Постанова № 14329886, 28.02.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 р. Справа № 2а-15136/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. при секретаріЛоба Е.Г. за участю: представника позивача представника відповідача Торорощенко Г.В. Лукашевич Я.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання нечинним рішення, - ВСТАНОВИВ: 18 листопада 2010 року закрите акціонерне товариство «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, в якому просить: - визнати частково нечинним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 07.06.2010 року № 0000608822/0 про донарахування ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» пені у сумі 24880,26 грн., у частині донарахування пені в сумі 24606 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що в Акті перевірки НОМЕР_3 від 25.05.2010 року «Про результати планової виїзної перевірки ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року, встановлені порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» в частині порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД при ввезенні товару на митну територію України без оформлення ВМД типу ІМ-40, на підставі якого винесено безпідставне рішення про застосування штрафних санкцій від 07.06.2010 р. № 0000608822/0, так як перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, основою для якого в режимі імпорту є наявність ВМД № 11000000/9/400318, на якому проставлено Дніпропетровською митницею відтиск штампу «під митним контролем» з відповідною датою 17.03.2009 року, який засвідчує факт і дату перетину митного кордону України. Також відповідач не врахував, що позивач не здійснював імпортної операції на умовах відстрочення поставки, так як згідно із контрактом товар був одержаний 17.03.2009 року, а оплачений по факту поставки 27.03.2009 року. Вказане підтверджується CMR № 084499, інвойс № 36/2009 від 02.03.2009 року, ВМД № 11000000/9/400318, платіжним дорученням № 18 від 26.03.2009 року про перерахування фірмі Europack SRL, Італія 22763,98 доларів США. Датою імпорту є не дата оформлення ВМД типу ІМ-40, а дата фактичного перетину митного кордону. Таким чином позивач вважає, що ним не порушено ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Також дане порушення вже було встановлено відповідачем в Акті перевірки від 24.11.2009 року № 1916-08-03/2-00347048 «Про результати невиїзної документальної перевірки ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» з питань дотримання валютного законодавства за період з 23.03.2009 року по 16.11.2009 року. За дане порушення позивача вже притягнуто до відповідальності, шляхом направлення на адресу позивача рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 387747/10/08-03/2-12 від 07.12.2009 року у сумі 29527,19 грн., яке оскаржується позивачем. Відповідач в своєму листі №16417/08-03/1-12 від 02.06.2010 року в обґрунтування позиції щодо повторного притягнення позивача до відповідальності зазначив, що Актом невиїзної документальної перевірки від 24.11.2009 року №1916-08-03/2-00374048 позивачу нарахована пеня 29527,19 грн. за період з 24.11.2009 року по 16.11.2009 року, а Актом планової перевірки від 25.05.2010 року №1122-08-03/2-00374048 нарахована пеня 24606 грн. за період з 17.11.2009 року по 31.12.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що в ході перевірки було встановлено, що імпортна продукція на суму 22763, 98 доларів США надійшла від нерезидента на митну територію України на підставі супроводжуючих документів: CMR №084499 та інвойсу №036/2009 від 02.03.2009 року, але ВМД типу ІМ-40 «Імпорт» не оформлено. Згідно з платіжним дорученням від 27.03.2009 року № 324825 позивач здійснив передплату у сумі 22763,98 доларів США на суму імпортної продукції, яка згідно із законодавством підлягає митному оформленню на підставі ВМД типу ІМ-40. Відповідач направив листа Дніпропетровській митниці, яка повідомила, що митного оформлення товару за ВМД №110000004/9/400318 не відбулося у звязку із складанням протоколу про порушення митних правил від 20.03.2009 року № 0155/11000000/9. Здійснення поставки це оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобовязань щодо поставки, покладених на нього за договором. В свою чергу передплата по зовнішньоекономічному контракту 30.12.2008 року, укладеному між позивачем та нерезидентом була здійснена 27.03.2009 року, а на момент здійснення перевірки ВМД оформлена не була. В даному випадку має місце саме відстрочення поставки. Крім того Дніпропетровське регіональне управління ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» листом від 06.10.09 року повідомило відповідача про факт порушення строків розрахунків по імпортному контракту від 30.12.2008 року. Так, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню на підставі ВМД та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках після предявлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції. В розумінні Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» обчислення строків, в рамках яких виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках становить не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення, а ні в якому разі з дати перетину митного кордону товарами та проставляння на товаросупровідних документах відтиску «під митним контролем». Відповідно і нарахування пені розпочинається з моменту порушення резидентами вказаного строку. Термін «митний контроль» має ширше значення ніж термін «митне оформлення» і включає в себе останній, саме результати митного оформлення, які закріплені в даному випадку у ВМД типу ІМ-40, мають юридичне значення при здійсненні тих чи інших операцій з товарами в подальшому. ВМД є законною підставою для розпорядження товарами, заявленими в ній і тому дата такого оформлення вважається датою припинення нарахування пені. Відповідач просить в позові відмовити.

