Постанова № 14324779, 15.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2420/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.

при секретаріТютюннику М.О.

з участю представника позивача Бакурової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 3182,32 грн.,-

в с т а н о в и в :

У лютому 2011 року Донецький міський центр зайнятості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 3182,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_2 на підставі заяви призначено допомогу по безробіттю. У період з 1 квітня 2009 року по 25 березня 2010 року ОСОБА_2 нарахована допомога по безробіттю на загальну суму 3182,32 грн. За результатами звірки з даними, отриманими від державного реєстратора, встановлено, що відповідач зареєстрований у виконавчому комітеті Донецької міської ради як фізична особа-підприємець, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності не здійснювалась. Таким чином, відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 1 квітня 2009 року по 25 березня 2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав. Заперечення проти адміністративного позову не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 25 березня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Донецького міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного. Відповідачу з 1 квітня 2009 року призначено допомогу по безробіттю.

З 26 березня 2010 року припинено виплату допомоги по безробіттю у звязку невідвідуванням безробітним центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування.

В результаті звірки з даними, отриманими від державного реєстратора, встановлено, що відповідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія НОМЕР_2, 07.10.2005 проведено реєстраційну дію, а саме внесено судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не пов`язано з її банкрутством, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем не здійснювалась.

Відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний був підприємцем, тобто належав до зайнятого населення, що виключало можливість виплати йому допомоги по безробіттю. Отже, відповідач своєчасно не подав до Донецького міського центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітний він займався підприємницькою діяльністю. Внаслідок цього йому було зайве сплачено допомогу по безробіттю з 1 квітня 2009 року по 25 березня 2010 року в розмірі 3182,32 грн.

Таким чином, за період з 1 квітня 2009 року по 25 березня 2010 року центром зайнятості відповідачу безпідставно виплачено допомогу по безробіттю в сумі 3182,32 грн.

Наказом директора Донецького міського центру зайнятості № НТ 100505 від 5 травня 2010 року відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до пп. “13” п.1 ст.31 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та знято його з обліку.

30 серпня 2010 року прийнято наказ № НТ 100830 про повернення незаконно отриманих відповідачем коштів за період з 1 квітня 2009 року по 25 березня 2010 року в розмірі 3182, 32 грн., про що на його адресу направлено лист від 17 вересня 2010 року № 04-11/7353.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1 Закону визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Ті обставини, що 07.10.2005 було внесено судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, що не повязано з її банкрутством, суд не приймає до уваги з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців” фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Згідно з приписами статей 47, 49 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа, не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу певній перелік документів, на підставі яких державним реєстратором проводиться реєстрацію припинення фізичної особи.

Як було встановлено судом, державної реєстрації припинення фізичної особи підприємця ОСОБА_2 не було здійснено, оскільки останнім не надано державному реєстратору у встановлений Законом строк певного переліку документів.

Статтею 39 Закона визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Донецького міського центру зайнятості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги Донецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 3182,32 грн., - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Донецького міського центру зайнятості (розрахунковий рахунок 37176002002327 в ГУДК України у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25671511) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 3182 (три тисячі сто вісімдесят дві) грн. 32 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 15 березня 2011 року.

Повний текст постанови виготовлено 21 березня 2011 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Єфіменко О.В.