Постанова № 14311682, 25.11.2010, Київський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2010 року № 2а-6456/10/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Музиченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжицьке», про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області , звернувся до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжицьке», про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з урахуванням уточнених позовних вимог в сумі 67485 (шістдесят сім тисяч чотириста вісімдесят п’ять) гривень 76 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не сплачено суми страхових внесків у визначений законом строк. Внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість (недоїмка, штрафні санкції та пеня) за цими обов’язковими платежами.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 9 липня 2010 року (суддя Журавель В.О.) відкрито провадження в адміністративній справі.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 4 серпня 2010 року справу передано для розгляду судді Музиченко А.В..

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2010 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засідання на 28 жовтня 2010 року на 10 годину 40 хвилин.

28 жовтня 2010 року у зв’язку з неявкою сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, судове засідання відкладено на 25 листопада 2010 року на 17 годину 30 хвилин.

В призначений день та час до суду сторони не з’явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Від представника позивача до суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Судові повідомлення направлялися відповідачу за адресою його місцезнаходження (Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця М. Лагунової, будинок 107), що зазначена в Свідоцтві про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи. Відповідно до поштового повідомлення, яке міститься в матеріалах справи, відповідач всі відправлені документи отримав, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але в судове засідання не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV).

Згідно зі статтею 18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними, а в силу частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. За таких обставин, неприбуття в судове засідання представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача в наданому суду клопотанні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав.

Всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Княжицьке» є юридичною особою (ідентифікаційний код: 32277523). Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами організаціями та громадянами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування платники податків зобов’язані сплачувати до Пенсійного фонду України відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені чинним законодавством.

Згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Княжицьке», за березень 2010 року утворилась заборгованість в сумі 32837 (тридцять дві тисячі вісімсот тридцять сім) гривень 49 копійок та за квітень 2010 року в сумі 34648 (тридцять чотири тисячі шістсот сорок вісім) гривень 27 копійок . Отже, загальна сума заборгованості складає 67485 (шістдесят сім тисяч чотириста вісімдесят п’ять) гривень 76 копійок . Визначена заборгованість підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту шостого статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 – ІУ, страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітній період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення періоду.

Відповідач неодноразово повідомлявся Управлінням Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області про виникнення у нього заборгованості, але належним чином не відреагував, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до частини третьої статті 106 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

До Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжицьке» виставлялася вимога від 1 червня 2010 року № Ю 504/663. Вказана вимога направлялася відповідачу за адресою його місцезнаходження рекомендованим листом з повідомленням та вручена відповідачу 8 червня 2010 року, що підтверджується підписом про отримання на ксерокопії поштового повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

У зв’язку з тим, що вищезазначену вимогу відповідачем у встановлений строк оскаржено не було, вона вважається узгодженою.

Протягом десяти робочих днів з дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

На день розгляду справи доказів про погашення заборгованості відповідачем перед Державним бюджетом України відсутні.

В наданому суду клопотання позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.

Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 – 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжицьке» (ідентифікаційний код: 32277523) на користь Державного бюджету України заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 67485 (шістдесят сім тисяч чотириста вісімдесят п’ять) гривень 76 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подасться до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Музиченко