Постанова № 14290593, 01.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2011                                                                                           № 37/245

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

За участю представників:

Від позивача: Комісар С.П.- юрист, Носкова А.В.- юрист

Від відповідача1: представник не з’явився

Від відповідача2: Ковтун М.В.- юрист, Кукуєту Л.І- юрист

Від третьої особи: Цуцкірідзе І.Л.- юрист

Від КМР: представник не з’явився

Від Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської

Ради: представник не з’явився

Від Інспекції архітектурно - будівельного контролю у місті Києві – представник не

з’явився

Від Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна: представник не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"

на рішення Господарського суду м.Києва від 22.11.2010

у справі № 37/245 ( .....)

за позовом                               Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

до                                                   Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

                                                  ВАТ "Укртелеком"

третя особа позивача           Фонд Державного майна України

третя особа відповідача           

про                                                   визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської державної адміністрації та Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» про визнання за АК «Київенерго» права власності на вбудоване приміщення трансформаторної підстанції № 4837 площею 82, 88 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 20-А; визнання незаконним та скасування наказу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу КМДА від 07.04.2008 р. № 487-В в частині передачі вбудованого приміщення трансформаторної підстанції № 4837 за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 20-А у власність ВАТ «Укртелеком»; визнання свідоцтва про право власності від 07.04.2008 р. серії САВ № 869134 недійсним та його скасування в частині визнання права власності ВАТ «Укртелеком» на вбудоване приміщення трансформаторної підстанції № 4837 за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 20-А; скасування державної реєстрації права власності ВАТ «Укртелеком»на вбудоване приміщення трансформаторної підстанції № 4837 за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 20-А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2010 р. припинено провадження у даній справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу КМДА від 07.04.2008 р. № 487-В в частині передачі вбудованого приміщення трансформаторної підстанції № 4837 за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 20-А у власність ВАТ «Укртелеком»; визнання свідоцтва про право власності від 07.04.2008 р. серії САВ № 869134 недійсним та його скасування в частині визнання права власності ВАТ «Укртелеком» на вбудоване приміщення трансформаторної підстанції № 4837 за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 20-А; скасування державної реєстрації права власності ВАТ «Укртелеком»на вбудоване приміщення трансформаторної підстанції № 4837 за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 20-А

Таким чином, господарським судом розглядались лише позовні вимоги про визнання за АК «Київенерго» права власності на вбудоване приміщення трансформаторної підстанції № 4837 площею 82, 88 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 20-А.

Рішенням Господарського суду від 22.11.2010 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач2 заперечував проти доводів, викладених у ній, та просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Фонд державного майна також надав відзив на апеляційну скаргу, у якому виклав свою позицію, щодо обставин справи та просив взяти до уваги надані ним пояснення і прийняти законне та обґрунтоване рішення по справі.

В судове засідання представники відповідача1, Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, Інспекції архітектурно - будівельного контролю у місті Києві, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надано, жодних доказів по справі також не надано.

Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача1, Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, Інспекції архітектурно - будівельного контролю у місті Києві, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна про час та місце розгляду справи, враховуючи вказану обставину , а також строки розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності вказаних учасників.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача-2, третьої особи, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 31.08.95 №177 у процесі корпоратизації створено Державну акціонерну енергопостачальну компанію АК «Київенерго», яка є правонаступником виробничого енергетичного об’єднання «Київенерго», його майна, прав та обов’язків.

На підставі зазначеного наказу Фонд державного майна України передав до статутного фонду новоствореному акціонерному товариству об’єкти нерухомого майна згідно з Переліком, серед яких зазначена також трансформаторна підстанція № 4837 за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 20-А, вартість якої включена до статутного фонду позивача та на момент передачі становила 95265772, 17 крб. Цей факт також підтверджено Фондом державного майна України в окремому листі до АК «Київенерго» від 22.01.2004 р. № 10-21-755, яким було надано Перелік майна, переданого до статутного фонду АК «Київенерго».

