Рішення № 14289786, 09.03.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" березня 2011 р.

Справа № 35/6-10-5384

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕРВІС-2000"

до відповідача Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області

про стягнення 78135,98грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь

Від позивача: Кужелєв М.С., довіреність від 26.01.11р.;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕРВІС-2000" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про стягнення заборгованості у розмірі 98379,25грн., а саме: основного боргу у розмірі 59970грн., індекс інфляції у розмірі 13673,16грн., 3%річних у розмірі 2844,06грн., пені у розмірі 21892,03грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.10р. порушено провадження у справі №35/6-10-5384.

За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 01.02.11р. строк розгляду справи №35/6-10-5384 було продовжено по 08.03.11р., в порядку ст. 69 ГПК України.

03.03.11р. позивач подав до канцелярії суду заяву по зменшення розміру позовних вимог, згідно якої перерахував розмір штрафних санкцій, та просить суд стягнути з відповідача 78135,98грн., а саме: основний борг у розмірі 59970грн., індекс інфляції у розмірі 8635,68грн., 3%річних у розмірі 2844,06грн., пеню у розмірі 6686,24грн.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень. Надіслав на адресу господарського суду Одеської області заперечення поти позову від 15.02.11р. вих.№272(вх.№5057/2011 від 17.02.11р.), згідно яких проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими, та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

02.03.09р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕРВІС-2000" (підрядник) та Лиманською селищною радою (замовник) укладено договір №11, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов’язання щодо виконання робіт по гідродинамічному очищенню ділянки каналізаційної мережі, що знаходиться в комунальній власності Лиманської селищної ради.

Згідно п.1.3. даного договору замовник зобов’язується прийняти та оплатити вище перелічені роботи згідно актів виконаних робіт.

Розділом 2 цього договору визначена вартість робіт.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що кінцева вартість робіт визначається на підставі складеного кошторису, який розробляється підрядником і подається на затвердження замовнику.

Відповідно до п.2.3. орієнтована вартість робіт складає: 59970грн. в т.ч. ПДВ-20% 9995грн.

Порядок розрахунків визначений розділом 3 даного договору.

Замовник проводить розрахунок не пізніше 30 днів після підписання актів виконаних робіт(п.3.4.договору).

Термін дії договору визначений у розділі 4 зазначеного договору.

Згідно п.4.1. договору цей договір набуває чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами робіт та своїх зобов’язань по даному договору, але не пізніше 31.12.09р.

Розділом 5 зазначеного договору сторонами визначений порядок змін та доповнень до договору.

Зобов’язання сторін визначені розділом 6 цього договору.

Згідно підпункту 6.1.1.п.6.1. договору, підрядник зобов’язався виконати передбачені договором роботи згідно ДБН, відповідно до затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації і здати замовнику в обумовлений договором термін.

Розділом 7 даного договору передбачена відповідальність сторін.

Пунктом 7.1 договору визначено, що в разі невиконання або неналежного виконання обов’язків, передбачених договором, винна сторона відшкодовує спричинені в зв’язку з цим збитки.

Відповідно до п.7.4. договору, при несвоєчасній оплаті замовником вартості виконання підрядником робіт, він виплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну від суми не перерахованих коштів.

В підтвердження виконання зобов’язань за договором №11 від 02.03.2009р. позивач надав суду підписаний обома сторонами акт приймання виконаних підрядних робіт від 10.03.09р. на суму 59970грн.

Враховуючи порушення відповідачем умов зазначеного договору, невиконання взятого на себе за договором обов’язку щодо оплати робіт у встановлений договором строк, позивач звернувся до суду з позовною заявою та заявою про зменшення розміру позовних вимог, згідно яких просить суд стягнути з відповідача 78135,98грн., а саме: основний борг у розмірі 59970грн., індекс інфляції у розмірі 8635,68грн., 3%річних у розмірі 2844,06грн., пеню у розмірі 6686,24грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, -достроково.

Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акт приймання виконаних підрядних робіт від 10.03.09р., відповідно до якого за Лиманською селищною радою рахується заборгованість на загальну суму 59970грн.

Так, судом встановлено наявність виконання підрядних робіт, існування заборгованості Лиманської селищної ради по оплаті вартості отриманих робіт, у зв’язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 59970грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 2844,06грн., індексу інфляції у сумі 8635,68грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Лиманської селищної ради за отримані роботи, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 2844,06грн., індексу інфляції в сумі 8635,68грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Лиманської селищної ради пені в розмірі 6686,24грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягають задоволенню у розмірі 6686,24грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов’язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Станом на день розгляду справи відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не представив.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕРВІС-2000" до Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про стягнення заборгованості у розмірі 78135,98грн., а саме: основного боргу у розмірі 59970грн., індексу інфляції у розмірі 8635,68грн., 3%річних у розмірі 2844,06грн., пені у розмірі 6686,24грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 781,35грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (67452, смт Лиманське, Роздільнянського району, вул.. Леніна, ьуд.79, р/р 35417059001877 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 05384548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕРВІС-2000" (01105, м. Київ, Залізничне шосе, 47, р/р 26000060295667 Печерська філія КБ”Приватбанк” м. Києва, код ЄДРПОУ 33744854, МФО 300711) суму основного боргу у розмірі 59970(п’ятдесят дев’ять тисяч дев’ятсот сімдесят)грн., індекс інфляції у розмірі 8635(вісім тисяч шістсот тридцять п’ять)68коп., 3%річних у розмірі 2844(дві тисячі вісімсот сорок чотири)грн. 06коп., пеню у розмірі 6686(шість тисяч шістсот вісімдесят шість)грн.24коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 781(сімсот вісімдесят одну)грн.35коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн. .

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 09.03.11р.