Постанова № 14310572, 22.02.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2011 року Справа № 6/378-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. - доповідача,

суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.

при секретарі: Коваль Ю.Ю.

за участю представників:

від позивача: Пастернак Л.Ф., довіреність №19-11-15 від 12.01.10, представник;

від відповідача: ОСОБА_2, паспорт № НОМЕР_1 від 05.06.96, представник;

від третьої особи представник у судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2010 року у справі № 6/378-10

за позовом Дніпропетровського державного аграрного університету, м. Дніпропетровськ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Перещепино, Новомосковський район, Дніпропетровська область

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління державного казначейства у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 86409 грн. 19 коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2010 року у справі № 6/378-10 (суддя Коваленко О.О.) позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Дніпропетровського державного аграрного університету 66170 грн. основного боргу, 661 грн. 70 коп. - держмита, 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних відмовлено.

Рішення мотивовано доведеністю факту недопоставки відповідачем обумовленого сторонами в договорі № 30 від 05.06.2008 року товару у вигляді приладу марки "Флюорат 02-АБЛФ-Т" вартістю 66 170 грн. та відмову відповідача повернути отримані кошти.

Правовими підставами задоволення частини позовних вимог суд зазначив ст.ст. 525, 526, 625, 693 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи в стягненні інфляційних та 3% річних суд послався на те, що відповідно до правової позиції, викладеної ВГСУ в постановах по справах № 14/174-06 від 01.11.2006 року, № 45/241-05 від 14.03.2006 року та № 37/649 від 17.12.2008 року санкції у вигляді відсотків та інфляційних не застосовуються при поверненні передоплати, оскільки повернення передоплати не є грошовим зобовязанням, а є правовим наслідком порушення умов договору, у звязку з чим відсутні правові підстави для нарахування та стягнення зазначених відсотків.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу та просить скасувати його, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Посилається на порушення та неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Зазначає, що:

- відповідно до видаткової накладної №09-06/3 від 10.06.2008 року позивач отримав зазначений в договорі товар, однак суд не мотивував, чому накладна не прийнята ним як доказ, як і не надав оцінку платіжним дорученням №688 та №689, які мають посилання на вказану накладну;

- відповідно до п.9.3 Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, органи Державного казначейства за відсутності виконання договору не змогли б здійснити оплату на рахунок відповідача;

- акт про недопоставку продукції складено всупереч умовам договору в односторонньому порядку самим позивачем;

- судом не витребувано за клопотанням відповідача додаткові докази по справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №30 поставки товару лабораторного обладнання відповідно до специфікацій (а.с.9).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що оплата проводиться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку, накладної або акта виконаних робіт.

Позивач на підставі рахунку-фактури №09-06/3 від 10.06.2008 року, відповідно до платіжних доручень №№ 688-689 від 17.06.2008 року перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 199888 грн. 80 коп. (а.с.12, 60).

Згідно видаткової накладної №09-06/3 від 10.06.2008 року (тобто до здійснення перерахування грошових коштів) представник позивача ОСОБА_4 отримала зазначений в накладній товар, в тому числі "Флюорат 02-АБЛФ-Т" вартістю 66 170 грн. (а.с.64).

Таким чином, зазначені докази спростовують посилання позивача на порушення відповідачем зобовязань за договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не погодився з якістю отриманого товару, повернув його відповідачу, про що свідчать його письмові пояснення суду (а.с.65) та акт приймання-передачі приладу "Флюорат 02-АБЛФ-Т" для заміни відповідачем у звязку з виявленням заводського дефекту (а.с.66).

Пунктом 2.2 договору сторони встановили, що приймання товару за якістю здійснюється в присутності представника замовника (позивача). В разі отримання неякісної продукції або меншої кількості, ніж передбачено договором, явка постачальника (відповідача) для складання двохстороннього акта є обовязковою (пункт 3.1 договору).

Однак наявний у справі акт №1 від10.06.2008 року складено позивачем в односторонньому порядку (а.с.11), тому вважати його належним і допустимим доказом порушення відповідачем умов договору підстав не має.

При вирішенні спору господарський суд не зазначив, якими ж доказами підтверджує позивач свої позовні вимоги. Між тим, такий висновок суду спростовується видатковою накладною від 10.06.2008 року та актом про повернення відповідачу неякісного товару - приладу "Флюорат 02-АБЛФ-Т" для заміни.

Як вбачається з змісту позовної заяви, правовою підставою заявлених вимог позивач зазначає як статті Цивільного кодексу, що регулюють належне виконання зобовязання, так і положення ст.693 Цивільного кодексу України, якою передбачено обовязок продавця, що одержав суму попередньої оплати та не передав товар у встановлений строк, на вимогу покупця передати цей товар або повернути суму передоплати.

В даному випадку в договорі сторін не передбачена передоплати товару. Оплата здійснена позивачем після отримання товару від відповідача. Правовідносини з отримання товару неналежної якості зазначеними позивачем положеннями Цивільного кодексу України не врегульовані.

За вищевикладених обставин суд неправомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення 66170 грн., тому рішення підлягає скасуванню, апеляційна скарга задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати відповідача по сплаті державного мита за апеляційною скаргою в розмірі 432 грн. слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2010 року у справі № 6/378-10 скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Дніпропетровського державного аграрного університету, (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25, код ЄДРПОУ 00493675, р/р 35228005009314 ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (51220, Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, р/р НОМЕР_2 в ХФ ТОВ "Укрпромбанк" м. Харків, МФО 350686) витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги в розмірі 432 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: І.В. Тищик

Підписано в повному обсязі 09.03.2011 року.