Вирок № 14322787, 14.03.2011, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и 1-46/11

14 березня 2011 року Пятихатський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Резніченка М.С.,

за участю секретаря

судового засідання Гук С.Р.,

прокурора Лимарь Р.І.,

потерпілого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лозуватка Пятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, не одруженого, не військовозобовязаного, працюючого контролером охорони ТОВ «Вільногірськскло»м. Вільногірськ Дніпропетровської області, раніше не судимого, проживаючого по АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 286 ч. 1 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 08 травня 2009 р. приблизно о 23.45 год. керуючи належним йому технічно справним мотоциклом «Ява-350»реєстраційний НОМЕР_1 та знаходячись у стані алкогольного спяніння рухався по проїзній частині дороги вул.. Щорса в с. Лозуватка Пятихатського району Дніпропетровської області в темну пору доби з включеним ближнім світлом фари позаду на відстані 15 м. від автомобіля «Таврія»зі швидкістю руху приблизно 60 км/год.. Під час руху ОСОБА_4 поблизу садиби № 54, виконуючи маневр обгону автомобіля «Таврія»збільшив швидкість руху приблизно до 65 км/год. і рухаючись по зустрічній смузі руху дороги не впорався з керуванням та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2, який рухався по лівому узбіччю дороги назустріч мотоциклу на відстані приблизно 50 см від краю проїзної частини дороги, чим грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме п. 10.1: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», п. 12.1: «Під час вибору в установлених місцях безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», п. 12.2: «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги», п. 12.4: «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.», що знаходиться в причинному звязку з настанням події і призвело до дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого осколкового перелому обох кісток лівої гомілки в середній третині, зяючої рвано-забійної рани з дефектом шкіри по передньо-зовнішній поверхні лівої гомілки в середній третині, масивних крововиливів синюшного кольору в підшкірно-жирову клітковину лівої гомілки, віднесені за висновком судово-медичної експертизи від 24.12.2010 р. № 202-Е до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Технічна можливість попередити наїзд на пішохода ОСОБА_2 у водія ОСОБА_4 визначалася виконанням ним вимог п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України і для нього не було перешкод технічного характеру, які б не дозволили йому виконати їх.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст.. 286 ч. 1 КК України, визнав повністю, а цивільний позов визнав частково і показав, що 08.08.2009 р. після 23 год. повертався на мотоциклі «Ява-350»з дискотеки, де вживав алкогольне пиво, за місцем проживання. Мотоцикл був у технічно справному стані і належав йому, однак посвідчення водія не має, мотоцикл зареєстрований на іншу особу. Рухаючись по дорозі зі швидкістю приблизно 60 км/год. він намагався обігнати автомобіль «Таврія», який рухався попереду, та виїхав на зустрічну смугу руху, збільшивши швидкість руху. В цей час побачив пішохода, який йшов по лівому узбіччі дороги, однак не встиг загальмувати і вчинив наїзд на нього, впав з мотоцикла і на мить втратив свідомість. Прийшовши в себе подивився на ОСОБА_2, до якого підійшли люди, підняв мотоцикл і покотив додому, але прокотивши 150 м. залишив його на узбіччі. У вчиненому щиро каявся і просив дати можливість виправитися, працювати та мати можливість відшкодувати завдану шкоду потерпілому, яку визнав у розмірі 10000 грн., оскільки має невелику заробітну плату.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що він 08.05.2009 р. приблизно о 23.45 год. повертався за місцем свого проживання в с. Лозуватка. Йдучи по правому узбіччю дороги побачив автомобіль «Таврія», що рухався назустріч, а коли вони порівнялися назустріч виїхав мотоцикл зі швидкістю не менше 85 км/год. і вдарив його переднім колесом в ліву ногу та в область грудної клітини. Він впав і скотився на узбіччя, втратив свідомість. Прийшовши до свідомості бачив, як ОСОБА_4 намагається завести мотоцикл, але не зміг і до нього не підходив та покотив мотоцикл по дорозі. З мобільного телефону зателефонував родичам і його транспортували в лікарню. Тривалий час проходить лікування у медичних закладах, отримав ІІ групу інвалідності і в теперішній час нога перебуває в апараті Єлізарова. Підтримав цивільний позов про стягнення з підсудного 976 грн. матеріальної шкоди, які витратив на придбання медичних препаратів, зменшивши ці вимоги на 50,80 грн., та 35000 грн. моральної шкоди, оскільки переніс і продовжує переносити фізичні страждання,зазнав зміни в емоційно-вольовій сфері, не може продовжувати активне громадське життя. Крім того, у нього виникли психотравматичні фактори, які стали джерелом негативних емоцій та переживань, впливу на реалізацію його життєвих намірів та ділові стосунки, адже досі продовжує лікування, не може повноцінно працювати.

