Постанова № 14318906, 15.03.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2011 р. Справа № 2а/0470/1285/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О.

при секретарі судового засіданняКоваленко М.В.

за участю представника позивачаКосьяна М.С.,

за участю представника позивачаЯкущик А.М,

за участю представника позивачаЦесарчук О.В.

за участю представника відповідачаКолпакової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Кривбасводоканал»до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2011р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов комунального підприємства «Кривбасводоканал» (код ЄДРПОУ 03341316), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі від 30.12.2010р. №1004161502.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що працівниками Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі була проведена невиїзна документальна перевірка підприємства КП «Кривбасводоканал» з питань повноти та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість за період з 30.11.2009р. по 20.12.2010р., за результатами якої складений акт від 22.12.2010р. №470/152/03341316. На підставі зазначеного акту податковим органом було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до КП «Кривбасводоканал» в розмірі 1900092грн. 18коп. та направлено на адресу КП «Кривбасводоканал» податкове повідомлення рішення №1004161502 від 30.12.2010р. на зазначену суму податкового боргу.

Позивач вважає податкове повідомлення рішення №1004161502 від 30.12.2010р. на загальну суму штрафних (фінансових) санкцій 1900092грн. 18коп. протиправним та просить скасувати зазначене податкове повідомлення рішення від 30.12.2010р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі за викладених в ньому підстав.

Представник відповідача заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на заперечення від 11.02.2011р. вих.№4304/10/10-016.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши доводи осіб, що беруть участь у справі суд встановив, що 22.12.2010р. працівниками Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі була проведена невиїзна документальна перевірка КП «Кривбасводоканал» з питань повноти та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість за період з 30.11.2009р. по 20.12.2010р.

За результатами перевірки був складений та направлений на адресу позивача акт №470/152/03341316 від 22.12.2010р. з зазначенням порушенням вимог п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ №168/97ВР від 03.04.1997р. «Про податок на додану вартість», п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 ЗУ №2181-ІІІ від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі акту №470/152/03341316 від 22.12.2010р. до позивача були застосовані штрафні фінансові санкції в розмірі 1900092грн. 18коп. та винесено податкове повідомлення рішення №1004161502 від 30.12.2010р. на суму 1900092грн. 18коп. за платежем ПДВ, яке в сою чергу було направлено на адресу позивача.

Податковим органом був нарахований штраф у розмірі 1900092грн. 18коп. за несвоєчасну сплату податкового зобовязання з податку на додану вартість за деклараціями №9001991842 від 20.11.2009р. та №9002243474 від 18.12.2009р.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.3 №2181-ІІІ від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації, отже строком оплати декларацій №9001991842 від 20.11.2009р. та №9002243474 від 18.12.2009р було 30.11.2009р. та 30.12.2009р., відповідно.

Всупереч вказаного підприємством призначення платежу, відповідач зарахував суми оплати в рахунок погашення податкового боргу і відповідно, проводив відлік кількості днів, на які підприємство затримало оплату.

В таблиці 1 акту №470/152/03341316 від 22.12.2010р. вказано 74 позиції несвоєчасної сплати податків на загальну суму 3800184грн., які свідчать про сплату розстрочки або поточного платежу.

Відповідач змінив в 62-х платіжних дорученнях призначення платежу, замість сплати розстрочених платежів або поточних платежів, податковий орган зарахував сплачені суми в рахунок податкового боргу та нарахував на них штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50%.

Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: свідоцтво про держану реєстрацію позивача, акт про результати невиїзної документальної перевірки №470/152/03341316 від 22.12.2010р., повідомлення про направлення податкового повідомлення рішення №1004161502 від 30.12.2010р., податкове повідомлення рішення №1004161502 від 30.12.2010р.,податкова декларація з ПДВ з 30.11.2009р. по 20.12.2010р., рішення №47 від 29.04.2010р., договір від 30.04.2010р., рішення №185 від 31.05.2010р., договір від 31.05.2010р., рішення №282 від 27.08.2010р., договір від 30.08.2010р., рішення №343 від 30.09.2010р., договір від 30.09.2010р., платіжні доручення від 10.06.2010р. по 15.10.2010р., рішення №247 від 30.07.2010р., договір від 30.07.2010р.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 р №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правовідносини сторін щодо сплати загальнообовязкових податків і зборів на момент виникнення податкового боргу відповідача регулювалися нормами Закону України № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закону України №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Згідно з п.3 ч.1, ч.3 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) і встановлений законом термін.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання це зобовязання платника сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю, - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що Податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Отже, норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачають пріоритети погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобовязань по відповідному податку.

Зазначені вище норми цього Закону не встановлюють порядок та черговість, а також право зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобовязання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

Жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою, примусово та без згоди на те платника податків, коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобовязань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному доручені), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платником податків відповідним податковим органом податкового органу.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктам 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу виключено за рішенням суду. Крім того, жодною нормою Закону не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочерговості погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таки чином, самостійне зарахування платежів, направлених комунальним підприємством «Кривбасводоканал», які мають цільове призначення (визначене позивачем самостійно та безпосередньо зазначено в платіжних дорученнях) є неправомірним, внаслідок чого нарахування позивачу, згідно податкового повідомлення рішення №1004161502 від 30.12.2010р., штрафних санкцій за порушення строку сплати узгоджених сум податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі1900092грн. 18коп. є безпідставними та такими, що суперечать нормам діючого законодавства України.

Також в позовних вимогах позивач просить судові витрати по справі покласти на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені витрати нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов комунального підприємства «Кривбасводоканал» до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі від 30.12.2010р. №1004161502 - задовольнити повністю.

Визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі від 30.12.2010р. №1004161502.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 14.03.2011р.

Суддя Є.О. Жукова