Постанова № 14287474, 18.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 січня 2011 року 10:45 № 2а-609/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні

подання Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

доПриватного підприємства «Кіно Палац»

пропідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням до Приватного підприємства «Кіно Палац» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

В обґрунтування подання податкова інспекція зазначила, що у звязку із відмовою ПП «Кіно Палац»допустити працівників податкового органу для проведення перевірки, до відповідача було застосовано відповідно до положень ст. 94 Податкового Кодексу України адміністративний арешт майна платника податків з метою забезпечення виконання платником податків його обов'язків.

Відповідач проти позову заперечив, при цьому, зазначив, що твердження податкового органу про не допуск працівників для проведення перевірки безпідставні, оскільки не було повідомлено уповноважену особу підприємства про її проведення. Покликається на те, що у податкового органу були відсутні підстави для проведення позапланової перевірки, оскільки звітність до податкового органу подавалась.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.01.2011р. на 18.01.2011р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Печерському районі м. Києва, було направлено на адресу ПП «Кіно Палац»запит №13642/10/23-711 від 15.11.2010р. щодо надання пояснень та документальних підтверджень з питань правомірності формування податкового кредиту у 2009р. та за січень-жовтень 2010р. на підставі податкових накладних виписаних ТзОВ «Медіамаркетгруп».

На зазначений запит ПП «Кіно Палац»надало відповідь №25-11/10 від 25.11.2010р., якою підприємство відмовило у наданні пояснень та документальних підтверджень щодо взаємовідносин з ТзОВ «Медіамаркетгруп»посилаючись на те, що вся звітність до податкового органу товариством подавалась, а тому не має підстав для подання додаткових документів.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яка була чинною на момент виникнення правовідносин, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться зокрема у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

09.12.2010р. ДПІ у Печерському районі м. Києва був виданий наказ №563 про проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Кіно Палац»та направлення на проведення перевірки за №1024/23-7 по взаємовідносинам з ТзОВ «Медіамаркетгруп».

Співробітниками ДПІ у Печерському районі м. Києва здійснено виїзд на адресу ПП «Кіно Палац»(м. Київ, вул. Інститутська, 1), де представнику підприємства Жорнову Анатолію Степановичу (довіреність ПП «Кіно Палац»підписана директором Ємчура П.В. №б/н від 26.11.2010р.) було вручено направлення та копія наказу на проведення перевірки.

09.12.2010 року у приміщені ПП «Кіно Палац»посадових осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва до перевірки не допущено, у зв'язку з чим складено Акт про неможливість проведення перевірки ПП «Кіно Палац» за №7311/23-07 від 09.12.2010р.

12.01.2011р. ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийнято рішення №1 про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків. Як зазначено в даному рішенні, підставою для накладення адміністративного арешту є обставини, передбачені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України: підпункт 94.2.3 «платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби», а метою його прийняття забезпечення можливості проведення документальної перевірки.

12.01.2011р. заступником начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва затверджено вимогу про тимчасове зупинення відчуження майна ПП «Кіно Палац».

12.01.2011р. інспекторами ДПІ у Печерському районі м. Києва складено Акт №137/23-7/25399782 про неможливість вручення рішення про застосування адміністративного арешту активів та вимоги про тимчасове зупинення відчуження майна у звязку із відсутністю посадових осіб ПП «Кіно Палац»за юридичною адресою, а тому вимога скеровувалась рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

- відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій;

- відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу (пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України).

Пунктом 94.3 ст. 94 Кодексу визначено, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті, а п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження (п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України).

Як випливає зі змісту наказу ДПІ у Печерському районі міста Києва №563 від 09.12.2010р. «Про проведення позапланової виїзної перевірки»та направлення на перевірку №1024/23-7 від 09.12.2010р., - податковим органом було встановлено строк проведення перевірки з 09.12.2010р. по 29.12.2010р.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яка була чинною на момент прийняття зазначеного наказу, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

За приписами п. 5 ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яка діяла на момент прийняття наказу, позапланова перевірка проводиться у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно частин 1,2 ст. 112 цього Закону в редакції, яка діяла на момент проведення позапланової перевірки, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як вбачається із розписки на направленні на перевірку №1024/23-7 від 09.12.2010р., посадовими особами ДПІ у Печерському районі міста Києва, які прибули за юридичною адресою ПП «Кіно Палац»09.12.2010р. було вручено направлення на перевірку представнику ОСОБА_1

В той же час, ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»обовязковою умовою допуску посадових осіб до перевірки передбачає надання саме платнику податків під розписку направлення на перевірку та наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки.

Як вбачається із змісту довіреності, виданої ПП «Кіно Палац»26.11.2010р. ОСОБА_1, останній уповноважений представляти інтереси товариства в судових органах, органах юстиції, прокуратури, правоохоронних органах та у відносинах з дебіторами у досудовому врегулюванні спорів. Повноважень на представництво інтересів у відносинах із податковим органом не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що посадовими особами ДПІ у Печерському районі міста Києва вручено направлення на перевірку не уповноваженій особі, оскільки ОСОБА_1 відповідно до довіреності від 26.11.2010р. не є уповноваженим представником платника податків ПП «Кіно Палац»у відносинах з податковими органами.

Згідно ч. 2 ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яка була чинною на момент проведення перевірки»ненадання документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Таким чином, зафіксований в акті факт недопуску посадових осіб податкового органу до перевірки не знайшов свого підтвердження матеріалами справи, оскільки за обставин, які фактично склалися, посадових осіб ДПІ у Печерському районі міста Києва не допустила до перевірки не повноважна особа, якій було вручено, в порушення статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»наказ та направлення на проведення перевірки.

Згідно п.п. 9.1.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»адміністративний арешт активів платника податків (далі арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відтак, аналіз змісту правових норм, положення яких були чинними станом на час складення податковим органом акту про недопуск до перевірки свідчить про те, що адміністративний арешт активів платника податків є одним із способів забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

В судовому засіданні представник податкового органу зазначив, що на момент прийняття наказу на проведення позапланової перевірки, та прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків, у відповідача був відсутній податковий борг.

В свою чергу, відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відтак, враховуючи конституційний принцип незворотності дії закону в часі (крім імперативно визначених законом випадків), достатні підстави для ствердження про те, що норми Податкового кодексу України не мають зворотної дії в часі до правовідносин, які виникли між сторонами даного судового провадження.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулась до суду 14.12.2010 із позовом про зобовязання ПП «Кіно Палац»допустити до перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2010 відкрито провадження у вказаній справі №2а-18372/10/2670 про зобовязання допустити до перевірки.

Відповідно до п. 94.19 ст. 94 Податкового кодексу України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку зокрема, з, прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що подання Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Приватного підприємства «Кіно Палац» не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167,183-3 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Приватного підприємства «Кіно Палац», накладеного рішенням №1 від 12.01.2011р. відмовити.

Апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється за загальною процедурою, визначеною статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.О. Баранов