Окрім визнання підсудним своєї вини висновки суду про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи.

Так, з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.05.2009 р. (а.с. 13-19) слідує, що обєктом огляду є вул. Щорса с. Лозуватка Пятихатського району біля домоволодіння № 54, встановлено місце пригоди.

Протоколом відтворення обстановки і обставин події від 17.11.2010 р. (а.с. 63-66) ОСОБА_4 підтвердив показання та вказав місце пригоди, детально розповів про механізм дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку авто технічної експертизи від 23.12.2010 р. № 58/27-218 (а.с. 91-92) водій мотоцикла «Ява»ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_2 і в його діях по керуванню мотоциклом вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1, 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху України. Невідповідності вимогам п. 10.1, 12.1 з технічної точки зору знаходяться в причинному звязку з настанням даної події ДТП.

З висновку судово-медичної експертизи від 24.12.2010 р. № 202-«Е»(а.с. 82-86) у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритого осколкового перелому обох кісток лівої гомілки в середній третині, зяючої рвано-забійної рани з дефектом шкіри по передньо-зовнішній поверхні лівої гомілки в середній третині, масивних крововиливів синюшного кольору в підшкірно-жирову клітковину лівої гомілки, віднесені до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалого розладу здоровя, є характерними для травмованого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохода.

Оцінюючи в сукупності встановлені обставини, показання підсудного, потерпілого, висловлені під час судового слідства та судових дебатів, суд переконаний, що кваліфікація дій ОСОБА_4 за ст. 286 ч. 1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження відповідає встановленим обставинам справи і є вірною.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 у відповідності з вимогами ст.. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с. 105-106), на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває (а.с. 101, 102), знятий з військового обліку 12.03.2003 р. згідно наказу МОУ № 2 від 1994 р. ст.. 26а (а.с. 100), за місцем проживання і роботи характеризується позитивно (а.с. 103, 104).

До обставин, що у відповідністю зі ст. 66 КК України помякшують покарання ОСОБА_4 суд відносить щире каяття, добровільне часткове відшкодування завданої шкоди.

До обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання винного суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.

Враховуючи зазначені обставини суд вважає, що ОСОБА_4 слід обрати покарання у виді обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки таким правом ОСОБА_4 не користується, з застосуванням положень ст.. 75 КК України, дійшовши висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, так як він має постійне місце проживання і роботи, де відсутні правопорушення, сумлінно ставиться до праці, в побуті характеризується позитивно, судимості відсутні.

Цивільний позов, заявлений з уточненнями потерпілим ОСОБА_2 (а.с. 140-153) до ОСОБА_4 про стягнення на його користь 925,20 грн. матеріальної і 35000 грн. моральної шкоди підлягає частковому задоволенню. Завдання матеріальної шкоди знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, тому в цій частині позов підлягає задоволенню. Розмір моральної шкоди відповідає ступеню шкоди, завданій ОСОБА_2, його статусу і ступеню негативних емоційних переживань, провини ОСОБА_4 і наслідкам його поведінки після завершення протиправної дії відносно потерпілого. У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 протягом лікування ОСОБА_2 в медичних закладах надавав потерпілому грошову допомогу на придбання медичних препаратів, транспортування його до лікарні (а.с. 94-98), що підтвердив у суді і потерпілий ОСОБА_2, тому виходячи з меж розумності і достатності до задоволення підлягає сума у межах 20000 гривень.

Керуючись ст.ст. 321, 323, 324, 330-339 КПК України, суд,

З а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 286 ч. 1 КК України, і призначити покарання 2 роки обмеження волі.

Відповідно до ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином 925 (девятсот двадцять пять) гривень 20 (двадцять) копійок та 20000 (двадцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Дніпропетровській області (р/р 31250272210050 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 25575055) 309 (триста девять) гривень 60 (шістдесят) копійок за експертизу № 58/27-218 від 23.12.2010 р..

Запобіжний захід підписка про невиїзд залишити дотеперішній до вступу вироку в законну силу.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий суддя: