Рішення № 14288455, 15.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.03.11 р. Справа № 2/35

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробничої фірми „АВТ-Пром”, м. Маріуполь

до відповідача: Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк

про: стягнення заборгованості в розмірі 43992,49грн., індекс інфляції в розмірі 2507,57грн. та 3% річних в розмірі 723,16грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Мазурський О.П. – за довір.

від відповідача: Ваніна О.В. – за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „АВТ-Пром”, м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 43992,49грн., індекс інфляції в розмірі 2507,57грн. та 3% річних в розмірі 723,16грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору підряду № 573/544 від 06.05.2010р., акт виконаних робіт.

Відповідач надав відзив на позовну заяву № 19-09/448, де позовні вимоги в частині суми основного боргу в розмірі 43992,49грн. визнав, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 723,16грн. та індексу інфляції в розмірі 2507,57грн. просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи документи суд ВСТАНОВИВ:

06.05.2010р. між Державним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „АВТ-Пром” (Підрядник) був укладений договір підряду № 573/544.

За цим договором Підрядник зобов’язується виконати проект, здійснити поставку необхідного обладнання та матеріалів, відповідно затвердженої кошторисної документації, а також забезпечити виконання всіх монтажних та пусконаладочних робіт на об’єкті. Замовник зобов’язується прийняти та оплати проектні, монтажні та пусконаладочні роботи автоматичної пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу в 1 сектор спального корпусу Ю-3 Бази відпочинку „Буревестник”, розташованому по вул.. Комсомольській, 1, в пос. Седово, Ново азовського р-ну, Донецької області.

Пунктом 2.1. договору визначено, що сума договору включає в себе вартість всіх робіт визначених договором, в відповідності з наданою Підрядником кошторисною документацією, погодженою з Замовником та підписаною обома сторонами та складає 43992,49грн.

Згідно до п. 3.1. умови оплати: попередня оплата 30% вартості робіт здійснюється в продовж 5 днів з моменту виставлення рахунку-фактури відповідно до погодженої кошторисної документації, в сумі 14664,16грн.

Залишок 70% вартості встановлення сигналізації в сумі 29328,33грн. сплачується за фактом в продовж п’яти банківських днів на підставі акту виконаних робіт.

Пунктом 4.2.2. договору встановлено, що Замовник зобов’язаний прийняти виконані Підрядником об’єми робот в продовж 3-х днів з моменту їх завершення та при відсутності зауважень (дефектів) підписати акт Ф-2 про виконання роботи.

Відповідно до п. 8.2. договору, останній вступає в силу з дня підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2010р. Закінчення строку договору не звільняє сторін від невиконаних за договором зобов’язань.

10.05.2010р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 573/544 від 06.05.2010р., де сторони домилися, що сума договору збільшується на 11037,98грн. – вартість обладнання системи пожежної сигналізації та складає 55030,47грн.

Оплата за обладнання здійснюється Замовником в продовж 30 днів з моменту отримання обладнання системи пожежної сигналізації відповідно специфікації на підставі виставленого рахунку.

Як видно з матеріалів справи позивачем умови договору № 573/544 були виконані належним чином, про що свідчать акти приймання виконаних підрядних робіт № 67 за червень 2010пр. на суму 41666,40грн. та актом Ф-2 за червень 2010р. на суму 2326,09грн.

Проте, як видно з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останнім виконані позивачем роботи не сплачені в повному обсязі, у зв’язку з чим за останнім облікується заборгованість в розмірі 43992,49грн.

Факт наявності заборгованості в розмірі 43992,49грн. підтверджений матеріалами справи та двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 14.10.2010р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін без зауважень.

За приписами ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договору відповідач не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 43992,49грн.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 43992,49грн. до матеріалів справи не надав, заявлені вимоги визнав, тому позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 43992,49грн. підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача індексу інфляції в розмірі 2507,57грн. за період з серпня 2010р. по грудень 2010р. та 3% річних в розмірі 723,16грн. за період з 05.06.2010р. по 21.01.2011р. на підставі ст.. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов’язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов’язання.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов’язання виникають нові додаткові зобов’язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Відповідно такі додаткові зобов’язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов’язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов’язання.

Відповідач вимоги в цій частині заперечив, посилаючись на той факт, що штрафні санкції (інфляційні та 3% річних) не передбачені умовами договору № 573/544 від 05.05.2010р.

З огляду на вищевикладене, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача проти стягнення з нього суми інфляційних нарахувань та 3% річних за вказаний вище період, оскільки у відповідача за зазначений період значилась заборгованість перед позивачем у зв’язку із несвоєчасним та неповним виконанням своїх договірних зобов’язань стосовно оплати суми заборгованості.

Перевіривши розрахунок 3% річних та індексу інфляції, суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 723,16грн. та індексу інфляції в розмірі 2507,57грн. такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу, виконані позивачем зобов’язання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати в порядку, що передбачений ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „АВТ-Пром”, м. Маріуполь до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 43992,49грн., індекс інфляції в розмірі 2507,57грн. та 3% річних в розмірі 723,16грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63, р/р 26003000527001 у філії ДД АТ „Індекс-банк”, МФО 335830, ЄДРПОУ 33161759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „АВТ-Пром” (87532, м. Маріуполь, вул.. Енгельса, 26/2, р/р 26004054000293 в Маріупольському відділенні КБ „Приватбанк”, МФО 335429, ЄДРПОУ 32717395) заборгованість в розмірі 43992,49грн., індекс інфляції в розмірі 2507,57грн., 3% річних в розмірі 723,16грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 472,23грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мартюхіна Н.О.