Постанова № 14318913, 15.03.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2011 р. Справа № 2а-7188/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М. В. при секретаріШенкунісі А.О., за участю: представника позивача представників відповідача Саніної Т.О., Снісаренко І.В., Удовіної Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Економічна експертиза та аудит" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання нечинним та скасування рішення, - ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство „Економічна експертиза та аудит” (далі ПП „Економічна експертиза та аудит”, позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська (далі Лівобережна МДПІ, відповідач), в якій просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 15.03.2010 р. №0001501505/0 про визначення суми зобовязання за основним платежем - 1253 грн., штрафних санкцій 62,65 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.03.2010 р. позивачем отримано рішення відповідача №0001501505/0 про застосування фінансових санкцій в сумі 1315,65 грн. за порушення абз.2 п.16.4, 16.15 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94 (далі Закон № 334), які нараховані відповідачем на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки податкової звітності із податку на прибуток від 05.02.2010р. №1609/15-1/34917371. Позивач зазначає, що вказане рішення підлягає скасуванню, виходячи з того, що відсутній факт порушення податкового законодавства, за яке передбачені такі санкції. При заповненні декларації з податку на прибуток за 2009р. ПП «Економічна експертиза та аудит» було допущено помилку, виправлення якої не передбачено Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003р. (далі - Порядок №143), оскільки невірно заповнені ті рядки, які не вплинули на розмір податкового зобов'язання податкового періоду, а саме: невірно зазначена сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року в сумі (р. 15) 1555 грн., фактично сума такого податку становить 302 грн., при цьому р.16 не заповнено, фактично сума надміру сплачено податку минулих податкових періодів становить 1253 грн., що арифметично становить 1555 грн. Таким чином, припущена механічна помилка не вплинула на суму податкового зобов'язання звітного періоду та на розрахунок суми податку до сплати за звітний період 948 грн., який було своєчасно сплачений підприємством.За фактом такої помилки було проведено перевірку старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на прибуток відділу оподаткування юридичних осіб Удовіною Л.О., про що складений акт перевірки від 05.03.2010 р., в якому зроблено висновок: «підприємством невірно задекларовано податкове зо бов'язання звітного періоду (2009р.), що призвело до заниження суми податку на прибуток до сплати в сумі 1253 грн. На момент складання акту переплата по КОР платника складає 1253,0 грн.». Такий висновок не відповідає дійсності, оскільки саме до р.14 «Податкове зобов'язання звітного періоду» у перевіряючої за висновками за актом відсутні зауваження. При цьому в акті перевірки при підрахунку суми податку до сплати у р. 17 в таблиці № 1 не враховано переплату за попередній звітний період, яку слід було врахувати (р. 16) при визначенні податку до сплати, та який помилково не заповнений підприємством, сума такої переплати становить 1253 грн. Тобто, підприємством припущено помилку у р. 15 та 16 декларації, а при перевірці до уваги прийнята тільки помилка у р.15, та проігнорована помилка у р. 16 декларації, а заповнення р.15 в сумі 1555 грн. замість 302 грн. арифметично та логічно не є заниженням суми зобов'язань попереднього звітного періоду. При обчисленні суми податку до сплати підприємство вірно визначило та своєчасно сплатило розрахункову суму податку до сплати - 948 грн. (2503 - (1555=302+1253). Представник позивача зазначив, що допущена помилка не призвела до викривлення будь-яких зобовязань підприємства за будь-який період та їх оплати; рядки 15 та 16 декларації носять довідковий характер та не мають відношення до визначення суми податкового зобовязання звітного періоду. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засідання просили суд в задоволенні адміністративного позову відмовити. Представники відповідача надали письмові заперечення, в яких зазначили, що за результатами перевірки Лівобережною МДПІ складено акт № 1609/15-1/34917371 від 05.03.2010р. яким встановлено порушення п.п. 3.1 п. 3 Порядку №143 та абз.2 п.16.4, п.16.15 ст. 16 Закону №334. Відповідно до Порядку №143 рядок 15 „Сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року" декларації з податку на прибуток має заповнюватись з урахуванням вимог пункту 16.4 статті 16 Закону №334. У Додатку 1 до Примірного порядку проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 05.12.2008 р. № 761 (далі - Порядок № 761), наведений Порядок проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток. Згідно п. 4 „Особливості заповнення окремих рядків декларації з податку на прибуток" Порядку №761 у рядку 15 декларації відображається сума нарахованого податку за попередній звітний період поточного року. Рядок 15 звітного періоду повинен дорівнювати рядку 14 попереднього звітного періоду поточного року з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за попередні звітні періоди. У відповідності до пункту 1 „Перевірка заповнення рядків декларації з податку на прибуток" Порядку №761 дані рядка 16 декларації порівнюються з даними картки особового рахунка платника на прибуток. Так, у рядку 14 декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року податкове зобов'язання складає 302 грн., а у рядку 15 декларації з податку на прибуток за 2009 рік необгрунтовано відображено 1555 грн., що призвело до заниження суми податку на прибуток та невірного нарахування податкового зобов'язання по КОР платника (ряд. 14 «-» ряд. 15) по строку нарахування 19.02.2010р. Згідно наданих декларацій з податку на прибуток та даних КОР платника податкове зобов'язання за 2009 рік повинно складати 2201 грн., так при заповнені декларації за 2009 рік допущені помилки, а саме, не вірно заповнено рядок 15, податкове зобов'язання по КОР платника за 2009 рік складає 948 грн., тобто невірне заповнення декларації призвело до заниження податкового зобов'язання на 1253 грн. Отже, згідно діючого порядку заповнення декларації з податку на прибуток при заповнені рядків 14 та 15 використовуються дані про податкове зобов'язання поточної та попередньої декларації. Відомості вказаних рядків приймають участь у визначені суми податкового зобов'язання платника податку на прибуток для нарахування на відповідному особовому рахунку та контролю за його подальшою сплатою. Заповнення рядку 16 вимагає отримання інформації з відповідного особового рахунку про стан рахунків з бюджетом платника податку на прибуток; значення вказаного рядку має інформаційний характер та не приймає участь у визначені податкового зобов'язання точного звітного періоду.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ПП „Економічна експертиза та аудит” перебуває на обліку платників податків в Лівобережній МДПІ.

30.10.2009 р. позивачем подано до Лівобережної МДПІ декларацію з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2009 р., в рядку 14 „Податкове зобовязання звітного періоду” якої позивачем вказано 302 грн., в рядку 15 „Сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року” 1555 грн., в рядку 16 „Сума надміру сплаченого податку минулих податкових періодів” прочерк, в рядку 17 „Сума податку до сплати” прочерк.

04.02.2010 р. позивачем подано до Лівобережної МДПІ декларацію з податку на прибуток підприємства за 2009 р., в рядку 14 „Податкове зобовязання звітного періоду” якої позивачем вказано 2503 грн., в рядку 15 „Сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року” 1555 грн., в рядку 16 „Сума надміру сплаченого податку минулих податкових періодів” прочерк, в рядку 17 „Сума податку до сплати” 948 грн.

В судовому засіданні досліджено витяг з облікової картки платника податків ПП „Економічна експертиза та аудит”, в якому за позивачем переплата на початок 2010 р. складала 1253,01 грн.

Згідно п.1 ч.1 ст.11 Закону № 509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

05.03.2010 р. старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на прибуток відділу оподаткування юридичних осіб Удовіною Л.О. проведена невиїзна документальна перевірка з питань правильності декларування позивачем податку на прибуток згідно декларації з податку на прибуток за 2009 р. За наслідком перевірки складено акт №1609/15-1/34917371, в якому зафіксовано порушення позивачем п.3.1 ст.3 Порядку № 143; абз.2 п. 16.4, п.16.15 ст.16 Закону №334, а саме, позивачем невірно задекларовано сума нарахованого податку за попередній податковий період (рядок 15) за 2009 рік, що призвело до заниження суми податку на прибуток в сумі 1253 грн. На момент складання акту переплата по КОР платника складає 1253,01 грн.

Згідно п.16.1 ст.16 Закону № 334 платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Відповідно до абз.2 п.16.4 ст.16 Закону № 334 платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Порядок ведення і складання податкових звітів, декларацій про прибуток підприємств та розрахунків податку встановлюється центральним податковим органом (п.16.15 ст.16 Закону № 334).

Пунктом 1.5 Порядку №143 визначено, що податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п.11.1 ст.11 і п.16.4 ст.16 Закону N 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

Рядок 15 звітного періоду повинен дорівнювати рядку 14 попереднього звітного періоду поточного року з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за попередні звітні періоди (Додаток № 1 до Порядку № 761).

Пунктом 1.6 Порядку №143 встановлено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності); достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.

Отже, при заповнені рядків 14 та 15 використовуються дані про податкове зобов'язання поточного періоду та попередньої декларації. Відомості вказаних рядків приймають участь у визначені суми податкового зобов'язання платника податку на прибуток для нарахування на відповідному особовому рахунку та контролю за його подальшою сплатою.

В судовому засіданні встановлено, що у рядку 14 декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року податкове зобов'язання складає 302 грн., а у рядку 15 декларації з податку на прибуток за 2009 рік відображено 1555 грн. та в рядку 16 - прочерк, що призвело до заниження суми податку на прибуток та невірного нарахування податкового зобов'язання по КОР платника (ряд. 14 «-» ряд. 15) по строку нарахування 19.02.2010р. Згідно наданих декларацій з податку на прибуток та даних КОР платника, де рахувалась сума сплаченого податку 1253,01 грн., податкове зобов'язання за 2009 рік повинно складати 2201 грн.

Невірне заповнення декларації призвело до заниження податкового зобов'язання на 1253 грн.

Згідно п.2.1 Порядку №143 якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. N 2181-III (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.

Представником позивача в судовому засіданні не зперечувалось допущення помилки в поданій декларації, проте будь-яких дій щодо виправлення допущеної помилки позивачем здійснено не було. Пояснення представника позивача в судовому засіданні про відсутність підстав для подання уточнюючого розрахунку в разі виявлення помилки при заповненні рядка 15 декларації, спростовуються зазначеним п.2.1 Порядку №143.

Відповідно до п.п. в) п.п. 4.2.2 п.4 ст.4 Закону №2181 контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання.

На підставі п.п. 17.1.4. ст.17 Закону №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, визначеними у підпункті “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі пяти відсотків суми донарахованого податкового зобовязання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно п. 11 ч.1 ст.11 Закону № 509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції.

15.03.2010 р. на підставі акту перевірки від 05.03.2010 р. за порушення абз.2 п.16.4, 16.5 ст.16 Закону №334 Лівобережною МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0001501505/0 про визначення ПП „Економічна експертиза та аудит” податкового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем 1253 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 62,65 грн.

За наведених обставин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001501505/0 від 15.03.2010 р. винесене на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про стягнення з державного бюджету судових витрат по справі.

Оскільки позов не підлягає задоволенню, відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, суд не вбачає підстав для стягнення сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства „Економічна експертиза та аудит” до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001501505/0 від 15.03.2010 р. - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені с. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 21 лютого 2011 року.

Суддя М.В. Бондар