Рішення № 14290260, 15.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2011 р. Справа № 5023/407/11

вх. № 407/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судовогозасідання Шаршакова Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - Сеник С.Г. відповідача - не з*явивися

розглянувши справу за позовом ПАТ "МТС Україна", м. Київ

до СПД ФО ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 9545,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 9545,49 грн. заборгованості. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобовязання в частині оплати послуг за наступними договорами:

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971240 від 03.02.10 та додатковою угодою до нього №4629532 від 03.02.10;

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971232 від 03.02.10 та додатковою угодою до нього №4629534 від 03.02.10;

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971244 від 03.02.10 та додатковою угодою до нього №4629529 від 03.02.10;

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971227 від 03.02.10 та додатковою угодою до нього №4629537 від 03.02.10;

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971229 від 03.02.10 та додатковою угодою до нього №4629536 від 03.02.10;

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971221 від 03.02.10 та додатковою угодою до нього №4629543 від 03.02.10;

·договір про надання послуг мобільного звязку №3845103 від 02.10.07 та додатковою угодою до нього №4017361 від 29.08.08;

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971225 від 03.02.10 та додатковою угодою до нього №4629539 від 03.02.10;

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971238 від 03.02.10 та додатковою угодою до нього №4629533 від 03.02.10;

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971289 від 03.02.10 та додатковою угодою до нього №4629528 від 03.02.10;

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971223 від 03.02.10 та додатковою угодою до нього №4629541 від 03.02.10;

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971242 від 03.02.10 та додатковою угодою до нього №4629530 від 03.02.10.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх. Позивач заперечує проти продовження розгояду справи. У відповідності до ст. 69 ГПК України, строк розгляду справи сплинув.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про день слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином. Відзив на позовну заяву до суду не надав, тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Сторонами було укладено наступні договори про надання телекомунікаційних послуг:

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971240 від 03.02.10 та додаткову угоду до нього №4629532 від 03.02.10;

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971232 від 03.02.10 та додаткову угоду до нього №4629534 від 03.02.10;

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971244 від 03.02.10 та додаткову угоду до нього №4629529 від 03.02.10;

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971227 від 03.02.10 та додаткову угоду до нього №4629537 від 03.02.10;

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971229 від 03.02.10 та додаткову угоду до нього №4629536 від 03.02.10;

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971221 від 03.02.10 та додаткову угоду до нього №4629543 від 03.02.10;

·договір про надання послуг мобільного звязку №3845103 від 02.10.07 та додаткову угоду до нього №4017361 від 29.08.08;

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971225 від 03.02.10 та додаткову угоду до нього №4629539 від 03.02.10;

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971238 від 03.02.10 та додаткову угоду до нього №4629533 від 03.02.10;

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971289 від 03.02.10 та додаткову угоду до нього №4629528 від 03.02.10;

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971223 від 03.02.10 та додаткову угоду до нього №4629541 від 03.02.10;

·договір про надання послуг мобільного звязку №4971242 від 03.02.10 та додаткову угоду до нього №4629530 від 03.02.10;

Відповідно до вказаних Договорів та Додаткових угод позивач зобовязався надавати послуги мобільного звязку, а відповідач зобовязався користуватися наданими послугами та сплачувати їх вартість відповідно до умов вказаних в Договорах та Додаткових угодах.

Відповідно до Розділу 3 Договору, нарахування за надані послуги здійснюється за тарифами Оператора, які є невід'ємною частиною цього договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць. Кожному абоненту надається один особовий рахунок, за яким здійснюються нарахування за всіми наявними в абонента телефонами. Кількість та вартість послуг, наданих Абоненту за розрахунковий період, визначається відповідно до показників належних оператору технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг. Відповідачу було надано особовий рахунок НОМЕР_1.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач свої зобовязання за вищевказаними Договорами та Додатковими угодами виконав належним чином, надавав відповідачеві послуги мобільного звязку. Але відповідач свої зобов'язання за договорами виконував неналежним чином, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за надані телекомунікаційні послуги.

01.08.2010 відповідачеві було направлено рахунок №0059403235 на суму 330,00 грн. Прострочка цього платежу на момент відправлення рахунку - 23 дні., тому одночасно позивачем було нараховано пеню. Розмір пені за рахунком №0059403235 від 01.08.2010 становить 2,16 грн. (330,00 грн. (Заборгованість) * 10,25% (Облікова ставка НБУ) *23 дні (прострочка)/ 100% / 365 днів = 2,16 грн.).

Отже, сума простроченної заборгованісті на 01.08.2010 становила 330,00 грн., а сума нарахованої пені 2,16 грн.

