Рішення № 14291561, 11.03.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2011 р.

Справа № 5/17-33-2011

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго;

до відповідачів: 1.Військової частини А 1357

2.Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв

про стягнення 5380,51 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: Ярошенко І. Г. за довіреністю від 04.01.2011 року

Від відповідачів: 1.Харламов Є. О. за довіреністю 17.01.2011 року

2.Добров Ю.І. –за довіреністю №34 від 11.01.2011 року

Суть спору: відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Військової частини А 1357 про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання в сумі 5380,51 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.01.2011 року було порушено провадження у справі №5/17-33-2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.02.2011 року було залучено до справи № 5/17-33-2011 Квартирно-експлуатаційний відділ м.Миколаїв (54056, м. Миколаїв, проспект Миру, 62А), як іншого відповідача.

Відповідач 1 (військова частина А1357) заперечує проти позову, з огляду на те, що позивачем при розрахунки перевищення договірних величин споживання електроенергії використано кількість спожитої електроенергії, яка на думку відповідача, визначена на підставі п. 6.21 ПКЕЕ помилково та не відповідає дійсності.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

01.04.08р. між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго” (далі –постачальник) та Військовою частиною А 1357 (далі –споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 56/882. Відповідно до умов даного договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 1280 кВт, а споживач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з Додатком № 1 до договору сторони визначили між собою щомісячний обсяг постачання електричної енергії на кожний місяць.

Відповідно до п. 4.4. "Правил користування електричною енергією" та п. 4 Додатка №1 для коригування договірних величин електроспоживання в сторону збільшення споживач має право звернутись письмово до постачальника електричної енергії до дати закінчення розрахункового періоду обумовленої п. 1 "Порядку розрахунків" додатка до договору включно.

П.5 Додатку № 1 до Договору передбачена відповідальність споживача у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії, яке визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду. Відповідно до п.6.14 ПКЕЕ період підбиття підсумків розрахункового періоду та повідомлення про їх результати розпочинається з 3 робочого дня і має не перевищувати 10 робочих днів від останнього дня періоду для здійснення споживачем остаточного розрахунку.

Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Договірна величина електроспоживання Відповідача на травень 2010 року згідно Додатку № 1а до Договору встановлена на рівні 20000 кВт/год.

Відповідачем фактично у травні 2010р. спожито 28059 кВт/год (згідно акту про використану електричну енергію та нарахувань відповідно до п. 6.21 ПКЕЕ, які проведені у зв'язку зі зниженням Відповідачем середньої фактичної величини споживання електричної енергії). Відповідач своїм правом на коригування договірної величини не скористався, заяву про збільшення договірної величини у травні 2010р. до Позивача не направив. Різниця між фактично спожитою та договірною величиною споживання електроенергії у травні 2010р. складає: 28059-20000 = 8059 кВт/год.

Отже, двократна вартість різниці, що повинна бути сплачена Відповідачем, становить: 8059 кВт/год*0,66764 (тариф) = 5380,51 грн.

Положеннями п. 6.21 ПКЕЕ передбачено, що після закінчення одного повного розрахункового періоду з дня надання вимоги щодо приведення розрахункового обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів та за умов, що розрахунковий облік належить споживачу та не був приведений у відповідність до вимог нормативно-технічних документів, обсяг спожитої електроенергії розраховується, виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку та визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів.

Таким чином, розрахунковий обсяг електроенергії згідно положень п. 6.21 ПКЕЕ, становить 28026 кВт/год., та відповідає обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем.

Таким чином, у разі перевищення споживачем кількості спожитої електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період, розрахований відповідно до положень п. 6.21 ПКЕЕ, споживачу має бути нарахована для оплати двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».

31.08.09р. Позивач відповідно до п. 3.4 ПКЕЕ звернувся до Відповідача з вимогою щодо приведення засобів обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку, оскільки обсяг спожитої Відповідачем електроенергії протягом двох попередніх розрахункових періодів є меншим, ніж передбачений вимогами ПУЕ або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформатора струму (про що складено Акт про невідповідність метрологічних характеристик засобів обліку від 31.08.09р., підписаний Відповідачем). Оскільки Відповідачем не були приведені засоби обліку у відповідність до вищевказаних вимог, обсяг спожитої електроенергії за травень 2010р. був розрахований по п. 6.21 ПКЕЕ.

02.06.2010р. Відповідачу виставлено рахунок за перевищення договірної величини №56/882/6/1 на суму 5380,51 грн., який як і повідомлення про перевищення договірної величини відправлений Відповідачу поштою рекомендованим листом.

Відповідно до умов Договору (п. 7 Додатку № 10 до Договору) рахунки на оплату за перевищення договірних величин мають бути оплачені Відповідачем протягом 10 операційних днів з дня отримання.

Проте фактичне споживання відповідачем у травні 2010 року склало 28059 кВт/год.

Договірна величина електроспоживання відповідача на травень 2010 року у відповідності із додатком № 1а до договору № 56/882 від 01.04.08р. встановлена на рівні 20000 кВт/год. Однак, фактично відповідачем у травні 2010 року було спожито 28059 кВт/год.

Статтею 26 Закону України “Про електроенергетику” передбачено, що у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику", п. 7.8 "Правил користування електричною енергією", затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. № 28, а також умовами договору № 56/882 від 01.04.08р. передбачено, що поставлена електрична енергія повинна оплачуватись щомісячно та в повному обсязі.

Сплата заборгованості відповідачем за перевищення договірних величин електроспоживання, до теперішнього часу здійснена не була.

Заперечення відповідача судом не приймається до уваги, з огляду на таке:

Згідно ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом ст.ст.. 614 та 616 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Приймаючи до уваги ступінь вини відповідача та те, що відповідач є бюджетною установою і фінансується виключно із державного бюджету, а також встановлені судом обставини щодо роботи приладів обліку, суд вважає за необхідне зменшити розмір санкцій за перевищення договірних величин до 100 грн.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за перевищення договірних величин електроспоживання в розмірі 100 грн.

З п.1.1 наданого до матеріалів справи договору поруки №56/882/П від 01.01.2009 року вбачається, що поручитель поручається перед кредитором за виконання обов’язку споживача «Боржника»щодо оплати за електроенергію (активну та реактивну). Таким чином Квартирно - експлуатаційний відділ м. Миколаїв не несе відповідальності, у зв’язку з чим з останнього не підлягає стягненню сплата за перевищення договірних величин.

Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Військової частини А 1357 (67400, Одеська обл., м. Роздільна, код ЄДРПОУ 08456231, р/р №32210003000719 в УДК у Одеській області, МФО 826011) на користь відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393, р/р №260383011001 у Державному ощадному банку України, МФО 326461) заборгованість за перевищення договірних величин електроспоживання в сумі 100 (сто) грн., державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. та ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 15.03.2011 року.

Суддя Погребна К.Ф.