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.12.2008 року закрите акціонерне товариство «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» та Europack SRL, Італія уклали зовнішньоекономічний контракт № 177 та позивач одержав товар на суму 22763,98 доларів США. Відповідно до цього контракту 17.03.2009 року позивач подав для митного оформлення товару «Вироби алюмінієві штамповані-заготовка з алюмінієвої фольги завтовшки 0,18 мм типу PEEL OFF для власного виробництва кришки для банок з розчиною кавою диам. 73мм» у ВМО №4 за кодом УКТЗЕД НОМЕР_1 була подана ВМД №110000004/9/400318

20.03.2009 року провідним інспектором Дніпропетровської митниці ОСОБА_7 був складений протокол про порушення митних правил №0155/110000004/09 та притягнення до адміністративної відповідальності менеджера по зовнішньоекономічним звязкам ЗАТ «ДКПК» ОСОБА_8, в якому зазначено, що 19.03.2009 року рішенням відділу номенклатури та класифікації товарів Дніпропетровської митниці про визначення коду товару від 19.03.2009 року № К І 110-0614-09 було встановлено, що задекларований у ВМД від 18.03.2009 року № 110000004/9/400318 товар класифікується за кодом УКТЗЕД НОМЕР_2.

Постановою від 20.11.2009 року апеляційний суд Дніпропетровської області задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_8 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.10.2009 року про накладення адміністративного стягнення, постанову скасував, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_8 до відповідальності закрив через відсутність ознак порушення митних правил.

Відповідно до ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

На підтвердження правомірності декларування товару позивачем за кодом УКТ ЗЕД 716 69 99 00 в матеріалах справи міститься експортна декларація де в графі 33 постачальником товару зазначено код 76169990, інвойс № 036/2009 від 02.03.2009 року, в якому вказано код 7169990, висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати України № ВЭС-087 від 06.04.2009 року, згідно якого заготовки з алюмінієвої фольги завтовшки 0,18мм типу PEEL OFF для виробництва кришок для банок з розчиною кавою, діаметром 73 мм, класифікуються за УКТЗЕД 716999000 - інші вироби з алюмінію, рішення органу з сертифікації державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» № 024-15/339 Р від 06.04.2009 року, де вказано, що товар алюмінієві заготовки з фольги 73 мм (код УКТ ЗЕД 7616) не підлягає обовязковій сертифікації через те, що товар класифікується за кодом згідно з УКТ ЗЕД, наведеним в переліку продукції, що підлягає обовязковій сертифікації в Україні, але не належить до контрольованих товарів.

25.05.2010 року за № 1122/08-03/2-003744048 був складений Акт Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську «Про результати планової виїзної перевірки ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.08 по 31.12.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08 по 31.12.09», в якому встановлено порушення ст.2 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94 ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», із змінами та доповненнями. Встановлено порушення строків розрахунків за контрактом № 177 від 30.12.08 року укладеному між позивачем та фірмою EUROPACK SRL, Італія в частині порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності при ввезенні товару на митну територію України без оформлення ВМД типу ІМ-40 у сумі 22763,98 доларів США. На підставі Акта перевірки відповідач 07.06.2010 року виніс рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000608822/0, яким позивачу донараховано пеню відповідно до приписів ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР за порушення ст. 2 вказаного Закону у сумі 24880, 26 гривень.

