ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.03.11 Справа № 14/46
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий-суддяДубник О.П.
суддівПроцика Т.С.
Скрипчук О.С.
при секретарі судового засіданняМатулі В.Ю.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Полстар” б/н від 05.01.2011 року
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.08.2010 року
у справі № 14/46
за позовом Публічного акціонерного товариства “Піреус Банк МКБ” (правонаступник ВАТ “Міжнародний комерційний банк”), м. Київ
до відповідача 1: Приватного підприємства “Коруна”, м. Ужгород
до відповідача 2: Товариства з обмежено відповідальністю “Полстар”, м. Львів
про стягнення заборгованості у загальній сумі 3856777,26 грн. за кредитним договором № 94/2007-1 від 31.08.07 року та за рахунок іпотеки згідно договору іпотеки від 04.09.07 року
за участю представників судового процесу:
від позивача: Буковинський Т.Й. представник (довіреність від 31.12.2010 року);
від відповідачів не зявилися (належно повідомлені);
ВСТАНОВИВ:
Заміна складу суду проведена відповідно до розпорядження голови суду від 13.01.2011 р., яке знаходиться в справі.
Права та обов»язки, визначенні ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз»яснено. Заяв про відвід суддям та фіксацію судового процесу не надходило.
Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, докази чого знаходяться в справі.
Причин відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 30.08.2010 р. (суддя В.І. Карпинець) задоволено уточнені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Піреус Банк МКБ” (правонаступник ВАТ “Міжнародний комерційний банк”), м. Київ (надалі позивач) до відповідачів: Приватного підприємства “Коруна”, м. Ужгород (надалі відповідач 1) та Товариства з обмежено відповідальністю “Полстар”, м. Львів (надалі відповідач 2), а саме: стягнуто на користь позивача заборгованість у загальній сумі 3530676,93 грн. за кредитним договором №94/2007-1 від 31.08.2007 р. (в тому числі 2300000 грн. основного боргу, 1168616,41 грн. нарахованих відсотків, 50683,84 грн. нарахованої пені за несвоєчасну сплату основного боргу та 11376,68 грн. нарахованої пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків), шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно укладеного Договору іпотеки від 04.09.2007 р., а саме: житлову будівлю (гуртожиток №10 літ «А») загальною площею 2389,5 кв. м., що знаходиться за адресою : Закарпатська область, м. Хуст, вул. Пирогова (колишня назва вул. Больнична), №27, яка належить на праві власності іпотекодавцю Товариству з обмеженою відповідальністю «Полстар»(Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Січових Стрільців, 56/2, код ЄДРПОУ 30052429). Стягнуто з ПП «Коруна»на користь ПАТ «Піреус Банк МКБ»25500 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 236 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
ТзОВ «Полстар», не погодившись з винесеним рішенням подало апеляційну скаргу в якій посилається на те, що воно прийнято з порушенням норм чинного процесуального права, а саме:
судом не взято до уваги того, що відповідач не отримав від позивача документи, додані до позовної заяви, таким чином порушені його права, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а також неправомірно розглянув справу за відсутністю відповідача, не повідомленого належним чином про місце засідання суду.
Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач у відзиві за вих. №78 від 09.02.2011 р. заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи при цьому на те, що 04.09.2007 р. укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_1., зареєстрований в реєстрі за №4089, який забезпечує виконання зобов»язань позичальника ПП «Коруна», що випливають з кредитного договору №94/2007-1 від 31.08.2007 р. Даний договір підписаний в присутності нотаріуса директором ТзОВ «Полстар»Решетовим А.В. Крім цього, вказує, що доводи про не надсилання копії документів до позовної заяви скаржнику, спростовуються матеріалами справи. Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану.
Згідно ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов»язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Зважаючи на викладену норму матеріального права, заява засновника ТзОВ «Полстар»гр. ОСОБА_2 про зупинення апеляційного провадження не підлягає розгляду та задоволенню.
Вивчивши матеріалами справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Закарпатської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
31.08.2007 р. ВАТ «Міжнародний комерційний банк»(правонаступник ПАТ «Піреус Банк МКБ»(надалі - Банк) та Приватним підприємством «Коруна»(надалі Позичальник) укладено кредитний договір №94/2007-1 (а.с.11-12,13), згідно п.1.1. якого банк надає позичальнику довгостроковий кредит в розмірі 2300000 грн. терміном з 31 серпня 2007 р. по 30 серпня 2010 р. із сплатою відсотків згідно п.3.2. цього Договору за умовами виконання вимог п. 4.1. і п.4.2. цього Договору. Кредит може бути відкликаний Банком у випадку невиконання всіх або одного із зобов»язань згідно п.5.1. цього Договору.
Згідно п.3.3. вищевказаного Договору позичальник зобов»язується сплачувати нараховані, згідно п. 3.2 цього Договору відсотки, починаючи з 01 грудня 2008 р. щомісячно до 5-го числа кожного місяця. У випадку відтермінування сплати нарахованих відсотків позичальник сплачує комісію за пролонгацію в розмірі 10% від суми пролонгованих відсотків.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов»язання позичальника щодо повернення кредиту та сплати відсотків за кредитним договором №94/2007 -1 від 31.08.2007 р. забезпечено шляхом укладення з ТзОВ «Полстар»договору іпотеки від 04.09.2007 р. (а.с.14-15), згідно п. 6 якого Іпотекодавець надає в іпотеку житлову будівлю (гуртожиток №10 літ «А»), загальною площею 2389,5 кв. м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, місто Хуст, вул. Пирогова (колишня назва вул. Больнична), №27
У відповідності до вимог ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.
Статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 ЦК України, яка кореспондується вимогам ст. 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи встановлено, що право позивача щодо повернення в повному обсязі отриманої суми кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом відповідачем 1 порушено, шляхом невиконання даним відповідачем вищезазначеного зобов»язання перед позивачем, а відтак заборгованість за кредитним договором №94/2007-1 від 31.08.2007 р. згідно уточнення позовних вимог становить в сумі 2300000 грн. основного боргу та 1168616,41 грн. Відсотків (а.с.64-65). Дані суми відповідачем 1 не спростовано належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України та не оспорено. Відтак, враховуючи наведене, позивач правомірно звернувся в контексті норм матеріального права з позовом про стягнення вищезазначеної суми основної заборгованості за основним платежем та нарахованих відсотків.
У відповідності до вимог 6.1. та 6.2. кредитного договору за невиконання чи неналежне виконання умов цього Договору сторони зобов»язуються нести відповідальність у межах розмірів підтверджених спричинених збитків та у відповідності з чинним законодавством України. За несвоєчасне перерахування коштів (повністю або частково), а також за будь-яке порушення будь-якою стороною своїх зобов»язаньпо Договору, винна сторона сплачує потерпілій пеню за кожен день затримки перерахування коштів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діє на день виникнення заборгованості.
Відповідно до вищезазначених положень Договору відповідачу 1 нараховано 50683,84 грн. пені за несвоєчасну сплату основного боргу та 11376,88 грн. пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків (згідно з заявою про уточнення позовних вимог (а.с.94).
04.09.2007 р. ВАТ «Міжнародний комерційний банк»( правонаступник ПАТ «Піреус Банк МКБ»(надалі іпотекодержатель)) та ТзОВ «Полстар»укладено договір іпотеки (а.с.14-15), згідно з п. 2 якого, встановлено, що за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов»язань позичальника ПП «Корона», що випливають з кредитного договору №94/2007-1 від 31.08.2007 р. та всіх додатків до нього: повернення кредиту у сумі 2300000,00 грн., що надається у вигляді довгострокового кредиту, у термін до 30 серпня 2010 р. як поповнення обігових коштів позичальника ПП «Корона»; сплата відсотків за користування кредитом в розмірі 18 % річних на суму залишку заборгованості по кредиту; інші виплати, які передбачені або можуть виникнути , за кредитним договором.
Іпотекодержатель відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про іпотеку»може використати своє право щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за укладеним кредитним договором, шляхом звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
У відповідності до вимог п. 16.8 Договору іпотеки від 04.09.2007 р. іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, у випадку, якщо у момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов»язання, передбачених кредитним договором вони не будуть виконані.
Згідно вимог ст. 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до цього, позивач (кредитор), використовуючи своє право, правомірно звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно укладеного Договору іпотеки від 04.09.2007 р., а саме: житлову будівлю (гуртожиток №10 літ. „А”) загальною площею 2389,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Хуст, вул. Пирогова (колишня назва вул. Больнична), №27, право власності на яке іпотекодавця - ТзОВ „Полстар” підтверджується поданим позивачем матеріалів справи витягом №15608145 від 18.08.2007р. з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.27), в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №94/2007-1 від 31.08.2007р. у загальній сумі 3530676,93грн. в уточненому розмірі позовних вимог (в тому числі сума 2300000грн. основного боргу, сума 1168616,41грн. нарахованих відсотків, сума 50683,84 грн. - нарахованої пені за несвоєчасну сплату основного боргу та сума 11376,68 грн. нарахованої пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків (а.с.64-65)).
Відповідно до цього, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги позивача в уточненому розмірі позовних вимог та предметі позову є документально обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.
Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що судом не взято до уваги того, що відповідач не отримав від позивача документи додані до позовної заяви, таким чином порушені його права, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а також неправомірно розглянуто справу за відсутністю відповідача, не повідомленого належним чином про місце засідання суду.
В матеріалах справи наявні докази надіслання Відповідачу позовної заяви з додатками, а саме квитанція та опис до неї.
В процесі розгляду справи місцевим господарським судом встановлено, що державним реєстратором зареєстровано зміну місцезнаходження ТзОВ «Полстар», у зв»язку з чим ухвалою суду позивач зобов»язувався надіслати копію позовної заяви з додатками за новим місцезнаходженням товариства.
Ці вимоги суду були виконанні позивачем.
У відповідності до вимог ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідач 2 повідомлявся про час та місце розгляду справи ухвалами місцевого господарського суду від 07.07.2010 р. (а.с.1-2), від 15.07.2010 р. (а.с.50-51), від 29.07.2010 р. (а.с.62-63), які надсилались на адресу 78200, Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Січових стрільців, буд. 56/2, яка вказана в довідці ЄДРПОУ (а.с.46).
Відповідно до цього, Відповідач 2 мав можливість скористатись правами передбаченими ст. 22 ГПК України, що ним зроблено не було.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.08.2011 р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстави для його скасування відсутні, зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.08.2010 р. у цій справі без змін.
Судові витрати покласти на ТзОВ «Полстар».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки передбачені ст. ст.. 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддяДубник О.П.
СуддіПроцик Т.С.
Скрипчук О.С.
повний текст постанови підписано 14.03.2011 р.
Судове рішення № 14290719, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 02.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 14/46. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: