Рішення № 14289161, 23.02.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2011 р. Справа № 5016/88/2011(16/3)

Миколаїв

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: 18022, АДРЕСА_1; поштова адреса: 18000, АДРЕСА_2)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворіт-Миколаїв Лтд” (місцезнаходження: 54040, м. Миколаїв, вул. Крилова, буд. 11; поштова адреса: 54000 м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 20/4)

про: розірвання договору та стягнення боргу

Суддя В.Д. Фролов

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 5178 від 03.12.2010 р.

від відповідача:

в засіданні приймає участь:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворіт-Миколаїв Лтд” про розірвання Договору № 26/08/09 від 26.08.2009 р та стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 25102,00 грн., пені в розмірі 209350,68 грн., суму правової допомоги у розмірі 950,00 грн. державне мито у розмірі 2354,03 грн., державне мито за розгляд вимог немайнового характеру в розмірі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Ухвалою суду від 19.01.2011 р. порушено провадження у справі №5016/88/2011(16/3), розгляд якої призначено на 03.02.2011р. о 10 год. 30 хв. Відповідача зобовязано надати докази виконання вимог ст.188 ГК України, ст. 11 ГПК України, та уточнити термін нарахування пені та її розмір.

У судове засідання 03.02.2011р. представники сторін не зявились.

Ухвалою суду від 03.02.2011р. розгляд справи відкладено на 23.02.2011 р. о 10 год. 50 хв.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Звернувся до суду із заявою про уточнення та часткову зміну позовних вимог позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу, пені, правової допомоги, судові витрати у звязку з неможливістю надати письмові докази надсилання відповідачеві пропозиції або листа з проханням розірвати договір № 26/08/09 від 26.08.2009 р., як це передбачено ч. 2 ст. 188 ГК України.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на рахунок відповідача, обґрунтовуючи її тим, що грошовий борг відповідача перед позивачем складає достатньо велику суму, а тому існує ризик утруднення або неможливості виконання рішення господарського суду в майбутньому (у разі повного або часткового задоволення позовних вимог). Так як відповідач не йде на будь-який контакт із позивачем, відмовляється отримувати ухвали суду та будь-які документи, що стосуються даного спору, а також не зявляється в залі судових засідань.

Представник відповідача в судове засідання не зявився.

Відповідно до абз. 2 п. 3.6. Розяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. №02-5/289, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не зявився. Відзив на позовну заяву до суду не надав, позов не оспорив. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами за його відсутністю.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджується матеріалами справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1) та товариство з обмеженою відповідальністю “Фаворіт-Миколаїв Лтд” (надалі ТОВ “Фаворіт-Миколаїв Лтд”) уклали Договір № 26/08/09 від 26.08.2009 р., предметом якого є поставка туалетного паперу або серветки.

Відповідач відповідно до п. 3.1. Договору зобов'язаний оплатити ціну товару за домовленістю до відвантаження згідно з наданою накладною протягом 30 календарних днів з моменту її отримання від позивача.

Згідно з п. 3.2. по Договору розрахунки здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача та готівкою за приходним ордером.

Позивач 26 серпня 2009 року поставив Товар згідно накладної № 551 від 26.08.09 р. на загальну суму 25 102 гривні 00 копійок.

У відповідності до п. 2.2. Договору Відповідач повинен був сплатити вартість відвантаженої продукції до 26 вересня 2009 року у розмірі 25 102 гривні 00 копійок.

Між Позивачем та Відповідачем виникла дебіторська заборгованість в розмірі 25 102 гривні 00 копійок. Проте на сьогоднішній день Відповідач так і не оплатив поставлену продукцію в повному обсязі.

Безсторонньо оцінивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності до п. 2.2. Договору Відповідач повинен був сплатити вартість відвантаженої продукції до 26 вересня 2009 року у розмірі 25 102 гривні 00 копійок.

Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогою оплатити поставлений товар: телефонував йому та надсилав листи.

Підтвердженням того, що Позивач намагався в досудовому порядку врегулювати цей спір є те, що 15 січня 2010 року на адресу Відповідача Позивач надіслав Претензію № 14/01, однак Відповідач не відреагував на цей лист і так і не вийшов на зв'язок з Позивачем, та не виконав свої зобов'язання до теперішнього часу в частині оплати поставленого товару.

На підставі ч. 6 та 8 ст. 222 Господарського кодексу України Відповідач мав письмово повідомити Позивача про розгляд претензії в місячний термін. Претензія була отримана Відповідачем згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення 09 лютого 2010 року. Тобто відповідь на цю претензію Відповідач мав надати Позивачу до 09 березня 2010 року, але Відповідач цього не зробив, не виконав вимоги Позивача передбачені в цій претензії та не надав відповіді у встановлений строк.

Таким чином, Позивачем були вжиті всі необхідні дії пов'язані з досудовим врегулюванням спору, але Відповідач відмовився в усному порядку сплачувати дебіторську заборгованість.

Незважаючи на вищесказане, Позивач, в свою чергу, виконав свої обов'язки в повному обсязі та немає жодних зобов'язань перед Відповідачем на сьогоднішній день.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, а також п. 5.1. Договору № 26/08/09 від «26»серпня 2009 року та статтею 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

П. 5.1. Договору передбачає, що у випадку порушення Замовником строків оплати Товару, він зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі 2% за кожен день прострочення від суми, що підлягає до сплати.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, а саме: неналежне виконання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України зазначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, що тягнуть за собою розірвання договору, відшкодування збитків.

Стаття 615 Цивільного кодексу України визначає, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлюється, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 692 передбачено, що покупець товару зобов'язаний оплатити товар після його прийнятті або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу товару. А у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами - ч. 3. Ст. 692 ЦК України.

Згідно ст. 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені Позивачем, втрата або відшкодування його майна, а також не одержані ним доходи, які Позивач би міг одержати у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною - Відповідачем - ч. 2. ст. 224 ГК України.

При вирішенні даного спору суд вважає доцільним застосувати положення ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи наведене, суд вирішив зменшити розмір нарахованої позивачем пені до 50000,00 грн.

Сплата за юридичне обслуговування договірних відносин не є обов'язком відповідача згідно із зобов'язанням, що виникло між сторонами.

Відповідно до принципів господарської діяльності - суб'єкт господарювання здійснює свою діяльність на власний розсуд, тобто шляхом власного волевиявлення. Використання послуг юридичної фірми ТОВ «ЮК «КОНСУЛ»є питанням внутрішньогосподарських відносин позивача, а не наслідком порушення товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворіт-Миколаїв Лтд” своїх зобов'язань.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворіт-Миколаїв Лтд” ((місцезнаходження: 54040, м. Миколаїв, вул. Крилова, буд. 11; поштова адреса: 54000 м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 20/4, р/р 26001617121 в філії ВАТ «МТБ»м. Миколаїв, ЄДРПОУ 36433787) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: 18022, АДРЕСА_1; поштова адреса:18000, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_1 в ЧФ КБ «Приватбанк»у м. Черкаси, МФО 354347) суму основного боргу в розмірі 25102,00 грн., пеню в розмірі 50000,00 грн., державне мито в розмірі 2354,03 грн., державне мито за розгляд вимог немайнового характеру в розмірі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя В.Д.Фролов