Закрите акціонерне товариство «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» оскаржував вищезазначене рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) в порядку ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2182-ІІІ.

За результатами адміністративного оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000608822/0 від 07.06.2010 року органами державної податкової служби залишено без змін, а скарга ЗАТ «ДКПК» без задоволення.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Термін «відстрочення поставки», з точки зору валютного контролю, фактично означає відстрочення ввезення товару на митну територію України, яке є обовязковим і не повинно перевищувати 180-денний термін з моменту оплати.

Для встановлення дати імпорту з метою практичного застосування статті 2 Закону слід керуватися нормами валютного, митного законодавства та законодавчими актами, яким регулюється зовнішньоекономічна діяльність, оскільки нормами цього Закону не передбачено конкретної дати надходження товарів по імпорту, яка застосовується для відрахування 180-денного терміну розрахунків.

Поставкою імпортованого товару як обєкта регулювання Закону і валютного контрою з боку податкових органів при здійсненні імпортних операцій є факт ввезення товару на митну територію України, оскільки норма статті 2 Закону є імперативною, якою не ставиться надходження в Україну товару в залежність від переходу права власності на товар. Юридичний перехід права власності, як і деякі інші нюанси договірних відносин між сторонами імпортного контракту, перебуває за межами валютного контролю.

Питання про визначення термінів «перетин митного кордону України», «момент здійснення імпорту» та інших регулюється валютним та митним законодавством України. Так, згідно статті 1 Закону України « Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 року за № 959-ХІІ, імпорт ( імпорт товарів) купівля ( у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими субєктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних субєктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується або імпортується, від продавця до покупця.

Згідно зі ст. 37 Митного кодексу України переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформлені, яке здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів.

Вантажна митна декларація згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574. не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, а є документом, який є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України, та засвідчує надання субєкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим ( визначає статус товарів ) або про зміну митного режиму щодо цих товарів і підтверджує, а не встановлює права та обовязки зазначених у вантажній митній декларації осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

Перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення на Україну і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, основою для якого і в режимі імпорту є наявність вантажно-супровідного документа, на якому проставлено відтиск штампу «під митним контролем» з відповідною датою, який засвідчує факт та дату перетину митного кордону України.

Тобто в ВМД № 11000000/9/400318 Дніпропетровською митницею проставлено відтиск штампу «під митним контролем» та дата 17.03.2009 року, який засвідчує факт і дату перетину митного кордону України. Крім того, надходження товару на митну територію України 17.03.2009 року за контрактом № 177 від 30.12.2008 року підтверджується: СМR № 084499, інвойс № 36/2009 від 02.03.2009 року.

Згідно умов зазначеного контракту товар одержаний 17.03.2009 року був оплачений по факту поставки 27.03.2009 року, що підтверджується платіжним дорученням № 18 від 26.03.2009 року про перерахування фірмі Europack SRL, Італія 22763, 98 доларів США.

З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що датою імпорту є не дата оформлення ВМД, а дата фактичного перетину митного кордону України. Беручи до уваги факт наявності у позивача документів, що свідчать про фактичне ввезення товару на територію України, суд вважає, що позивачем не допущено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Таким чином, штрафна санкція в частині донарахування суми пені у розмірі 24606 гривень ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» згідно рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 07.06.2010 року № 0000608822/0, передбачена ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за порушення ст. 2 цього ж Закону України застосована незаконно, а рішення про застосування вищевказаних штрафних (фінансових) санкцій є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

За таких підстав суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У звязку з цим суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 07.06.2010 року № 0000608822/0 в частині нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24 606 гривень.

Присудити з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 28 лютого 2011 року.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя

Постанова не набрала законної сили

28 лютого 2011 року.

СуддяВ.М. Олійник

В.М. Олійник

В.М. Олійник