Передане до статутного фонду майно було прийнято позивачем та поставлено на облік у філіалі «Кабельні мережі Київенерго», що підтверджується довідкою про балансову належність об’єктів, які обліковуються на балансі філіалу «Кабельні мережі Київенерго», інвентарною карткою обліку основних засобів № 16070558, яка складена за типовою формою, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 р. № 352.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив суду, що у 2009 році АЕК «Київенерго» дізналося про те, що ВАТ «Укртелеком» на підставі наказу Головного управління комунальної власності міста Києва від 07.04.2008 р. № 487-В було отримано свідоцтво про право власності від 07.04.2008 серії САВ № 869134 на нежилу будівлю за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 20-А, загальною площею 280, 40, кв.м., у тому числі й на приміщення трансформаторної підстанції № 4837, що належить АЕК «Київенерго».

На підставі цього свідоцтва Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» спірна будівля площею 280, 40 кв.м. була зареєстрована на праві приватної власності за ВАТ «Укртелеком».

Згідно з наказом про створення ВАТ «Укртелеком» від 27.12.1999 р. № 155, Державний комітет зв’язку та інформації України передав до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» нерухоме майно за Переліком. Серед зазначеного майна було передано технічну будівлю АТС-512 (інвентарний номер 10023), склад паливно-мастильних матеріалів зазначеної АТС та блок надвірних споруд (дизельна, гараж, бокси, водомірна), АТС-512.

Передане до статутного фонду майно було прийнято ВАТ «Укртелеком» та поставлено на облік у Київській міській філії ВАТ «Укртелеком», що підтверджується довідкою про балансову належність об’єктів, що обліковуються на балансі Київської міської філії ВАТ «Укртелеком»і інвентарною карткою обліку основних засобів № 10023/2, яка складена за типовою формою, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 р. № 352.

07.04.2008 р. Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі його наказу № 487-В від 07.04.2008 р. було видано Відкритому акціонерному товариству «Укртелеком» Свідоцтво про право власності серії САВ № 86914), яке посвідчує право приватної власності на блок надвірних споруд АТС-512 (дизельна, гаражні бокси), площею 280, 40 кв.м., розташований в місті Києві по вул. Курнатовського, 20-А.

Судом встановлено, що відповідно статті 1 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів» від 09.07.2010 р. № 2480-VI, трансформаторна підстанція –це електрична установка відкритого або закритого типу, призначена для розподілу або перетворення електричної енергії.

Згідно з пунктом 1.2. постанови Національної комісії регулювання електроенергетики «Про затвердження Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж» від 12.06.2008 р. № 691, трансформаторна підстанція –це електрична підстанція, призначена для перетворення електричної енергії однієї напруги в енергію іншої напруги за допомогою трансформаторів.

Відмовляючи у позові, господарський суд вказав, що позивачем не доведено, що трансформаторна підстанція № 4837 по вул. Курнатовського, 20-А є окремим об'єктом нерухомості та не надано належних доказів того, що ТП-4837 є будівлею. За висновками суду ТП-4837 є комплексом обладнання, а Позивачем не доведено, що ТП є об'єктом нерухомого майна, а також те, що вона належить Позивачу на праві власності.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з ст. 188 ЦК України якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 31.08.95 № 177 у ході корпоратизації та створення ДАЕК «Київенерго» Фонд державного майна України передав до статутного фонду Позивача об'єкти нерухомого майна згідно з Переліком, у т.ч. і будівлю трансформаторної підстанції № 4837 по вул. Курнатовського, 20- А. Це підтверджується ФДМ України листом від 22.01.2004 № 10-21-755 та письмовими поясненнями, наданими представником ФДМ України в даній судовій справі.

Тобто, до статутного фонду позивача державою було передано складну річ (приміщення та обладнання ТП) з метою використання її за призначенням для здійснення діяльності з забезпечення споживачів електричною енергією.

