Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2010 р. Справа № 2а-794/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О. В при секретаріКравець Є.С. за участю: представника позивача Дичик В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі до ОСОБА_2 про стягнення коштів, - ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до фізичної особи підприємця ОСОБА_2, в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2127,25 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що в результаті перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_2 встановлено порушення п. 1, 2, 5, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». У звязку з чим до відповідача застосовані фінансові санкції. Відповідач зазначену заборгованість в добровільному порядку не сплачує, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом. Відповідач заперечень на позовну заяву та повноважного представника у судове засідання не направив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. Однак на адресу суду повернувся конверт з потовою відміткою «за закінченням терміну зберігання». Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» передбачено, що якщо відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою. Крім того, згідно цього ж Закону на юридичну та фізичну особу підприємця покладено обовязок вносити зміни до Єдиного державного реєстру підприємців установ та організацій України у разі зміни місця проживання, місцезнаходження фізичної особи підприємця або юридичної особи відповідно, тому суд вважає, що він здійснив всіх заходів для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи. Таким чином, за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків
Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа підприємець ОСОБА_2 зареєстрований рішенням виконкому Криворізької міської 18.02.2002р. НОМЕР_2 за адресою: 50000, АДРЕСА_1. Фізична особа підприємець ОСОБА_2 взятий на податковий облік в Південній міжрайонній державній податковій інспекції у м. Кривому Розі (далі-Південна МДПІ у м. Кривому Розі) 01.03.2002р. за №4609.
05.10.2009р. Південною МДПІ у м. Кривому Розі проведена перевірка магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_2, який належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_2., внаслідок встановлених порушень п.п.1, 2,5,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:
- проведення розрахункової операції без застосування Книги обліку розрахункових операцій та РК на суму 9,20 грн.
- невідповідність готівки на місці проведення розрахунків денному звіту РРО на суму 357,45 грн.
- порушено порядок реєстрації та ведення КОРО та РК, а саме: КОРО та РК не поставлено на облік у Центральній МДПІ у м. Кривому Розі.
За результатами перевірки Південною МДПІ у м. Кривому Розі складено акт перевірки від 06.10.2009 року №0378/04/82/23/НОМЕР_1 перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
По результатам перевірки за порушення п.п.1, 2, 5, 13 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", передбачена відповідальність п.3 ст.17, ст.22 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції: «двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невикористання при здійснені розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання не зареєстрованих чи не прошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого строку » (17,00 грн. Х20 = 340,00 грн.)
Ст.22 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг": "У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуєшся фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність» (357,45 грн. х 5 = 1787,25 грн.)
Згідно п.3 ст. 17 ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Південна МДПІ у м. Кривому Розі прийняла рішення про накладення фінансових санкцій на фізичну особу підприємця ОСОБА_2 від 07.10.2009 року №0003892303 на суму 2127,25 грн., яке отримано відповідачем 07.10.2009 року.
Станом на 22.12.2009 року за фізичною особою підприємцем Мірзоєвим Ібад Забіл огли зазначений борг не сплатило.
Згідно ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону підлягають перерахуванню СПД до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій».
Відповідно до п.4 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу України» «державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку».
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 68 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, а їх невиконання і є порушенням державних інтересів.
При вирішенні судом спору по суті позовних вимог встановлено, що статтею 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до статті 2 цього закону завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю; за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 23 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 зазначеного вище закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що органи Державної податкової адміністрації України є органами виконавчої влади, їм надано право здійснювати контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів та здійснювати заходи погашення податкового боргу, зокрема, примусово шляхом звернення до суду.
Суд також доходить висновку, що позивачем надані належні докази, які свідчать про заборгованість фізичної особи підприємця ОСОБА_2 перед бюджетом, а також здійснені всі заходи, направлені на досудове врегулювання відповідного спору.
З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог податкової інспекції.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (50000, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного бюджету заборгованість у вигляді штрафних санкцій за порушення регулювання обігу готівки про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 2127,25 грн. (р/р 31118104700026 код платежу 21080900, одержувач ВДК у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, код ОКПО 24237497, банк одержувача УДУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО 805012).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 9.07.2010 р.
Суддя
З оригіналом згідно.
Постанова не набрала законної сили
СуддяО.В. Єфанова
О.В.Єфанова
Судове рішення № 14318591, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 16.02.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-794/10/0470. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: