Рішення № 14288306, 14.03.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2011 р.

Справа № 9/141-42

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньметбуд", м. Луцьк

до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м. Луцьк

про звільнення приміщення та стягнення 92 736,00 грн.

Суддя Соломка Л.І.

Представники сторін:

від позивача: Панкевич В.М. –представник (довіреність від 14.07.2010р.)

від відповідача : Сидун О.С. –юрисконсульт (довіреність №5232-19 від 14.12.2010р.)

Права та обов’язки учасникам судового процесу роз’яснено відповідно до ст.22 ГПК України.

Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від учасників судового процесу не поступало.

У судовому засіданні 09.03.2011р. відповідно до вимог ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач –ТзОВ "Волиньметбуд" звернувся до господарського суду з позовом про звільнення відповідачем - ПАТ "Західінкомбанк"приміщення, що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Ковельська, 3, площею 55,2 кв.м. та стягнення орендної плати за оренду приміщення за період січень –грудень 2010р. та неустойки згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України на загальну суму 92 736,00 грн.

Згідно додаткового пояснення від 17.02.2011р. позивач уточнив першу позовну вимогу та просить припинити порушення прав ТзОВ "Волиньметбуд", як власника приміщення шляхом звільнення ПАТ "Західінкомбанк" займаного орендованого приміщення, що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Ковельська, 3, площею 55,2 кв. м.

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним:

01.09.2008р. між позивачем та відповідачем укладений договір оренди приміщення площею 55,2 кв.м. за адресою м. Луцьк, вул. Ковельська, 3, зі сплатою орендної плати 8 280,00 грн., сума орендної плати була зменшена до 4 968,00 згідно додаткової угоди №1 від 01.03.2009р. та за додатковою угодою №2 від 01.09.2009р. розмір орендної плати зменшено до 3 864,00 грн.

Загальний строк дії договору з врахуванням додаткових угод №1,№2, №3, №4 становив з 01.09.2008р. по 31.12.2009р. Після закінчення строку дії договору відповідач відмовився підписати угоду про продовження строку дії договору та продовжував користуватися приміщенням відповідно до ст. 764 ЦК України, проте оренду плату не сплачує за період січень –грудень 2010р. 28.05.2010р. позивач звернувся до відповідача з вимогою звільнити приміщення, яка відповідачем залишена без реагування. Позивач вважає даний договір розірваним в односторонньому порядку відповідно до ст. 782 ЦК України та на підставі ч.2 ст. 785 ЦК України просить стягнути неустойку в розмірі 46 368 грн. за період з червня по грудень 2010р., а також орендну плату за січень –грудень 2010р. у розмірі 46 368 грн.

Відповідач - ПАТ "Західінкомбанк" у відзиві на позов від 31.01.2011р. просить відмовити в задоволені позову ТзОВ "Волиньметбуд" за безпідставністю, мотивуючи наступним:

термін дії договору від 01.09.2008р. закінчився 31.12.2009р., що і не заперечується позивачем у позовній заяві, проте з вимогою про повернення орендованого майна та розірвання даного договору оренди позивач звернувся 28.05.2010р., тобто через 5 (п’ять) місяців після закінчення строку дії договору, а тому з врахуванням вимог ст. 764 ЦК України та ст. 284 ГК України термін дії договору оренди був продовжений на новий термін до 31.02.2011р. (на 1 рік і 3 місяці) так як протягом 1 (одного) місяця з моменту закінчення терміну дії договору оренди будь –яких заперечень та заяв про припинення чи про зміну умов договору оренди від наймодавця (орендодавця) ТзОВ "Волиньметбуд" не надходило. Крім того даний факт не заперечується позивачем у даній позовній заяві, ні у письмовій вимозі від 28.05.2010р., на яку ТзОВ "Волиньметбуд" посилається як на підставу своїх вимог.

28.05.2010р. ТзОВ "Волиньметбуд" було надіслано вимогу про звільнення орендованого приміщення та розірвання договору оренди в односторонньому порядку, незважаючи на те, що термін дії договору був продовжений до 31.03.2011р.п.п. 7.1 п. 7 договору оренди передбачено, що одностороння відмова від договору і його розірвання не допускається. Зміна умов договору або внесення доповнення до нього проводиться за взаємною згодою сторін. У відповідності до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, проте жодних доказів та підстав вважати договір розірваним або припиненим на момент подання позову до суду не наводить, будь – якого судового рішення про його розірвання немає.

Щодо стягнення подвійної орендної плати за оренду приміщення в сумі 46 368 грн., то дана вимога є необґрунтована та безпідставна так як до позовної заяви не надано правовстановлюючих документів на дане приміщення чи будь –яких інших доказів того, що саме це товариство є його власником або особою, яка має право розпоряджатися даним приміщенням.

В ході розгляду справи позивачем подано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданий КП «ВО БТІ»про реєстрацію на праві власності гуртожитку №2 загальною площею 2 416 кв. м за адресою Луцьк, вул. Ковельська, 3, за рішенням господарського суду Волинської області №1/79-75 від 26.04.2007р.

Представник відповідача подав у судовому засіданні книгу вхідної кореспонденції Банку за 2010р. та посилався у судовому засіданні, що у відзиві зазначив неперевірені дані про отримання вимоги від 28.05.2010р., стверджував, що зазначеної вимоги Банк не отримував.

З матеріалів справи, пояснень представників сторін, господарський суд

встановив:

01.09.2008р. між ТзОВ "Волиньметбуд" (орендодавець) та КБ "Західінкомбанк" ТзОВ (правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк"), (орендар) укладено договір оренди.

Згідно п.п. 1.1., 1.2. орендодавець передає, а орендар приймає в оренду частину нежитлового адміністративного приміщення, що підлягає під визначення основних фондів відповідно до ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», переданого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою), що знаходиться за адресою : 43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Ковельська, 3.

Загальна плоша приміщення, яке передається в оренду становить 55,2 кв.м.

Відповідно до п. 2.1 орендна плата за об’єкт оренди складає 8 280,00 грн., яка щомісяця перераховується на поточний рахунок у банку орендодавця не пізніше останнього банківського дня поточного місяця.

Строк дії договору відповідно до п. 8.1 договору з 01.09.2008р. по 01.09.2009р.

Приміщення передано по акту –приймання –передачі від 01.09.2008р.

Згідно додаткового договору №1 від 01.03.2009р. внесено відповідні зміни до п.2.1, а саме: орендна плата за об’єкт оренди складає 4 968,00 грн., яка щомісячно перераховується на поточний рахунок у банку орендодавця не пізніше останнього банківського дня поточного місяця. Також даним договором змінено строк дії договору до 30.06.2009р.

Додатковим договором №2 від 01.09.2009р. змінено орендну плату, яка склала 3 864,00 грн., та продовжено строк дії договору до 31.10.2009р.

30.10.2009р. між сторонами підписано додатковий договір №3, яким продовжено строк дії договору до 30.11.2009р.

Додатковим договором №4 від 30.11.2009р. змінено строк дії договору до 31.12.2009р.

28.05.2010р. на адресу відповідача направлена вимога про звільнення орендованих приміщень та погашення заборгованості з орендної плати в розмірі 19 320 грн. Вимога про звільнення приміщення мотивована закінченням строку дії договору оренди.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, в частині стягнення з відповідача орендної плати у розмірі 46 368 грн. за січень –грудень 2010р.

При цьому суд виходив з такого:

Приписами ст. 47 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи.

Відповідно до приписів ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони, відповідно до статті 6 цього Кодексу, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять пункти (умови), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ст. 188 ГПК України).

Відповідно до п. 7.1 договору від 01.09.2008р. одностороння відмова від договору і його розірвання не допускається. Зміна умов договору або внесення доповнень до нього проводиться за взаємною згодою сторін.

Порядок досудового врегулювання спорів, що виникають у разі зміни та розірвання господарських договорів передбачено ст. 11 ГПК України.

Позивачем даний порядок не дотриманий, порушені вимоги, як договору так і закону.

Посилання позивача на направлення вимоги про звільнення приміщення від 28.05.2010р. не може бути належним доказом по справі, оскільки з копії фіскального чека «Укрпошти»за 31.05.2010р. не вбачається, який саме лист направлявся на адресу Банку, доказів вручення Банку саме вимоги не долучено до матеріалів справи.

Твердження позивача щодо продовження строку дії договору на один місяць згідно додаткового договору №4 від 30.11.2009р. спростовується наступним:

Після закінчення строку дії договору до 31.12.2009р. відповідач продовжив користування приміщенням, жодна із сторін не заперечувала проти такого користування.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після

закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином строк дії договору був продовжений на 1 (один) рік і 3 (три) місяці, оскільки додатковий договір №4 до договору від 01.09.2008р. є невід’ємною його частиною, а не самостійним договором, який відміняє положення самого договору. Позивач не звернувся для розірвання договору в порядку визначеному законодавством, тому у суду відсутні підстави вважати, що договір оренди є розірваним та до стягнення неустойки на підставі ч.2 ст. 785 ЦК України.

Водночас даний договір є оплатним, відповідач не подав доказів сплати орендної плати за січень –грудень 2010р., тому дана вимога підлягає до задоволення у розмірі 46 368 грн.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 188, 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 626, 627, 628, 651, 764 Цивільного кодексу України, ст.ст. 47, 11, 32, 33, 44, 49, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (43000, м. Луцьк, пр.. Перемоги, 15, код ЄДРПОУ 19233095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньметбуд" (43000, м. Луцьк, вул. Бойка, 11, р/р №2600801233188 в ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, код ЄДРПОУ 34928486) 46 368 грн. орендної плати.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (43000, м. Луцьк, пр.. Перемоги, 15, код ЄДРПОУ 19233095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньметбуд" (43000, м. Луцьк, вул. Бойка, 11, р/р №2600801233188 в ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, код ЄДРПОУ 34928486) 463,68 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л. І. Соломка

Повний текст рішення

складено та підписано

14.03.11