Рішення № 14289088, 17.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.11                                                                                           Справа№ 5015/1060/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Марочканич І.О.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Приватного підприємства «ДКС-Моноліт»(юридична адреса: м. Тернопіль, вул. С. Крушельницької, 18/512, фактична адреса: м. Тернопіль, вул. За Рудкою, 33/23),

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-російське підприємство «ТЕХНОБУД»(юридична адреса: 79017, м. Львів, вул. О. Басараб, 11а/8, фактична адреса: 79039, м. Львів, вул. Шевченка, 80),

Про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 36 856 грн. 02 коп., в т.ч. 34920 грн. 00 коп. –основного боргу, 1936, 00 грн. - пені та судові витрати.

За участю представників:

Від позивача: Вигонний А.М. –п/к за довіреністю від 01.03.2011р., директор ПП «ДКС-Моноліт»Дерев»янко О.О.,

Від відповідача: не прибув.

Представникам роз»яснено права та обов»язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подано. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Приватного підприємства «ДКС-Моноліт», м. Тернопіль, до ТзОВ Спільне українсько-російське підприємство «Технобуд», м. Львів, про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 36 856 грн. 02 коп., в т.ч. 34 920 грн. 00 коп. –основного боргу, 1936, 00 грн. - пені та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 28.02.2011р. порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 17.03.2011р., про що сторони були повідомлені під розписку, рекомендованою кореспонденцією, Позивач –03.03.2011р., Відповідач –( у дві адреси) –03.03.2011р. рекомендованою поштою № 7901405639540 та № 7901405639567 (оригінали поштівок –в матеріалах справи).

Позивач позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подав для огляду у судовому засіданні оригінали документів, які вимагалися судом, просить позов задовільнити.

Відповідач не направив у судове засідання повноважного представника, надав письмовий відзив на позовну заяву Вих № від 10 березня 2011 року (вхідний № 6164/11 від 16.03.11р.), позовні вимоги позивача визнав частково, в сумі основного боргу –34 920,00 грн., не погоджується із нарахованою пенею в сумі 1936,02 грн., з тих підстав, що договором № 0709/ОБ/10 від 07.09.2010р. не передбачено для боржника відповідальності за невиконання договірних зобов»язань у формі пені, тому в цій частині просить в позові відмовити, долучив до відзиву документи, які вимагалися судом.

Спір розглядається за наявними у ньому матеріалами –відповідно до статті 75 ГПК України.

В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО.

07 вересня 2010 року між ПП «ДКС-Моноліт»(Орендодавець –за договором, далі за текстом –Позивач) та ТзОВ СП «Технобуд»(Орендар –за договором, далі за текстом –Відповідач), був укладений Договір оренди обладнання № 0709/ОБ/10 (далі за текстом –Договір).

Зазначений Договір укладено у письмовій формі, підписаний представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає ст. 207 ЦК України, а в силу статті 204 ЦК України є правомірним правочином.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором найму (оренди).

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі за текстом –ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, а ст. 792 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов»язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Позивач (Орендодавець) зоборв»язувався передати, а Відповідач (Орендар) прийняти в тимчасове оплатне користування будівельне обладнання, що зазначене в Додатку 1 даного договору –Специфікації № 1 (оригінали оглянуто в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії –у справі).

15 вересня 2010 року між сторонами було підписано Акт прийому-передачі № м-0031 від 15.09.10 до Договору оренди обладнання № 0709/ОБ/10 від 07.09.10 року, згідно якого Позивач (ПП «ДКС-Моноліт») передав, а Відповідач (ТзОВ СП «Технобуд») прийняв зазначене в договорі обладнання: МТ 1740 телескопічний навантажувач Manitou, інвентарний № 08728, артикул МТ, серійний № 203121, в кількості 1 шт., за ціною оренди за одиницю терміну 1520,00 грн., відновною вартістю 435,011.99 грн., палетні вила з рамою Manitou 15014, інвентарний № 8643, 1 шт., за ціною оренди за одиницю терміну 100,00 грн., відновною вартістю 9,683,67 грн., всього на суму 444695 грн. 66 коп.

Відповідно до п. 6.1. Договору Орендар сплачує орендну плату на розрахунковий рахунок Орендодавця за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання Акту прийому-передачі обладнання в оренду згідно п. 3.2. договору і закінчуючи датою підписання Акту повернення обладнання Орендодавцю згідно п. 5.10 Договору.

Згідно п.6.4 Договору період розрахунків Орендаря становить місяць, в якому здійснюється оренда обладнання. В кінці місяця сторони підписують Акти, якими засвідчується факт здійснення (надання) оренди обладнання за вказаний період. Неділі вважаються вихідними.

Як стверджує Позивач, Відповідачем належно сплачувалась орендна плата протягом жовтня місяця, що підтверджується відповідним Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № м3110-008 від 31.10.10р. та Актом звірки взаєморозрахунків від 30.11.2010р. (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії –у справі).

02 грудня 2010 року, за усною домовленістю сторін про припинення договору та повернення майна, між Позивачем та Відповідачем було підписано Акт повернення № м-052 до Акту прийому передачі № м-0031 від 15.09.10р., згідно з яким обладнання було повернуто Позивачу (оригінали Акта повернення оглянуто в судовому засіданні, копії –у справі).

