Постанова № 14290715, 15.03.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

15.03.11 Справа № 19/153

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді –Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви, м.Мостиська від 18.01.2011р.

на рішення господарського суду Львівської області від 20.12.2010р.

у справі № 19/153

за позовом Релігійної громади Української Православної Церкви Київського патріархату, м.Мостиська

до відповідача-1: Товариства по будівництву церкви «Вознесення Господнього», м.Мостиська

до відповідача-2: Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви, м.Мостиська

про витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників сторін:

від позивача: Лучків А.В. –представник, Качмар Я.І. - керівник

від відповідача-1: Малашівський Б.Ф. - директор

від відповідача-2: Ничкало С.М. –представник

Сторонам роз‘яснено їх права та обов‘язки, передбачені ст.22 ГПК України.

За усним клопотанням представника відповідача-1 здійснювалася технічна фіксація судового процесу за допомогою програмно апаратного комплексу «Оберіг».

Заяви про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.12.2010р. у справі №19/53 (головуючий суддя Синчук М.М., судді Гриців В.М., Данко Л.С.) позовні вимоги Релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату в м.Мостиська задоволено повністю та витребувано з незаконного володіння відповідача-1: Товариства по будівництві церкви "Вознесення Господнього" та відповідача-2: Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви, м. Мостиська будівлю церкви, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Мостиська, вул. Міцкевича, 2, та виселено Товариство по будівництву церкви "Вознесення Господнього" і Релігійну громаду Української Автокефальної Православної Церкви, м. Мостиська з будівлі церкви, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Мостиська, вул. Міцкевича, 2.

З даним рішенням суду Релігійна громада Української Автокефальної Церкви, м. Мостиська не погодилася і оскаржила його в апеляційному порядку оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що приймаючи рішення у справі господарський суд Львівської області не тільки не застосував норми матеріального права, які підлягали до застосування, а й неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, мотивував своє рішення фактами, які визнано встановленими за відсутності належних та допустимих доказів, зробив висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи та порушив норми процесуального права, у зв’язку з чим, апелянт просить апеляційну скаргу задоволити, оскаржуване рішення господарського суду Львівської області скасувати і в задоволенні позову відмовити повністю.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу не надходив. Однак, в судовому засіданні представники Релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату спростовують доводи скаржника та просять оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви, м. Мостиська без задоволення.

Представник Товариства по будівництву церкви «Вознесення Господнього»підтримав доводи скаржника та просив апеляційну скаргу задоволити повністю та рішення господарського суду Львівської області скасувати і в позові відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 20.12.2010р. у справі №19/153 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у справі № 19/153 заявив позовні вимоги про витребування церкви в м. Мостиська по вул. Міцкевича, 2 Львівської області від Товариства по будівництву церкви „Вознесення Господнього" та Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м. Мостиська, виселення товариства і релігійної громади з території церкви та повернення церкви Релігійній громаді Української православної церкви - Київський патріархат у м. Мостиська Львівської області.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у передбаченому законом порядку набув право власності на будівлю Церкви Вознесення Господнього в м.Мостиська, що підтверджується свідоцтвом на право власності, однак не користується належним йому майном, оскільки останнє захопили відповідачі у справі.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України одними із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно зі ст. 387 ЦК, власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна з чужого незаконного володіння з дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом.

Підставою витребування майна з чужого незаконного володіння є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це документи, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Релігійна громада Української Православної Церкви –Київського Патріархату в місті Мостиська Львівської області є окремою юридичною особою, яка зареєстрована Львівською обласною державною адміністрацією Львівської області 17.09.1991 році за № 495 як громада УАПЦ, в подальшому перереєстровувала свої установчі документи та змінила свою конфесійну приналежність (розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 08.04.2010.р. № 318/0/5-10), вказаній громаді присвоєно ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23957456.

На підставі рішень Мостиської районної ради та Мостиської міської ради, релігійної громадою проведено будівництво Церкви Вознесіння Господнього у місті Мостиська. Будівництво проведено за власні кошти та пожертви юридичних та фізичних осіб, про що свідчать докази, долучені до матеріалів справи.

Після завершення будівництва, 30.03.2007 року позивач отримав акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об‘єкта. В листопаді 2006 року позивач отримав технічний паспорт на вказану церкву, що знаходиться по вул. Міцкевича, 2 в м. Мостиська.

Рішенням виконавчого комітету Мостиської міської ради № 155 від 24.05.2007 року оформлено право власності на завершену будівництвом Церкву Вознесіння Господнього в м.Мостиська по вул. Міцкевича, 2 релігійній громаді Української Православної Церкви Київського Патріархату. На підставі вказаного рішення позивачу видано свідоцтво про право власності на будівлю церкви «Вознесення Господнього».

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним –ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Статтею 19 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», будівництво культових та інших будівель релігійними організаціями здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством для об'єктів цивільного призначення.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державна реєстрація прав проводиться місцевими органами державної реєстрації виключно за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: в містах Києві та Севастополі, місті обласного підпорядкування, районі. Згідно п. 5 прикінцевих положень Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Комунальним підприємством “Мостиське районне бюро технічної інвентаризації”на підставі Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. № 7/5 та зареєстрованого 18.02.2002 р. № 157/6445 із відповідними змінами та доповненнями, та представлених громадою документів зареєстровано право власності релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату на будівлю церкви, що знаходиться по вул.Міцкевича, 2 в м. Мостиська.

Однак, позивач не користується належною йому будівлею церкви «Вознесення Господнього», оскільки фактично нею користується Релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви, м.Мостиська, що відповідачем-2 не заперечується.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на те, що позивачем у встановленому порядку документально підтверджено право власності на будівлю церкви «Вознесення Господнього», колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Львівської області про підставність задоволення позовних вимог.

Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції не досліджено та не надано судом належної оцінки обставинам реєстрації Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області розпорядженням Голови Львівської облдержадміністрації від 1 березня 2007 року № 190 та внесення змін до установчих документів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі доводи є безпідставними, оскільки в даному випадку предметом розгляду спору у справ №19/153 є право власності та право користування будівлею церкви, а не реєстрації чи внесення змін до статутів релігійних громад.

Інші доводи скаржника колегією суддів відхилено за їх необґрунтованістю та безпідставністю.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 20.12.2010р. у справі №19/153 зашити без змін, а апеляційну скаргу Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви, м.Мостиська залишити без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу №19/153 повернути до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 18.03.2011р.