав на адресу відповідача декларацію з податку на додану вартість з додатками за березень 2010 року. Позивачем було отримано квитанцію № 2 з відміткою “Документ прийнято на районному рівні”, тобто декларацію прийнято без зауважень та у встановлений строк.

Крім того, ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» було надіслано до податкового органу за допомогою курєрської доставки податкові декларації з податку на додану вартість разом з додатками, за березень 2010 р., за квітень 2010р., за травень 2010р., за червень 2010р. Отримання відповідачем вказаної звітності підтверджується квитанціями про здійснення курєрської доставки.

Втім, декларації з податку на додану вартість за березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р., червень 2010р. не були прийняті та не були визнані ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, як податкова звітність, що стало відомо позивачу з акту про результати його перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р. № 1980/23-2/32321802 від 17.11.2010р. Позивач зазначає, що вказані декларації були подані з дотриманням вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Крім того, зазначає, що відповідач в порушення зазначеного закону не надіслав письмові пропозиції позивачу надати нові податкові декларації, в яких повинен був навести порушення, які стали підставою невизнання податкових звітностей і які недоліки повинен був усунути позивач для їх визнання. У звязку з вищевикладеним просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання зявився, адміністративний позов не визнав. Зазначає, що підставою для не визнання декларації з ПДВ ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» за березень 2010 року, за квітень 2010р., за травень 2010р., за червень 2010 р., податковою звітністю було порушення п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами», про що позивачу були надіслані листи № 26280/10/15-213 від 22.06.2010р., № 30948 від 21.08.2010р., № 26814/10/15-213 від 24.06.2010р., № 17052/10/15-213 від 22.04.2010р. На підставі викладеного просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортний Союз Донбасу» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області 05.03.2003 року, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №436476, код ЄДРПОУ 32321802.

02 червня 2008 року позивачем був укладений договір № 22869/10/18-213 з Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання електронних документів, відповідно до якого позивач має право подавати обовязкову звітність в податкові органи засобами електронної пошти.

19 квітня 2010 року позивач засобами електронної пошти на виконання вказаного договору надіслав на адресу відповідача декларацію з податку на додану вартість з додатками за березень 2010 року. Позивачем були отримані квитанції № 2 з відміткою “Документ прийнято на районному рівні”, тобто декларацію та додатки прийнято без зауважень (а.с. 11-14).

Пунктом 4.1.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами» встановлено, що платник податків має право подати податкову декларацію органу державної податкової служби: через канцелярію; поштою з повідомленням про вручення (не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації); в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Тобто, податковим законодавством передбачена можливість подання платником податків до органів ДПС податкової звітності як в паперовому, так і в електронному вигляді за вибором платника.

ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» було надіслано до податкового органу за допомогою курєрської доставки податкової декларації з податку на додану вартість разом з додатками, за квітень 2010р., за травень 2010р., за червень 2010р. Отримання відповідачем вказаної звітності підтверджується квитанціями про здійснення курєрської доставки (а.с.15-16).

Одержання ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька декларації за березень 2010р. підтверджується листом № 17052/10/15-213 від 22.04.2010р., згідно з яким декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року не визнана як податкова звітність на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Наказу ДПА України від 30.05.1997р. № 166 «Про заповнення та подання декларацій з податку на додану вартість» та відповідно до п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 зазначеного закону було запропоновано ТОВ «Транспортний союз Донбасу» надати нову податкову звітність (а.с.125).

Одержання відповідачем декларацій за квітень-червень 2010 року підтверджується аналогічними листами за № 26814/10/15-213 від 24.06.2010р., за № 26280/10-15-213 від 22.06.2010р., за № 30948/10/15-213 від 21.08.2010р. (а.с. 126-128).

Доказів надіслання вказаних листів на адресу ТОВ « Транспортний Союз Донбасу» відповідачем не надані.

Частиню 3 статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

У судовому засіданні представники сторін визнали, що відповідачем 19.04.2010р., 18.06.2010р. та 19.07.2010р. отримані саме ті декларації позивача з ПДВ, які були надіслані позивачем та копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідач не визнав наведені декларації як податкову звітність та, відповідно, не вважає їх поданими.

Відповідно до підпункту 4.1.2. пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Такий порядок затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за N 250/2054.

Відповідно до цього Порядку декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти E-mail; поштовими відправленнями.

Декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків.

У складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком.

З метою запровадження централізованої системи приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків отриманих та виданих податкових накладних із урахуванням різних способів надходження документів до органів державної податкової служби України, у тому числі в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку Державною податковою адміністрацією України прийнято Наказ від 31 грудня 2008 року №827 “Про затвердження Методичних рекомендації щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України” (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до підпункту 4.13.7 пункту 4.13. Методичних рекомендацій, у разі подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку безпосередньо до Центру обробки електронних звітів останній, між іншим, перевіряє відповідність формату (стандарту) електронного звіту, перевіряє заповнення обовязкових реквізитів електронного звіту, формує другу квитанцію, завіряє її своїм електронним цифровим підписом та направляє її платнику податків. У підпункті 4.13.8 Методичних рекомендацій вказано, що факт приймання звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією, у якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про платника податків, дата та час приймання звіту, реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт, та дані про відправника квитанції.

Таким чином, податковий орган, надсилаючи Квитанцію № 2, фактично підтверджує наявність всіх необхідних реквізитів декларації, у тому числі обовязкових додатків, про що свідчить відмітка “документ прийнято на районному рівні”, і як наслідок відсутність підстав у відповідача для невизнання податкової декларації позивача з підстав відсутності обовязкових реквізитів податкового документа.

Що стосується податкових декларацій за квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, які були подані на паперових носіях, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4.5 наказу ДПА України від 31.12.2008р. № 827 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою про невизнання податкової звітності є:

відсутність підпису відповідних посадових осіб (факсиміле не дозволяється);

відсутність скріплення печаткою підписів платника податків;

відсутність обов'язкових реквізитів податкового документа;

відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності;

неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);

наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань;

подання ксерокопії звітних документів;

порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності.

У таких випадках працівники підрозділів ведення та захисту податкової звітності повинні в усній формі попередити платника податків про виявлені недоліки і наслідки прийняття органами ДПС такої податкової звітності і запропонувати надати нову, оформлену належним чином.

Для інформування платників податків про відповідальність та наслідки повернення податкової звітності на дошці об'яв або інших інформаційних стендах в операційних залах розміщується витяг із Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4).

Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання".

Платнику податків у триденний термін від дня отримання звітності структурним підрозділом, до функцій якого належить приймання податкової звітності, надсилається повідомлення про невизнання ОДПС декларації як податкової звітності із зазначенням підстав та пропозицією надати нову, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону Українпи “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).

У листах № 26280/10/15-213 від 22.06.2010р., № 30948 від 21.08.2010р., № 26814/10/15-213 від 24.06.2010р., № 17052/10/15-213 від 22.04.2010р. про невизнання декларацій з ПДВ ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» за березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р., червень 2010р., як податкової звітності, відповідач не зазначив підстав такого неприйняття, які передбачені п.п.4.1.2 п. 4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

У запереченнях проти позову відповідач також не навів причин, з яких декларації не визначені як податкова звітність.

Судом не встановлено порушення позивачем норм п.п.4.1.2 п. 4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Зокрема, в податковій звітності за березень2010р., квітень 2010р., травень 2010р., червень 2010р. зазначено обов'язкові реквізити, їх підписано повноважними посадовими особами, скріплено печаткою платника податків. Строки подання декларацій не впливають на їх зміст та не можуть бути підствою для невизнання їх податковою звітністю.

Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб”єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб”єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи із аналізу вищевказаних норм, враховуючи ті обставини, що податковим органом не було визначено конкретних підстав неприйняття податкових декларацій, не було надіслано повідомлення про невизнання ОДПС декларації як податкової звітності із зазначенням таких підстав, суд приходить до висновку, що невизнання відповідачем декларацій позивача з ПДВ за березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р., червень 2010 року, як податкова звітність, - є протиправним.

Таким чином, декларації з ПДВ за березень- червень 2010 року ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» були подані у належний спосіб, і тому відповідно до п.п. 4.1.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами» відповідач зобовязаний їх обліковувати як податкову звітність.

З вказаних підстав, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортний Союз Донбасу» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька визнання неправомірними дій щодо неприйняття та невизнання податкових декларацій ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» з податку на додану вартість за березень 2010 р., квітень 2010 р., травень 2010р., червень 2010р., як податкової звітності та зобовязання обліковувати податкові декларації ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» з податку на додану вартість за березень 2010 року, за квітень 2010р., за травень 2010р., за червень 2010 р., з поданими додатками, як документи податкової звязності, з датами подання 19.04.2010р., 18.06.2010р., 19.07.2010р. задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька щодо неприйняття та невизнання податкових декларацій ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» з податку на додану вартість за березень 2010 р., квітень 2010 р., травень 2010р., червень 2010р., як податкової звітності.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька (83000, м. Донецьк, вул.. Артема, 74, ЄДРПОУ 21958635) обліковувати податкові декларації ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» з податку на додану вартість за березень 2010 року, за квітень 2010р., за травень 2010р., за червень 2010 р., з поданими додатками, як документи податкової звязності, з датами подання 19.04.2010р., 18.06.2010р., 19.07.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортний Союз Донбасу» (83000, м. Донецьк, пр-т Ілліча, б. 3) судові витрати з судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 16 березня 2011р. Постанова виготовлена в повному обсязі 18 березня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.