Рішення № 14289179, 22.02.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2011 р. Справа № 15/200/10

Суд в складі:

судді господарського суду Миколаївської області Ржепецького В.О., при секретарі судового засідання Сербіні К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва, 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, код ЄДРПОУ 23399393

до відповідача: Державного підприємства “Миколаївський ремонтно-механічний завод”, 54055, м. Миколаїв, вул. 1 Слобідська, 120, код ЄДРПОУ 07856371

за участю представників:

від позивача –представник не з‘явився.

від відповідача – Романчик О.Є. довіреність від 10.01.2011р.

Суть спору: про стягнення заборгованості за договором №44/202 від 13.07.07р. про спостачання електричної енергії в розмірі 117255,76 грн., з яких: 75657,02 грн. –заборгованість за активну електроенергію, 8595,24 грн. –заборгованість за реактивну електроенергію, 18684,15 грн. –пеня, 11277,41 грн. –збитки від інфляції, 3041,94 грн. –3% річних.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, клопотанням від 17.02.11р. просить розгляд справи відкласти в зв`язку з тим, що повноважний представник знаходиться у відрядженні.

Клопотання позивача господарським судом відхилено, з огляду на те, що строк вирішення спору, визначений ст. 69 ГПК України закінчився, посилань на додаткові докази, необхідні для вирішення спору по суті та відсутні в матеріалах справи, клопотання позивача не містить.

18.02.11р. позивачем подано суду додаткові пояснення до позовної заяви, якими уточнено позовні вимоги, а саме: позивач просить читати в позовній заяві період, за який стягується заборгованість за активну та реактивну електроенергію, з липня 2010 року по жовтень 2010 року.

Відзивом від 22.02.22р. відповідач визнає позовні вимоги частково, а саме заборгованість за період з липня по жовтень 2010 року на суму 75657,02 грн. за активну електроенергію.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, господарський суд –

в с т а н о в и в:

13.07.07р. між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» та ДП «Миколаївський ремонтно-механічний завод» укладений договір № 44/202 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

03.07.09р. між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, згідно якої з договору вилучено додаток №10 від 13.06.07р. і замінено додатком №10 від 03.07.09р.

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2., 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 Договору позивач зобов`язався постачати відповідачу електроенергію, як різновид товару в обсягах визначених цим договором; забезпечити отримання відповідачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності, а відповідач зобов`язався дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами цього договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно із умовами цього договору.

Відповідно до п.3.1 Договору, а також Додатку №10 до Договору від 13.07.09р. відповідач зобов`язався своєчасно знімати та надавати за встановленою формою до Енергопостачальної організації показання розрахункових лічильників 10 числа щомісячно та у 5-денний строк згідно п. 2.3.3 Договору та п. 6.11 ПКЕЕ проводити остаточний розрахунок за використану електроенергію згідно рахунків Енергопостачальної організації.

Згідно п.1 Додатку № 10 до Договору розрахунковим вважається період з 25 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об`єктів споживача фіксуються споживачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються Актом про використану електричну енергію.

Пунктом 2 Додатку №10 до Договору встановлено, що споживач протягом розрахункового періоду здійснює 2 авансових платежі на наступний розрахунковий період у таких співвідношеннях: до 5 числа поточного місяця 60%, до 15 числа поточного місяця 40%. Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою авансових платежів та вартості фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.

За період з липня 2010 р. по жовтень 2010 р. включно позивач відпустив відповідачу активної електроенергії на суму 75657,02 грн., в тому числі ПДВ, що підтверджується актами про використану електроенергію за липень –жовтень 2010 року.

Рахунки на оплату за спожиту електроенергію за відповідний період отримані відповідачем під підпис, але не оплачені.

Заборгованість відповідача за спожиту активну електроенергію складає 75657,02 грн.

Відповідно до п. 2.3.4 Договору споживач зобов`язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

На підставі Договору та додатку №5 до нього постачальник відпустив споживачу реактивної електроенергії в кількості і на умовах, вказаних в Договорі.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору, Додатку №5 до Договору відповідач спожив реактивної електроенергії в період з липня 2010 року по жовтень 2010 року на загальну суму 8595,24 грн., т.ч. ПДВ, що підтверджується актами про використану електроенергію, рахунками на оплату реактивної електроенергії за відповідний період, які отримано відповідачем, але не оплачено.

Наявність заборгованості за активну електроенергію відповідачем не заперечена.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначеного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі зазначених норм, за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання по оплаті вартості активної та реактивної електроенергії позивачем нараховано відповідачеві та пред`явлено до стягнення в судовому порядку збитки від інфляції за період з 25.12.09р. по 25.10.10р. в сумі 11277,41 грн., 3% річних за період з 25.12.09р. по 25.10.10р. в сумі 3041,94 грн. (розрахунки додані до позовної заяви).

На підставі п. 4.2.1 Договору за внесення платежів передбачених п.п.2.3.3-2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком №10 позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу за період з 25.12.09р. по 25.10.10р. в сумі 18684,15 грн.

Враховуючи уточнення позивачем позовних вимог від 18.02.11р. суд вважає необхідним здійснити перерахунок нарахованих позивачем пені, збитків від інфляції та 3% річних за період заявлений до стягнення з липня 2010 року по жовтень 2010 року включно, що за підрахунком суду становить: пеня –7111,07 грн., збитки від інфляції –6638,22 грн., 3% річних –1326,27 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню в судовому порядку становить 99 327,82 грн., з яких: заборгованість за спожиту активну електроенергію - 75657,02 грн., заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію - 8595,24 грн., пеня –7111,07 грн., збитки від інфляції –6638,22 грн., 3% річних –1326,27 грн.

В решті позову слід відмовити, оскільки надані позивачем розрахунки в частині періоду нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат не відповідають матеріалам справи та заявленим по справі позовним вимогам, а за відсутності відповідного клопотання відповідача, господарський суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, пропорційно задоволених позовних вимог.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 80, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Миколаївський ремонтно-механічний завод” (54055, м. Миколаїв, вул. 1 Слобідська, 120, код ЄДРПОУ 07856371) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна Компанія “Миколаївобленерго”, (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) борг за активну електричну енергію в сумі 75657 (сімдесят п`ять тисяч шістсот п`ятдесят сім) грн. 02 коп. на поточний рахунок 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461, код 23399393.

3. Стягнути з Державного підприємства “Миколаївський ремонтно-механічний завод” (54055, м. Миколаїв, вул. 1 Слобідська, 120, код ЄДРПОУ 07856371) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна Компанія “Миколаївобленерго” (в особі філії м. Миколаєва), (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) борг за реактивну електроенергію в сумі 8595 (вісім тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 24 коп., пеню в сумі 7111 (сім тисяч сто одинадцять) грн. 07 коп., 3% річних від суми заборгованості в сумі 1326 (одна тисяча триста двадцять шість) грн. 27 коп., збитки від інфляції в сумі 6638 (шість тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 22 коп., державне мито в сумі 993 (дев`ятсот дев`яносто три) грн. 28 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 199 (сто дев`яносто дев`ять) грн. 91 коп. на поточний рахунок 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. В решті позову відмовити.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду –протягом п’яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. А у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення складено 25 лютого 2011 року.

Суддя В.О.Ржепецький