Ухвала суду № 14271582, 16.03.2011, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

№2025/2-552/11

УХВАЛА

про повернення заявнику заяви про забезпечення позову

14 березня 2011 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко О.А. розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»м.Дніпропетровськ, в особі представника «ПриватБанку», діючого за довіреністю Янсона Євгена Валерійовича до ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

встановив:

Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», в особі представника заявника Янсона Євгена Валерійовича «ПриватБанку»до суду подано заяву про забезпечення позову. В даній заяві вказано, що у звязку із зверненням «ПриватБанком»з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 22324,19 грн. та приймаючи до уваги, що у порушення ст.ст.526,527,530 ЦК України та умов договору відповідач зобовязання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

У звязку з викладеним представник позивача звернувся до суду і просить:

1. Накласти арешт на грошові кошти, рухоме та не рухоме майно, що належить ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження

2. Обмежити відповідача у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань.

3. Заборонити відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Харківській області видачу відповідачу паспорта або проїзного документа.

4. Адміністрації Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних і відповідачу паспортів або проїзних документів. Обмежити особу (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань.

5. Вжити заходів для термінового виконання ухвали про забезпечення позову.

Вивчивши матеріали даної заяви, суд знаходить її такою, що підлягає поверненню заявнику, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених ст.151 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

У поданій до суду заяві заявник просить накласти арешт на майно (грошові кошти), що належать відповідачу, проте не вказує на яку суму необхідно накласти арешт, не зазначає фінансові установи де знаходяться грошові кошти відповідача.

З урахуванням викладеного необхідно зазначити, що відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, в своїй заві заявник просить тимчасово обмежити відповідача в праві виїзду за кордон, однак відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває та території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України.

Згідно частини 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9 «…за змістом ч.1 ст.151 ЦПК України, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду». Необхідно зазначити, що провадження за вказаним вище позовом, судом ще не відкрито.

У заяві про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити не можливим виконання рішення суду, тому необхідно накласти арешт га майно (грошові кошти), що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відносно даної вимоги, представником позивача не доведено обґрунтування необхідності застосування забезпечення позову, оскільки, у заяві відсутні будь-які відомості, на підтвердження викладеного.

Отже, на підставі вищевикладеного, відсутність зазначених відомостей, позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.

У відповідності до ч.8 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявникові.

Представник позивача не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Повернути заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»м.Дніпропетровськ, в особі представника «ПриватБанку», діючого за довіреністю Янсона Євгена Валерійовича про забезпечення позову заявникові без розгляду.

Копію ухвали суду направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.А. Ткаченко