Вирок № 14300830, 15.03.2011, Миронівський районний суд Київської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/1017/53/2011

15 березня 2011 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючої судді Капшук Л.О.

при секретарі Семерей Л.М.

за участю прокурора Ящука Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроджениці села Маслівка Миронівського району

Київської області, українки, громадянки України,

з вищою освітою, одруженої, проживаючої

в місті АДРЕСА_1,

фізичної особи-підприємця, раніше не судимої

за ст.ст. 358 ч.2, ст. 358 ч.3 КК України,

У С Т А Н О В И В :

28 жовтня 2010 року підсудна, перебуваючи на території ринку по вулиці Ярмаркова міста Біла Церква Київської області зустріла невстановлену слідством особу, яка запропонувала їй виготовити за плату пенсійне посвідчення, на що остання погодилась і передала невідомій особі власну фотокартку та повідомила прізвище, ім»я та по батькові. Невідома особа до бланку пенсійного посвідчення вклеїла фотокартку підсудної, занесла необхідні реквізити, завірила посвідчення відтисками печаток та підроблене пенсійне посвідчення за № НОМЕР_1, яке відповідно до реквізитів видане управлінням праці та соціального захисту населення Білоцерківського міськвиконкому Київської області на ім»я ОСОБА_1, передала піддсудній за кошти в сумі 30 грн. Дане посвідчення підсудна зберігала з метою подальшого особистого використання для безкоштовного проїзду залізничним транспортом.

Згідно висновку криміналістичної експертизи № 312 від 03.12.2010 року бланк наданого на дослідження пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, виданого на ім»я ОСОБА_1, виконаний з використанням печатних форм плоского друку. Зображення рукописних записів та підписів у посвідченні виконані рукописним способом за допомогою пишучого приладу, барвником синього кольору.

Зазначене підроблене пенсійне посвідчення підсудна 29 жовтня 2010 року використала для безкоштовного проїзду громадським (залізничним) транспортом електропотягом сполученням «Біла Церква - Миронівка» Південно-Західної залізниці шляхом придбання абонементного квитка серії Г № 105340 для безкоштовного проїзду від станції Біла Церква до станції Миронівка.

6 листопада 2010 року о 13 годині 35 хвилин підсудна, слідуючи електропотягом сполученням «Миронівка-Київ», пред»явила ревізору пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, видане на її ім»я. Того ж дня підроблене посвідчення та абонементний квиток було вилучено працівниками міліції.

В судовому засіданні підсудна вину у вчиненні злочину визнала повністю, не оспорила фактичні обставини справи та показала, що 28 жовтня 2010 року на території ринку по вулиці Ярмаркова міста Біла Церква Київської області зустріла невідомого чоловіка, який запропонував їй виготовити пенсійне посвідчення для безкоштовного проїзду залізничним транспортом. На пропозицію вона погодилась і передала йому власну фотокартку та записала анкетні дані. Через годину невідомий передав виготовлене пенсійне посвідчення за кошти в сумі 30 грн. Дане посвідчення вона зберігала з метою подальшого особистого використання для безкоштовного проїзду залізничним транспортом. 29 жовтня 2010 року вона пред»явила посвідчення в залізничну касу та придбала абонементний квиток для безкоштовного проїзду від станції Біла Церква до станції Миронівка. Того ж дня скористалась квитком, слідуючи до станції Миронівка. 6 листопада 2010 року близько 13-ї години, слідуючи електропотягом сполученням «Миронівка-Київ»до міста Біла Церква, вона пред»явила ревізору підроблене пенсійне посвідчення. Того ж дня її затримали працівники міліції, які вилучили підроблене пенсійне посвідчення. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати, проти спрощення судового процесу не заперечує.

Показання підсудної ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються.

Враховуючи те, що підсудна не оспорює фактичні обставини справи, й судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, та, роз»яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що підсудна 28 жовтня 2010 року шляхом виготовлення фальшивого документа за попередньою змовою групою осіб підробила пенсійне посвідчення, яке має видаватися та посвідчуватися відповідною установою, що має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права та звільняє від обов»язків, з метою його використання, а тому її дії органом досудового слідства вірно ківаліфіковані за ст. 358 ч. 2 КК України.

29 жовтня 2010 року та 6 листопада 2010 року підсудна використала завідомо підроблене посвідчення для безкоштовного проїзду в електропотязі, а тому має нести кримінальну відповідальність за ст. 358 ч.3 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу підсудної, яка за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудної, суд не вбачає.

Обставинами, що помякшують відповідальність підсудної, суд вважає її щире розкаяння у вчиненому, правдиві покази, сприяння розкриттю злочину, притягнення до кримінальної відповідальності вперше.

З урахуванням наведених обставин, суд прийшов до висновку, що покарання підсудній необхідно призначити у виді обмеження волі.

Обставини, що пом'якшують відповідальність підсудної, істотно знижують ступінь її суспільної небезпеки та дають суду підстави для звільнення підсудної від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки її виправлення можливе без реального відбування покарання.

Питання про речові докази суд вирішує, керуючись правилами, викладеними в ст.ст. 81, 330 КПК України.

Керуючись ст. 323,324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Визнати винною ОСОБА_1 за ст.ст. 358 ч. 2, 358 ч. 3 КК України, та призначити покарання:

за ст. 358 ч. 2 КК України у виді двох років обмеження волі;

за ст. 358 ч. 3 КК України у виді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком в один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру з обслуговування ЛУ на ПЗЗ при УМВС України на залізничному транспорті ( р/р 31257272210703 в ГУ ДКУ у Київській області, ЄДРПОУ 25576445, МФО 821018) 1044 гривні 90 копійок витрат на проведення експертних робіт.

Речові докази: пенсійне посвідчення № НОМЕР_1, видане видане управлінням праці та соціального захисту населення Білоцерківського міськвиконкому Київської області на ім»я ОСОБА_1, та абонементний квиток серії Г № 105340 залишити в матеріалах кримінальної справи.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити обраний підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом п»ятнадцятиденного терміну з дня проголошення.

Суддя Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом.

Суддя Л.О.Капшук