Відповідно до ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003, за затримку оплати за надані послуги відповідачеві було нараховано пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня. Враховуючи це, суд важає, що пеню було нараховано відповідно до законодавства, а тому її сума підлягає стягненню з відповідача.

Як видно з матеріалів справи, а саме зі звіту про платежі та баланс абонента, розрахунку до претензії, відповідач має заборгованість зі сплати збору до Пенсійного фонду України у розмірі 20,63 грн., яка складається з заборгованості за рахунком №0059403235 від 01.08.2010 у розмірі 20,63 грн. ((330,00 грн. (Сума за рахунком) 55,00 грн. (ПДВ)) * 7,5% = 20,63 грн.).

Згідно з п. 15-12, 15-14, 15-15 Порядку сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою КМУ №1740 від 03.11.98 р., збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачують підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується у розмірі 7,5 відсотка вартості будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплаченої споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв'язку. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується платниками збору оператору одночасно з оплатою ними зазначених послуг.

Виходячи з наведених положень законодавства, суд вважає законним та обгрунтованим стягнути з відповідача заборгованість зі сплати збору до Пенсійного фонду України у сумі 20,63 грн.

Згідно з умовами Договорів (п.п. 2.1.5., 5.2.) та Умовами (Правилами) користування, як складовою частиною договорів, в разі затримки оплати Оператор має право відмовити Абоненту в подальшому наданні Послуги та розірвати цей договір. Призупинення надання послуги та розірвання договору не звільняє Абонента від оплати суми заборгованості та виплати неустойки.

30.08.2010, у звязку з наявністю у Відповідача заборгованості за надані послуги, договори було розірвано за ініціативою Позивача.

Відповідно до п.1.3 додаткових угод до договорів, забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед Оператором не відмовлятись від основного договору та/або від додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо абонент відмовляється від основного договору та/або від додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1. додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання Оператором своїх зобов'язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2. основного договору в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь Оператора договірної санкції в розмірі 2,74 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. Загальний строк позовної давності до вимоги про стягнення договірної санкції встановлюється у три роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з цивільним законодавством України.

Таким чином, сторони при укладанні договорів та додаткових угод погодили між собою встановлення такої відповідальності у вигляді договірної санкції, яка нараховується у розмірі 2,74 грн. за кожний день, що залишився до закінчення терміну дії додаткових угод, починаючи з дня відмови або припинення дії.

Відповідно до п. 1.1. додаткових угод: №4629532, №4629534, №4629529, №4629537, №4629536, №4629543, №4017361, №4629539, №4629533, №4629528, №4629541, №4629530, їх укладено на 365 днів. Додаткові угоди у кількості 12 шт. було укладено 03.02.2010, а припинено 31.08.2010. Отже, період дії даних додаткових угод становить 196 днів кожна, з яких протягом 136 днів надання послуг відповідачеві було тимчасово обмежено в зв'язку з наявністю в нього заборгованості. Таким чином, період користування зв'язком за договорами становив 60 днів (196-136=60).

Виходячи з положень п. 1.1. та 1.3 додаткових угод було нараховано договірну санкцію у розмірі 835,70 грн. ((365 (строк дії договору) 60 (термін користування зв'язком)) * 2,74 грн. = 835,7 грн. Загальний же розмір договірної санкції, нарахованої відповідачу, становить 9192,70 (835,7 (Сума договірної санкції за додатковою угодою) * 12 (кількість додаткових угод)= 9192,70) грн.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлялася претензія від 08.09.2010 року НОМЕР_1/09 з вимогою сплатити заборгованість. Але відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань штрафні санкції.

Відповідно до ст. 234 Господарського кодексу України визначає, що сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем своїх зобовязань за договором в частині сплати вартості наданих послуг, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими, доведеними суду необхідними конкретними доказами, в звязку з чим вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 102,00 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Керуючись ст. ст. 525, 546, 625, 903 Цивільного кодексу Ураїни, ст. ст. 193, 230, 234 Господарського кодексу, ст. ст. 1, 4,12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ ОСОБА_3 (61177, АДРЕСА_1; код ЄДР НОМЕР_2, п/р НОМЕР_3 в ХВ ВАТ КРЕДИТПРОМБАНК , МФО 350727) на користь Приватного акціонерного товариства ”МТС Україна” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937, р/р №26008526 в ”Райффайзен банк Аваль” м. Києва, МФО 300335) 9545,49 грн. заборгованості, витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Лаврова Л.С.

рішення підписано 16.03.11 року.