Також, 30 листопада 2010 року між сторонами договору складено Акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого, кінцеве сальдо станом на 03 грудня 2010 року становить 34920,00 грн. на користь Позивача (ПП «ДКС-Моноліт»).

Відповідач зазначену суму коштів відповідач не сплатив.

25 січня 2011 року, з метою досудового врегулювання спору Позивач Відповідачу вручив претензію № 25/01, з вимогою здійснити оплату решти заборгованих коштів.

Зазначена претензія залишена Відповідачем без реагування.

Згідно відзиву на позовну заяву, який поданий Відповідачем через канцелярію Господарського суду 16.03.2011р. за вхідним № 6164/11, Відповідач визнає суму основного боргу в розмірі 34 920,00 грн. (оригінал відзиву на позовну заяву –в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

          Статтею 175 ГК України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов»язань не допускається, а ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 7 ст. 193 ГК України визначено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Крім того, Позивач, посилаючись на п. 9.1.1. Договору просить стягнути з Відповідача на свою користь 1936,02 грн. нарахованої відповідно до п. 9.1.1. Договору пені (п. 2 прохальної частини позову)(Розрахунок розміру пені –в тексті позовної заяви).

Відповідач вимог Позивача в частині стягнення пені в сумі 1936,02 грн. не визнає з тих підстав, що відповідальність у формі пені не передбачена Договором.

Пунктом 9.1.1. Договору, на який посилається Позивач як на підставу в частині стягнення пені, передбачено, що за прострочення виконання будь яких грошових зобов'язань Орендаря перед Орендодавцем, Орендар зобов'язаний сплатити проценти із розрахунку 24% річних від несвоєчасно сплаченої грошової суми за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач нарахував на Відповідача та просить стягнути штрафні санкції з розрахунку: сума боргу: 34920,00 грн. х 24% = 8380,80 грн.; робочих днів у році (365 - 10 святкові дні) = 355 днів; 8380,80 грн. / 355 днів = 23,61 грн. - пеня за один день затримки платежу; грудень 2010р.: 28 днів х 23,61 грн. = 661,08 грн.; січень 2011р.: 29 днів х 23,61 грн. = 684,69 грн.; лютий 2011р.: 25 днів х 23,61 грн. = 590,25 грн.; загальна сума штрафних санкцій складає 1936,02 грн.

Однак, вимога Позивача в частині стягнення з Відповідача пені в сумі 1936,02 грн. до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов»язання (частина 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин, щодо забезпечення виконання зобов»язання, вчиняється у письмовій формі.

Частиною 2 зазначеної статті визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Договором оренди обладнання № 0709/ОБ/10 від 07.09.2010р., в т.ч. п. 9.1.1., не передбачено відповідальності за несвоєчасне виконаного грошового зобов'язання у формі пені.

З огляду на викладене у п. 9.1.1. Договору, 24% річних від несвоєчасно сплаченої грошової суми за кожен день прострочення платежу, не є пенею в розумінні статей 549, 550, 551 ЦК України.

Статтею 536 ЦК України передбачено стягнення з боржника процентів за користування чужими грошовими коштами, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 цієї статті).

Визначена п. 9.1.1. Договору відповідальність 24% річних від несвоєчасно сплаченої грошової суми за кожен день прострочення платежу, ні по своїй суті, ні за змістом не є процентами за користування чужими грошовими коштами, в розумінні ст. 536 ЦК України, тим більше, що Позивач у прохальній частині позовної заяви просить стягнути з Відповідача на свою користь, власне, пеню в сумі 1936,02 грн. (п. 2 прохальної частини позову).

Умовами Договору оренди обладнання № 0709/ОБ/10 від 07.09.2010р., проценти за користування чужими грошовими коштами не передбачені.

Відтак, вимоги позивача в частині стягнення з Відповідача пені в сумі 1936,02 грн. (п. 2 прохальної частини позову) є нікчемними, так як в цій частині стягнення пені - не передбачено Договором, який укладено у письмовій формі.

Оглянувши та дослідивши подані документи, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, а саме в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача основного боргу в сумі 34 920,00 грн.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України, а саме стягненню підлягають: 349 грн. 20 коп. –державного мита, що складає 1% пропорційно задоволених позовних вимог та 223,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, виходячи з розрахунку: 34920,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог)*236,00 грн. (розмір сплачених позивачем витрат на ІТЗСП)/36856,02 грн. (ціна позову).

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 4, 4 3 –4 7 , 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 75, 77, 82 – 85, 116 –117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «ДКС-Моноліт»(м. Тернопіль) до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-російське підприємство «Технобуд»(м. Львів) задовільнити частково.

2. Стягнути з Боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-російське підприємство «Технобуд»(код ЄДРПОУ 13815583, юридична адреса: 79017, м. Львів, вул. Ольги Басараб, 11а/8, фактична адреса: 79039, м. Львів, вул. Шевченка, 80) на користь Стягувача: Приватного підприємства «ДКС-Моноліт»(код ЄДРПОУ 3549223, юридична адреса: м. Тернопіль, вул. С. Крушельницької, 18/512, фактична адреса: м. Тернопіль, вул. За Рудкою, 33/23) 34 920 грн. 00 коп. –основного боргу, 349 грн. 20 коп. –державного мита та 223 грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя