Ухвала суду № 14291777, 15.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 року справа №2а-28916/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ястребової Л.В.

суддів Ляшенка Д.В. , Чумака С.Ю.

при секретарі судового засідання: Агейченковій К.О.

за участю:

представника позивача Чепніян Ю.А.

представників відповідача Беспалової О.В., Осадченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької областіна постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року по справі № 2а-28916/10/0570 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Харцизька житлово-будівельна компанія” до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2010 року № 000012233/0, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Харцизька житлово-будівельна компанія» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2010 року № 0000122330/0 задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області від 17.12.2010 року № 0000122330/0, яким позивачу визначено (донараховано) суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 367641 грн.

Стягнуто з коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харцизька житлово-будівельна компанія» витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечувала.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харцизька житлово-будівельна компанія» зареєстровано виконавчим комітетом Харцизької міської ради як юридична особа, дата проведення державної реєстрації 27.04.2007 року.

За наслідками проведення планової документальної перевірки позивача ДПІ у м. Харцизьку було складено акт перевірки від 08.12.2010 року № 2933/23-3/35078772 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Харцизька житлово-будівельна компанія», ЄДРПОУ 350787772 з питань правових відносин з ТОВ “Донстройтранс” код за ЄДРПОУ 36306165, які включені до податкового кредиту по деклараціям з податку на додану вартість за період з 01.03.2010 року по 30.06.2010 року.

На підставі даного акту перевірки ДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.12.2010 року № 0000122330/0, яким ТОВ «Харцизька житлово-будівельна компанія» було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 245094 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 122547 грн., у загальній сумі 367641 грн.

Суть спору полягає у правомірності нарахування позивачеві спірним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 245094 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 122547 грн., у загальній сумі 367641 грн.

Підставою нарахування ТОВ «Харцизька житлово-будівельна компанія» податкового зобов'язання з податку на додану вартість стало встановлення ДПІ під час перевірки по операціям придбання товару та ремонтних робіт від ТОВ “Донстройтранс” нікчемного правочину між позивачем та ТОВ “Донстройтранс”; порушення п. 7.4, пп. 7.4.1, п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, яке призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 245094 грн., у тому числі по періодах: за березень 2010 року на суму 50122 грн.; за квітень 2010 року на суму 49680 грн.; за травень 2010 року на суму 69249 грн.; за червень 2010 року на суму 76043 грн.

Порушення ТОВ «Харцизька житлово-будівельна компанія» полягає у неправомірному, на думку ДПІ, включенні до податкового кредиту перевіряємому періоді суми податку на додану вартість з придбання товарів та послуг (труби та ремонтні роботи) на суму 245094,27 грн при здійсненні нікчемного правочину позивача з ТОВ “Донстройтранс”.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

За змістом підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті б та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно до змісту пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За змістом п. 7.5 вказаного Закону України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наявність податкової накладної, яка оформлена згідне вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є виключною підставою для виникнення у суб'єкта господарювання права на формування податкового кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу від 20.10.2009 року № 20/10-1 ТОВ “Донстройтранс” (продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ «ХЖБК» (покупець) товар у асортименті, кількості та за цінами, згідно накладних, а ТОВ «ХЖБК» зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Згідно п. 2.3 вказаного договору, факт передачі товару оформлюється актом здачі-приймання робіт або товарною накладною.

У відповідності до п.3.3 вказаного договору продавець зобов'язаний надати покупцю наступні документи: - накладну, - податкову накладну, - рахунок-фактуру.

-Договір підряду від 02.11.2009р. № 72, за яким ТОВ «ХЖБК» (у якості замовника) доручає, а ТОВ «Донстройтранс» (у якості підрядника) зобов'язується провести роботи, згідно оформлених належним чином заявок. ТОВ «ХЖБК» зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх Згідно п. 1.3 вказаного договору підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт та має право залучати субпідрядників для виконання робіт. Як вбачається із матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Донстройтранс» 17.12.2008 року зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради у якості юридичної особи, про що видане відповідне свідоцтво серія НОМЕР_2.

Згідно довідки АБ №207154 з ЄДРПОУ ТОВ «Донстройтранс» здійснює наступні види діяльності: інші види оптової торгівлі; інші роботи з завершення будівництва; інші монтажні роботи; діяльність автомобільного вантажного транспорту; діяльність у сфері інжинірингу.

02.04.2009р. ТОВ «Донстройтранс» зареєстроване у якості платника податку на додану вартість, про що видане відповідне свідоцтво НОМЕР_3.

06 листопада 2009 року ТОВ «Донстройтранс» отримало ліцензію серія НОМЕР_1 від інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно додатком), а саме на проектні роботи і будівельні та монтажні роботи, про що зазначено у додатку до вказаної ліцензії строк дії якої до 06.11.2012 року.

Із матеріалів справи вбачається та оспорюється відповідачем, що позивачем були надані належно оформленні первинні бухгалтерські документи стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ “Донстройтранс” , а саме: договір на поставку товару № 20/10-1 від 20.10.2009 року, накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, акти виконаних робіт, платіжні доручення, декларації з ПДВ з 01.03.2010 року по 30.06.2010 року. На виконання умов угоди суб'єктом господарювання виписано накладні, акти виконаних робіт та податкові накладні на поставку товару та виконаних робіт, розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар та роботи проводилися у безготівковій формі, згідно платіжних доручень. Фактична наявність у позивача, отриманих від ТОВ “Донстройтранс” товарів підтверджена оборотними відомостями по рахунку 201 “Сировина та матеріали”.

Апелянтом не заперечується факт надання під час перевірки зазначених документів, а стверджується, що ТОВ “Донстройтранс” фактично господарська діяльність не здійснювалася, оскільки у ТОВ “Донстройтранс” та його постачальників відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності.

Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

За змістом ст. 228 Цивільного кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Тобто, відповідно викладеного, для визнання правочину нікчемним з підстав порушення публічного порядку, суду слід встановити обставини, які б свідчили про наявність умислу у сторін при укладанні такої угоди на досягнення мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та водночас суперечить моральним засадам суспільства.

Проте матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що надані позивачем договір та інші первинні документи не визнані недійсними. Щодо посилання апелянта, на те, що ТОВ “Донстройтранс“ свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.04.2009 року анульовано 12.08.2010 року, то слід зазначити, що на момент укладання договору між позивачем та ТОВ “Донстройтранс” , а саме 20.09.2009 року, виконання умов договору ТОВ “Донстройтранс” перебувало на обліку як платник ПДВ.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що несплата податків однією із сторін за договором чи сплата не в повному обсязі не є беззаперечним підтвердженням наявності у позивача при укладанні та виконанні спірної угоди мети на ухилення від сплати податків.

Відповідно до ст. 71 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем надані належні докази, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «ХЖБК» та ТОВ «Донстройтранс» та факт використання позивачем товару та послуг, зазначеного у податкових накладних, у власній господарській діяльності відповідачем не спростований.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 211, 212, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року по справі № 2а-28916/10/0570 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харцизька житлово-будівельна компанія» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2010 року № 0000122330/0 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 18.03.2011 року

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л.В.Ястребова

Судді: Д.В.Ляшенко

С.Ю.Чумак