З цього моменту Позивач є власником будівлі ТП в силу ст. 115 Цивільного кодексу України, відповідно до якої господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Позивач також надав суду пояснення, що акт приймання - передачі ТП-4837 не оформлявся, оскільки і приміщення, і обладнання трансформаторної підстанції до передачі у власність Позивача юридично і фізично перебували у володінні та користуванні його правопопередника на праві повного господарського відання.

Передане до статутного фонду майно було поставлено Позивачем на облік у філіалі «Кабельні мережі Київенерго», що підтверджується довідкою про балансову належність об'єктів, які обліковуються на балансі філіалу «Кабельні мережі Київенерго», інвентарною карткою обліку основних засобів № 16070558, складеною за типовою формою, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 № 352. Ці документи були надані суду і є в матеріалах справи.

Як вбачається з переліку переданих об'єктів до статутного фонду позивача було внесено саме нерухоме майно, а відповідно до переліку скорочень назв переданого майна значиться, що ТП - це будівля трансформаторної підстанції.

Вирішуючи справу, місцевий суд не взяв до уваги те, що ФДМ України передав у власність Позивача та Відповідача різні нежитлові приміщення в межах однієї будівлі.

У судовому засіданні представник третьої особи підтримав позовні вимоги та у своїх поясненнях ФДМ України зазначив, що у ході корпоратизації держава передала різні нежитлові приміщення як окремі об'єкти по вул. Курнатовського, 20-А до статутного фонду обох спеціалізованих підприємств відповідно до їх статутних цілей. Тобто, ВАТ «Укртелеком», як підприємству зв'язку передано до статутного фонду виключно приміщення АТС, а АК «Київенерго» як підприємству енергопостачання - приміщення та обладнання трансформаторної підстанції № 4837. Третя особа також зазначала, що трансформаторні підстанції не входили до складу АТС.

Переліки нерухомого майна, переданого до статутних фондів АЕК «Київенерго» та ВАТ «Уктелеком, були складені відповідно до положення про впорядкування передачі нерухомого майна, приватизованого у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 25.11.2003 №2097 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2003 №1201/8522.

У відповідності до ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Право власності на будівельну частину трансформаторної підстанції Позивачем не реєструвалося, оскільки на момент передачі чинне законодавство не вимагало обов'язкової реєстрації.

Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності зазначеного Закону, визнаються державою.

У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 2 ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Судом встановлено, що позивач сплачує земельний податок, за спірну земельну ділянку кадастровий номер якої 660032020, згідно копій наданих документів з ДПІ Дніпровського району м.Києва, а кадастровий номер земельної ділянки відповідача2 є 66032003, за який останнім сплачується земельний податок.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що земельні ділянки є різними, мають різні кадастрові номери та за які сторони сплачують земельний податок.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині визнання за АК «Київенерго»права власності на вбудоване приміщення трансформаторної підстанції № 4837 площею 82, 88 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 20-А, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неповному з’ясуванні обставин, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення в частині визнання за АК «Київенерго» права власності на вбудоване приміщення трансформаторної підстанції № 4837 площею 82, 88 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 20-А (ч. 1 п.п.1, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для його скасування.

За таких обставин апеляційна скарга Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду – повному скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволеня позову в частині визнання за АК «Київенерго» права власності на вбудоване приміщення трансформаторної підстанції № 4837 площею 82, 88 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 20-А.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2010 у справі № 37/245 скасувати.

3. Прийняти у справі № 37/245 нове рішення, яким у позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” задовольнити повністю.

Визнати за Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” право власності на вбудоване приміщення трансформаторної підстанції № 4837 площею 82, 88 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 20-А, .

4.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (01601, м.Київ, бул. Т.Шевченка,18код ЄДРПОУ 34295099) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, вул. Івана Франка,5 код ЄДРПОУ 00131305) 340грн. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви та 236 (двісті тридцять шість)грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (01601, м.Київ, бул. Т.Шевченка,18код ЄДРПОУ 34295099) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, вул. Івана Франка,5 код ЄДРПОУ 00131305) 170грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

7. Справу № 37/245 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді